Чому повстав багатий Казахстан

В Україні є помітний прошарок "антимайданерів" – умовна ОПЗЖ. Вони, не без підтримки пропаганди Кремля, будь-які протести називають "бунт" і "мятєж".
Вони іронізують, що "чесні вибори з двох і більше кандидатів" – це не панацея, "ліберальна ідея вичерпала себе". Вони люблять всіх диктаторів світу. Але тільки-но українська влада починає їх чіпати, апелюють до західних цінностей і бідкаються про свободу слова і утиск демократії.
Так от, у випадку з Казахстаном вони тиснуть на те, що це порівняно багата країна. І це правда. Завдяки сировинній економіці там ВВП на душу населення в два з лишком рази вище, ніж в Україні.
Типу, які ще можуть бути протести? Про причини – в тексті.
Виявляється, багата країна – це не запорука політичної стабільності. 30 років правління диктатора Назарбаєва, коли вся його родина качає фінанси з країни і виводить їх за кордон, не заглушити цифрами ВВП.
Перші 4 позиції в місцевому Forbes займає оточення Назарбаєва, включаючи доньку і зятя.
Сировинна економіка не передбачає багато робочих місць. А за відсутності демократії іншу побудувати важко.
Молодь в країні не має високооплачуваних робочих місць, не має "соціальних ліфтів", не отримує справедливої ренти від експорту сировини. Тому і вибухнуло.
Іншими словами, реальному світу все одно, як ви відноситесь до революцій. Влада може купити всіх блогерів поголівно і розповідати про те, що майдани ні до чого гарного не призведуть.
Але якщо немає працюючих інститутів демократії, майдани все одно будуть відбуватись. Не тому, що "мерзенний захід", "майдануті скакуни" і "зговір жидомасонів". А тому що коли відчутний прошарок населення відчуває несправедливість розподілу ресурсів, рано чи пізно буде протест.
І в якості цікавої паралелі: за версією Bloomberg, найбагатший казахстанець Володимир Кім (гаманець Назарбаєва) має активів на $5,8 млрд. Він в два рази бідніший, ніж найбагатший українець – Рінат Ахметов, що має статків на $11,6 млрд.
Что толку, что страна занимает 1е место по добыче урана, если все в твоей жизни решает смотрящий-феодал?
бiльшiсть заробляє лише десь 300 баксiв, а на нафто та газо-родовищах лише 500-600 $, але там i цiни бiльшi та жахлива екологiя... це нiщо. яке там багатство та добробут...
Пересядь с бутылки на швабру, и потеряйся на бескрайних просторах своей уродины!
І по ходу намагатись очищати від некоректностей. І бути терпимими до навіть помилок інших патріотів в позиціях. Тільки так ми створимо наше національне бачення і національну стратегію.
Українському народу треба об'єднуватись, а весь час тільки й роблять, щоб українців розколювати і зіштовхувати. По принципу "Розділяй і владарюй".
Українцям необхідно об'єднуватись навколо головного на конкретному етапі.
Зараз вже ніч, завтра напишу коє що із свого бачення. Прочитайте обов'язково. Воно не проти націоналістів. Хоча, в моєму баченні, що в наших націоналістів зі стратегією не все ладно. Хоча я можу помилятись.
Скажу тільки, що я абсолютно з вами згоден на рахунок казочки про євроінтеграцію.
В тому справа, що наші політики корнями виходять з комуністичної номенклатури КПСС. Тоді вони нам розказували казочку, що вони ведуть нас в комунізм, а зараз тарабанять, що ведуть нас в ЄС. Це замість того, щоб будувати успішну, демократичну Україну. А самі при цьому тільки й роблять, що обкрадають нас.
Завтра напишу, що в моїй версії треба робити, щоб народу ставало краще.
1. Вибори президента необхідно зробити демократичними, тоді коли вони в нас вони олігархічні. Вони є головною базою олігархії в країні. Справа в тому, що місця в бюлетенях скуповують майже тільки ставленики олігархії через, небаченого ніде в світі розміру, декількамільйонну "виборчу" заставу. Ото серед них виборці вимушені "обирати" президента. Необхідно перейти на аналог демократичної польської системи виборів президента. Там самі виборці визначають склад бюлетеня помірною кількістю підписів в підтримку претендентів.
2. Поріг проходження партій в парламент необхідно знизити до 2%, а може й до 1%. Бо звужуючи проходження партій, олігархи вимушують виборців "обирати" з декількох олігархічних партій, які вони шахрайськи малюють прохідними.
3. Треба на років 15 вибори проводити кожен рік (але не рідше ніж раз в 2 роки). Тоді в "турборежимі", в значній степені, можна буде видалити олігархічні партії з парламенту.
4. Всі мої знайомі євреї завжди голосували тільки за євреїв. Навіть в 90-х роках, коли на виборах президента вони були абсолютно непрохідними. Ото й українцям треба вчитись розумному і обирати тільки з українців. Навіть тоді коли шахрайські "соцопитування" будуть малювати найбільш рейтингових з них непрохідними. Нав'язаний нам принцип голосування "абы человек был хорошим" в наших умовах давно показав свою деструктивність.
На мій погляд, серед націоналістів нема стратегічно мислячих людей, які можуть діяти не тільки на ідею, а головне на оптимальний, досяжний результат. В 2010 році я голосував за Свободу, але на мій погляд вони не проявили себе боротьбою з олігархією, за демократію. Вони обрали для себе вузькі сфери (мова, пам'ятники, Бандера), але це вкрай однобоко. Тому вони на наступний раз не пройшли. Це моє бачення.
Тому на цьому етапі всі українці мають об'єднатися і обирати владою розумних, стратегічно мислячих патріотів. На цьму етапі важливіше "синиця в руці ніж журавель в небі".
А націоналістам необхідно ставати більш стратегічно мислячими. Наголос має бути на вимоги КОНКРЕТНИХ демократичних змін. І обов'язково пропонувати КОНКРЕТНІ зміни. В тому числі ті про які я написав вище. То й виборці потягнуться.
А марші з іменем Бандери, де майже тільки наголошується, зо Бандера герой і майже нема інших конструктивних вимог до влади не приваблює виборців до націоналістів.