Банкова VS Кличко: чому їхні стосунки знову пішли на чергове загострення
"Війна війною, а обід за розкладом". Цю відому фразу з фільму про Мюнхгаузена можна застосувати і до дій української влади. Загроза агресії з боку Росії не заважає їй продовжувати дрібні пікіровки з мером Києва Віталієм Кличком. Після кількамісячного затишшя протистояння тут знову перейшло в стан ситуативних обстрілів.
25 січня в КМДА, незважаючи на мороз, було спекотно. Прокуратура Києва вручила підозру першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику.
Підозру вручили за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). А її причиною стало позбавлення апарату РНБО земельної ділянки на Сирці, де той раніше хотів будувати багатоквартирні будинки.
За 10 років будинки не були збудовані, а територія фактично перетворилась на смітник. І у 2019 році, після скарг мешканців району київська влада створила на цьому місці сквер, забравши ділянку назад у комунальну власність.
"Місто привело занедбану територію до ладу, вивезло сміття, здійснило благоустрій території. І облаштувало там сквер, але РНБО "не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу", - заявив мер Віталій Кличко, коментуючи підозру.
Втім у прокуратурі Києва вважають, що у мерії порушили закон, коли повертали собі ділянку.
"Під час погодження проєкту розпорядження юридичне управління апарату КМДА встановило його невідповідність законам України. Попри це, один із заступників голови КМДА незаконно його підписав. Такими діями державному органу завдано майже 48 млн грн шкоди, що підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи", - зауважили в прокуратурі.
Підозра базується на рішенні судів трьох інстанцій, які визнали, що КМДА при проведенні перевірки на земельній ділянці не повідомила у встановлений час РНБО.
"Окрім політичних мотивів, у цій підозрі я не бачу нічого іншого. Немає жодних кримінальних правопорушень. Земельна ділянка як була, так і залишилась у комунальній власності. Єдине що – на цій землі наведено лад і вона, власне, врятована від забудови в районі станції метро "Сирець". На цьому місці сьогодні знаходиться сквер: кожен може туди піти і на власні очі переконатися", – сказав Поворозник.
Експерт у сфері містобудування Георгій Могильний проаналізував документи навколо цієї ділянки і переконаний, що в команди Кличка був інший спосіб забрати ділянку в РНБО і не створити собі проблем – визнати незаконними зміни в Генплан, які були ухвалені в часи Черновецького.
"Якби у Кличка хотіли зробити сквер, вони могли це зробити легко і повністю законно, піднявши питання незаконності надання ділянки РНБО в далекому 2009 році", - зазначає Могильний.
Могильний вказує, що в часи, коли РНБО керувала Богатирьова, а Київрадою – Черновецький ділянку, яка відносилась до зелених насаджень, перевели під житлову забудову, просто кількома словами про внесення змін до Генплану столиці.
Натомість експерт нагадує, що на той момент вже діяли низка змін до законів, які суттєво ускладнювали такі зміни.
Наприклад, на той момент набули чинності зміни до законодавства, що були передбачені Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008.
"Серед змін, у новій редакції ст. 24 Закону 1699-III було врегульовано процедуру внесення змін до містобудівної документації, що включає обов’язкове прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування (в залежності від місця розташування земельної ділянки) про розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення. Остаточне рішення про внесення змін до містобудівної документації приймається за результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування", - пише Могильний.
З 5 змін до законів, які аналізує експерт і які набули чинності в 2009, Київрада доби Черновецького не виконала жоден.
Тому, на думку Могильного, Київрада Кличка могла спокійно скасовувати це рішення.
"На момент передачі ділянки РНБО існував чітко прописаний механізм внесення змін у Генплан, що передбачав розробку і затвердження проекту внесення змін, громадські обговорення, експертизу тощо. По своїй суті, рішення від 08.10.2009 № 401/2470 жодним чином Генплан Києва не змінило і було чистої води корупцією у Київраді, щоб незаконно задовільнити забаганки РНБО", - каже експерт.
Водночас його цікавить, чому підлеглий Поворзника Петро Оленич перевів об’єкт з державної власності в комунальну і чому на цій ділянці досі можна будувати будинки, бо цільове призначення не змінено.
Втім, навіть ті, кого важко звинуватити в любові до нинішньої влади, наприклад ексдепутат-свободівець Ігор Мірошниченко та колишній радник Кличка Олексій Гриценко зауважують, що до Поворозника можуть бути різні питання, але точно не шукати корупцію там, де ділянка перетворена на сквер.
На запитання, чому ж тоді силовики прийшли до заступника Кличка з таким звинуваченням, яке, чесно кажучи, дуже важко буде пояснити людям, у Могильного є своє тлумачення.
"А Поворозника, як і інших, тягають саме по таким несистемним порушенням, щоб не дискредитувати основні схеми дерибанів, на які хочу сісти люди від ОП", - каже експерт.
Історія з приходом до Поворозника, схоже, свідчить про те, що стосунки мерії та Банкової знову зіпсувались. Хоча в травні минулого року вже завершилась пшиком перша справа по ньому – в матеріалах про хабар, переданих до суду, Поворозник навіть не фігурує.
