"Скорлупа без начинки". Элементы возможной сделки
Судя по комментариям участников консультаций в Женеве, в случае достижения компромисса между Байденом и Путиным может быть достигнута сделка, частями которой станут:
1. Установление ограничений на размещение американских ракет в Европе.
2. Установление ограничений на размещение ядерного оружия США в Европе.
3. Установление ограничений на масштабы, длительность, частотность проведения маневров НАТО в Европе, в особенности на территории "новых" стран-членов НАТО (ставших членами НАТО после 1997 г.).
4. Отказ от полетов стратегических бомбардировщиков США над территорией Украины, акваториями Черного и Балтийского морей.
5. Отказ от размещения вооруженных сил, вооружений, элементов военной инфраструктуры США на территории "новых" стран-членов НАТО на постоянной основе. Элементы военной инфраструктуры НАТО, уже размещенные на территории стран Балтии и Польши на ротационной основе, останутся там же на той же ротационной основе.
6. Отказ от размещения вооруженных сил, вооружений, элементов военной инфраструктуры США как на постоянной, так и на ротационной основе на территории Украины и Грузии.
7. Со своей стороны Россия также может принять на себя некоторые ограничения по отдельным элементам вооруженных сил, вооружений, военной инфраструктуры.
8. Указанная сделка не затронет вооруженные силы, вооружения, элементы военной инфраструктуры России, размещенные в настоящее время на постоянной основе на оккупированных территориях Украины и Грузии, а также на той части территории Молдовы, какая не находится под контролем Кишинева.
9. Неписаной, но неотъемлемой частью сделки станет обязательство оказания давления со стороны США, Германии, Франции, других стран-членов НАТО на Украину по исполнению ею т.н. "Минских соглашений" в соответствии с документом, подписанным 12 февраля 2015 г., что будет означать гарантированную блокировку процесса ее евроатлантической интеграции, включая ее членство в НАТО.
В случае заключения такая сделка будет означать сохранение формального права Украины и Грузии претендовать на членство в НАТО без фактической возможности реализации этого права.
В случае заключения такой сделки членство в НАТО для "новых стран-членов НАТО" может превратиться в "скорлупу без начинки" – формальное членство в блоке не будет подкреплено материальным содержанием в виде вооруженных сил, вооружений, элементов военной инфраструктуры США на их территории.
В случае заключения такая сделка приведет к де-факто легализации территориальных приобретений Путина 1999-2021 годов со стороны США и станет практической реализацией концепции Бернса-Путина о т.н. "ограниченном суверенитете малых стран" и о де-факто новом разделе сфер влияния в Европе.
В статті озвучено в основному "хотелки" рашки. Щоб хоч щось з того отримати на переговорах треба щось рівноцінне запропонувати взамін. Рашці просто нічого запропонувати.
Зараз це виглядає як банальний шантаж. Причому дуже слабкий типу - ви зробите мені поступку, інакше я наб'ю морду сусіду. Це приведе лише до того, що з вами ніхто не матиме справи, а сусіду подарують пістолет.
- Нагадаю, в 90-х роках гранти Сороса врятували вчених України від реальної голодухи. Державі було не до них - чиновники грабували в економіці все, що хоч якось ворушилось. Правда, державі і зараз не до них...
- Наразі у нас фонд Сороса Відродження підтримує проекти з інфотехнологій та боротьби з корупцією.
До нас гроші йдуть, йдуть на нормальні справи, а не від нас в офшори.
Из 9 пунктов только 7-й в пользу НАТО, а остальные- в пользу }{уйла.
Поэтому хочется пожелать Илларионову пойти на 3 первые буквы имени своего хозяина.
Будемо чекати наступного президента США республіканця.
Пригадується анекдот про півня якого хотіли продати на ринку за мільйон доларів.
