Священники допомагатимуть жертвам насилля

Насилля в сім’ях. Хоч останніми роками про цю тему стали активніше говорити публічно, багато жертв не наважуються відкритися стороннім і розповісти, що відбувається в їхніх оселях. Надто якщо це діти. Крім того, жертвам домашнього насилля практично нікуди йти зі своєю бідою: заходи, яких можуть вжити поліцейські, обмежені; звернутися до психологів не завжди є змога. 

Та у більшості населених пунктів є церкви і священники, рівень довіри до яких досить високий. Саме сюди люди приходять за підтримкою, й церква може стати провідником між жертвою насильства й органами правопорядку, соцслужбами і психологами. Тому нам із керівником Міжнародного кризового центру допомоги жінкам і дітям «Місто добра» Мартою Левченко так важливо було зібрати разом представників різних релігійних конфесій у Чернівцях, щоб обговорити цю проблему.  Й не лише цю. 

Адже саме в храмах люди шукають відповіді на запитання і просять покаяння, допомоги чи підказки. Тут під час сповіді відкриваються найпотаємніші страхи й таємниці. То чому ж не навчити священнослужителів базових навичок скринінгу дитячих проблем, насильства й іншого? Чому біля храмів не встановити стенди з інформацією, куди людям звертатися за допомогою в різних кризових ситуаціях? Це ж можуть бути й ситуації, коли хтось у родині залежний від алкоголю чи наркотиків і потребує лікування і реабілітації, інакше він просто замордує близьких. 

Чому не створити альтернативне дозвілля для дітей своєї парафії? Переконана, у кожній парафії є талановиті дорослі, яким є чим поділитися з дітьми. 

Чому в теплому храмі не дозволяти дітям, яким нікуди піти, вчити уроки?

З давніх-давен церква була головною соціальною й психологічною службою в усьому світі. І нині у деяких регіонах уже почали потроху відкривати при храмах кризові центри для жертв домашнього насилля. Та це лише перші кроки. 

Відкриті діалоги про проблеми, притаманні прихожанам усіх конфесій, дають змогу проведення єдиної інформаційної роботи, спрямованої на інформування тих, кому потрібна допомога. Щоб і жертви насилля, й кривдники розуміли, що церква не закликає терпіти побої, а вислів «Ісус терпів і нам велів» – про інше. 

Під час зустрічі зі священнослужителями ми домовилися про те, що вже на початку року вони зможуть пройти тренінги, щоб отримати базові знання, які допоможуть їм виявляти випадки насилля над дітьми. 

Сподіваюся, що це не остання наша зустріч, і в подальшому діалозі ми разом зможемо виробити механізм взаємодії між церковними й державними структурами, аби поширити цей досвід і на інші регіони нашої країни.