Певним сигналом послужив витік на "Бабелі" про те, що наприкінці минулого року мер Києва мав зустріч з Володимиром Зеленським, на якій обговорювалось три питання. Перше – щоб мер вийшов з неофіційної коаліції з Євросолідарністю в Київраді, друге не балотувався в президенти та домовився з Офісом президента по закону про столицю.
Судячи з новини, жодної домовленості досягнуто не було. Натомість минулого тижня Київрада попри вимогу "Слуг народу" зняти це питання з порядку денного проголосувала заяву про неприпустимість політичного переслідування у зв’язку з ситуацією навколо підозри Петру Порошенку.
Його підтримали фракції "ЄС" (29 голосів), "Голос" (6), "Удар" (20), "Єдність" (5) та двоє позафракційних депутатів. Як стверджують співрозмовники Цензор.НЕТ, попри тиск Офісу президента.
"Не голосували ОПЗЖ, які хотіли включити в текст Медведчука, "Батьківщина" та "Слуги народу". Насправді, якби "Слуги" не нагнали депутатів і не затягнули засідання до 5 годин, то ми б пройшли його за 10 хвилин. А так вони самі створили нам інформаційний привід", - каже депутат від ЄС Леонід Ємець.
Водночас Київрада відмовилась в той же день розглядати пропозицію "Слуг народу" про створення комісії по розкраданню коштів при будівництві лінії метро
на "Виноградар". Причиною стало те, що ініціатор комісії Андрій Вітренко порушив при її формуванні квотний принцип і включив у неї 3 представників "Слуг народу" і 1 від "Європейської солідарності". Хоча кількісний склад Київради абсолютно протилежний складу парламенту.
"Якби вони вчинили по регламенту, ми б проголосували це питання, а так вони в четвер все програли", - зазначає Ємець, який очолює регламентну комісію.
Так що фактично своїми ж силами "Слуги народу" і закріпили негласну коаліцію ЄС та УДАР.
Але відповідь влади київському меру не забарилась. 26 січня Кабмін змінив свою постанову про призначення голів РДА. Якщо раніше глави київських РДА призначалися і звільнялися за поданням Кабміну відповідно до пропозицій голови Київської міської державної адміністрації, яким є Віталій Кличко, то тепер Кличка з цього ланцюжка прибрали.
Також у середу Кабмін погодив звільнення Ярослава Лагути з посади голови Дарницької районної державної адміністрації в Києві, Ігоря Щербака - Дніпровської РДА та Олега Горяги - Шевченківської районної державної адміністрації в Києві. Всі вони були ударівськими.
"З юридичної точки зору – урядовці порушили закон, перевищивши свої повноваження. Бо місцеве самоврядування – це не втілення політичних забаганок центральної влади. Тому не треба нехтувати Конституцією і законами! Сподіваюся, у Президента є кому порадити, що не варто ухвалювати пропозицію уряду. Бо далі вже суд даватиме правову оцінку порушенню закону, – наголосив мер столиці. – З політичної ж точки зору скажу одне: таким "рішенням" урядовці долучилися до кампанії з придушення місцевого самоврядування в Україні та спроби побудувати жорстку вертикаль влади. – Недемократичну і неконституційну!" – заявив Кличко.
Депутати Київраду кажуть,що це все призведе лише до колапсу і посилення протистояння в місті.
"Адже заступників то голів районів все одно призначає Кличко, навіщо Банкова це робить, я не розумію", - зауважив в розмові з Цензор.НЕТ ще один депутат Київради.
Також він натякнув, що "Слуги" скоро отримають симетричний удар у відповідь від Київради. Про що йдеться співрозмовник не уточнив, але втрачати "Слугам" точно є що.
Незважаючи на свій низький результат на виборах до Київради, "Слуги народу" у 2020 році отримали дуже великий шмат пирога у вигляді посад.
Їм дістались посади двох заступників голови КМДА, при чому один з них перший застпник. Також "Слуги" керують "Київблагоустроєм" та бюджетною комісією, яка також має великий вплив на вирішення земельних питань. У 2020 через такі розклади "ЄС" навіть збиралась піти в опозицію.
Зараз же самі "Слуги" дають їм в руки карти укріплювати їх стосунки з Кличком попри нелюбов останнього до Петра Порошенка.
Ще однією причиною для невдоволення Банкової стало те, що мер Києва значно ефективніше комунікаційно відреагував на загрозу військової агресії. Кличко чи не першим почав піднімати питання тероборони і бомбосхосховищ і роздавати занепокоєні інтерв’ю західним ЗМІ, тоді як президент взагалі не коментував це питання.
Більше того, Кличко вирішив очолити це питання по країні і зібрати в п’ятницю у столиці голів міст – членів Асоціації міст України, яку він очолює.
"Після цього Банкова доклала чимало зусиль, щоб мери на це зібрання не доїхали, але зрештою кворум у нас буде", - кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ.
Втім слід звернути, що на момент написання статті участь в цьому заході не підтвердили мер Дніпра Борис Філатов, голова Харкова Ігор Терехов, а мер Львова Садовий попросив про дистанційну участь.
Приїдуть на захід мери Чернігова, Івано-Франківська, Тернополя, Мукачевого, Сум.
Єдине, що слід зауважити, що поки стосунки Банкової та київського мера ще не дійшли до рівня загострення літа минулого року, коли Кличка перестали кликати на заходи ОП. Цього разу на розмову щодо питань оборони він піде.
