Священники допомагатимуть жертвам насилля
Насилля в сім’ях. Хоч останніми роками про цю тему стали активніше говорити публічно, багато жертв не наважуються відкритися стороннім і розповісти, що відбувається в їхніх оселях. Надто якщо це діти. Крім того, жертвам домашнього насилля практично нікуди йти зі своєю бідою: заходи, яких можуть вжити поліцейські, обмежені; звернутися до психологів не завжди є змога.
Та у більшості населених пунктів є церкви і священники, рівень довіри до яких досить високий. Саме сюди люди приходять за підтримкою, й церква може стати провідником між жертвою насильства й органами правопорядку, соцслужбами і психологами. Тому нам із керівником Міжнародного кризового центру допомоги жінкам і дітям «Місто добра» Мартою Левченко так важливо було зібрати разом представників різних релігійних конфесій у Чернівцях, щоб обговорити цю проблему. Й не лише цю.
Адже саме в храмах люди шукають відповіді на запитання і просять покаяння, допомоги чи підказки. Тут під час сповіді відкриваються найпотаємніші страхи й таємниці. То чому ж не навчити священнослужителів базових навичок скринінгу дитячих проблем, насильства й іншого? Чому біля храмів не встановити стенди з інформацією, куди людям звертатися за допомогою в різних кризових ситуаціях? Це ж можуть бути й ситуації, коли хтось у родині залежний від алкоголю чи наркотиків і потребує лікування і реабілітації, інакше він просто замордує близьких.
Чому не створити альтернативне дозвілля для дітей своєї парафії? Переконана, у кожній парафії є талановиті дорослі, яким є чим поділитися з дітьми.
Чому в теплому храмі не дозволяти дітям, яким нікуди піти, вчити уроки?
З давніх-давен церква була головною соціальною й психологічною службою в усьому світі. І нині у деяких регіонах уже почали потроху відкривати при храмах кризові центри для жертв домашнього насилля. Та це лише перші кроки.
Відкриті діалоги про проблеми, притаманні прихожанам усіх конфесій, дають змогу проведення єдиної інформаційної роботи, спрямованої на інформування тих, кому потрібна допомога. Щоб і жертви насилля, й кривдники розуміли, що церква не закликає терпіти побої, а вислів «Ісус терпів і нам велів» – про інше.
Під час зустрічі зі священнослужителями ми домовилися про те, що вже на початку року вони зможуть пройти тренінги, щоб отримати базові знання, які допоможуть їм виявляти випадки насилля над дітьми.
Сподіваюся, що це не остання наша зустріч, і в подальшому діалозі ми разом зможемо виробити механізм взаємодії між церковними й державними структурами, аби поширити цей досвід і на інші регіони нашої країни.
О так, особливо у середні віки, інквізитори були ще ті сімейники. А про педофілійнф скандали серед церковників пані не чула?
Не варто зомбувати населення релігією. Ви вірите - то й вірте собі.
Якщо тобі впарили неякісний товар і ти не захочеш за це спитати з продавця, ти - хто?
А з православної церкви ніхто з обманутих навіть не спробує притягнути к відповідальності.
В Українскам інстітутє будущєва не знають, що це - минуле давністю всього лиш у кілька десятиріч?
церкви куда более опасны для детей, чем другие общественные учреждения, такие как школы, интернаты, спортивные лагеря и секции.
Так, на каждые 100 человек, посещающих определенную среду, 0,82 процента сообщают о сексуальном насилии в церковной среде, 0,34 процента - в государственных школах (не считая школы-интернаты) и 0,28 процента - в спортивных школах.
Авторы доклада связали такое большое число пострадавших с особенностями католической культуры.
"В ней вы учитесь повиноваться, и когда вы имеете дело со священником, который, как вам сказали, является представителем Христа, вы склонны подчиняться вдвойне, вы слепо доверяете ему. Эта удвоенная власть освящается исповедью. Как мы можем поступить иначе, чем подчиниться этому священнику, которого даже символически называют отцом?", - пояснила социолог Натали Бажос.
В Германии тоже были скандалы со священниками- педофилами, которых тысячи.
В Латинской Америке - тоже тысячи священников- педофилов.
Может, в Украине ситуация другая - такого нет?
.................................
Один вопрос - если священник - неисправимый мошенник, разумно ли к нему отправлять за помощью жертву другой несправедливости?
Мошенник - это тот, кто обманом приобретает себе материальную или другую выгоду.
Если священник утверждает, что основывает свои действия на Библии, но в Библии записано другое - то он 100 % мошенник.
в 2008 году Папа римский дал указание епископам запретить использование имени Бога в богослужениях, песнопениях и молитвах.
Имя Бога записано в Библии , в разных переводах может отличаться.
Но оно есть. Хотя в некоторых переводах может быть удалено.
Православная церковь совершает преступление ещё более коварно, чем Папа римский. Они утверждают , что Иисус Христос и есть Бог.
Хотя используют молитву "Отче наш" , то есть слова самого Иисуса о том, что нужно молиться "Наш Отец на небесах, пусть святится ИМЯ ТВОЁ!" Здесь Иисус говорит о том, что нужно молиться Богу, а не ему (тем более, каким-то так называемым причисленным в церкви святым, которые могли позже оказаться педофилами, ворами, гомосеками и т.п.).
И в этих словах Иисуса видно то, что у Бога есть имя. Которое Иисус призывал святить.
Так что, если кто-то утверждает, что у Бога нет имени, он лжёт.
Тот,кто утверждает, что Иисус - Бог - лжёт.
Тот, кто утверждает, что Иисус и Бог - одно и то же, он как пациент психиатрической клиники, который утверждает, что он и его папа - одна личность.
То,что я написал -
не призыв верить в Бога или нет, или верить , что кто-то произошёл от обезьяны или от какого-то разума, или как в песне Высоцкого -"от баобаба".
Цель- только показать, что в православной церкви ОБМАН и МОШЕННИЧЕСТВО.
Но и в других, если они говорят то,ЧЕГО НЕТ В БИБЛИИ.
Бажаю всім, хто читає те, що я написав, не стати жервою шахрайства, та якщо є бажання взнати, ЩО ДІЙСНО НАПИСАНО В БІБЛІЇ, успіхів.
Та не захворіти на коронавірус
Радник міністра МВС веде релігійну пропаганду, замість ловити бандитів...