На кожного Лі Куан Ю припадає кілька десятків Робертів Мугабе
Однією з головних причин нашого успіху і поразки росії є наша мережевість і демократичність на противагу російському авторитаризму.
В ворога "нагору" доносять тільки те, що там хочуть почути. І в результаті отримують самовбивчі як для влади, так і для народу рішення.
Наша влада спирається на думку людей і приймає рішення в їхніх інтересах. І навіть якщо щось не хоче чути - ми приходимо і доносимо. А велику частину речей закриваємо взагалі самостійно, не чекаючи рішення чи "дозволу" згори.
Саме тому, щоб спробувати перемогти нас, вони шукають "центри прийняття волонтерських рішень". Саме тому вони їх не знайдуть і нас не переможуть, допоки їх не існує.
На жаль, те, що наша сила в демократії і децентралізації, а не навпаки - очевидно не всім.
Дивовижно, усе ще є такі, хто мріє про "сильну руку" і "освічений авторитаризм". І навіть цілком серйозно пропонує таку модель побудови післявоєнної України.
Валерій Пекар називає це "мрією про фуражку". Це дуже небезпечна мрія. Бо на кожного Лі Куан Ю припадає кілька десятків Робертів Мугабе.
А маленька росія не здатна перемогти велику росію. Її здатна перемогти тільки Україна.