США підготували свою лінію контрігри, частина якої очевидна, а частина поки що не засвічена публічно. Деяке уявлення про цю, незасвічену поки частину здатен дати проєкт угоди "Про заходи щодо відновлення та утвердження безпеки, принципів міжнародного права, прав людини та духу співпраці у Східній Європі".
По суті, це контругода, протиставлена російському проєкту угоди з країнами НАТО. У ній декларується широке коло підписантів, не обмежене США, країнами НАТО та Росією. Це означає, що до неї можуть приєднатися всі країни Східної Європи та всі республіки колишнього СРСР, які російський план розглядав лише як об'єкт угоди. Її цілком могли б підтримати і за межами Східної Європи: Туреччина та Азербайджан, а також незалежні держави, що виникли на місці середньоазіатських республік СРСР.
Американські пропозиції включають визнання кордонів ексреспублік на момент підписання Біловезької угоди 8 грудня 1991 р., вводячи в обговорення російські дії щодо Грузії, Молдови та України. Наступний удар проєкт завдає по ідеї розділу Європи на сфери впливу, засуджуючи прояви авторитаризму та зовнішнього втручання у справи суверенних країн і наголошуючи, що "учасники [угоди] вважають неприпустимим включення суверенної держави, без її публічної на те згоди, у сферу інтересів або сферу впливу іншої держави". Таким чином, претензії Москви на особливі права щодо країн колишнього СРСР та Східної Європи повністю заперечуються.
Нарешті, Угода декларує намір її підписантів зайнятися налагодженням "традиційних механізмів забезпечення міжнародної безпеки, зокрема у Раді Безпеки ООН", шляхом "початку багатостороннього діалогу про шляхи реформування цих механізмів у напрямку більшої гнучкості та ефективності за збереження обов'язкового дотримання суверенітету всіх держав-членів ". Ця малопомітна, на перший погляд, деталь виразно позначає загрозу завдати удару по одному з найчутливіших місць Москви - сумнівному, з юридичного погляду, успадкування РФ постійного місця СРСР у РБ ООН.
Окремо в проекті порушуються питання невизнання анексії та окупації, відповідальність та зобов'язання, що лягають на державу-окупанта, дотримання норм, законів та звичаїв війни, а також міжнародного морського права. Останній пункт прямо співвідноситься з піратською поведінкою Росії в Азовському та Чорному морях.
Звичайно, проект угоди показаний, що називається, з-під підлоги, у вигляді випадкового зливу, і ще не внесений до офіційного порядку денного. Але що буде, якщо США запропонують його до підписання, особливо з огляду на те, що список підписантів може бути необмежено розширений?
Відповідь очевидна: це створить роздоріжжя, де будь-який варіант російських дій - і обговорення американського проекту, і категорична відмова від його розгляду виявиться для Москви однаково програшним.
Звичайно, поява такої угоди, яку в Європі, з великою ймовірністю, підпишуть усі, крім Росії та її сателіту Білорусії, означатиме глухий кут у переговорах. Точніше, його підписання матиме сенс і зможе знайти підтримку тільки в тому випадку, якщо конструктивні переговори з Росією остаточно проваляться і тупик, який виник, потрібно буде зробити максимально незручним для неї.
https://www.dsnews.ua/ukr/world/moskovskiy-ultimatum-i-vashingtonskiy-otvet-10012022-4477
Также и члены НАТО Польша, Литва не дадут подписать от имени альянса такую филькину грамоту.
https://www.youtube.com/watch?v=cYMP2IAzADA
https://www.youtube.com/watch?v=cYMP2IAzADA&t=1795s 29:55 https://www.youtube.com/watch?v=cYMP2IAzADA Украина - страна, где, после России, в наибольшей степени распространена кремлевская дезинформация. Украинские телесети как каналы распространения активных мероприятий спецслужб РФ.
если...
если...
бедняга Илларионов - так тщательно выписывает все хотелки кремля, что уже не понимает, каким смешным он стал
"президент института"
а чё не император?