Тільки ми знаємо справжню реальність
Це катастрофа.
Поясню в 5 пунктах чому.
1)Тільки за офіційними даними (так, Арахамія представник держави, і такі месиджі попередньо мають узгоджуватись) вже 1000 поранених і вбитих в день. Тобто 30 000 в місяць. Завершується четвертий місяць.
Порахуйте на які цифри ми вийдемо до кінця літа.
Деякі диванні експерти звісно будуть сумніватися в цих цифрах, але спершу заїдьте на фронт, в госпіталі і морги.
2)Західні політики успішно переграють нас в медійному полі.
Їхній виборець чує:
"Україна отримує все що просить, тільки від США ленд ліз на 40 млрд"
"Українцям дають системи РСЗВ"
"Видано більше протитанкових систем ніж танків в світі"
"Всі проблеми з поставками - тільки на українському боці, логістика, корупція, вони не вміють цим користуватись."
І ще тисяча і один міф який спрощено звучить так: "Ми зробили все що можна і навіть більше, а вони просто недоброчесні мавпи з гранатами"
3)В реальності:
Україна далеко не отримує все що просить, з 40 мільярдів тільки невелика частина зарезервована на зброю, і велика частина саме на переозброєння країн НАТО.
І це не погано. Погано брехати, що це все для України.
Ми просимо до 100 систем РСЗВ нам ледь дають чотири.
Скільки б не було протитанкових систем - це тактика. В умовах такої війни вони не визначають хід битв. Тільки важка зброя. Якою ми, як і всім іншим вміємо користуватись.
І давайте нарешті говорити відверто - Нас попереджали з осені що буде війна? Попереджали.
Ми просили зброю - просили. Нам дали серозну зброю?
Ні.
Вони думали що ми здамось за три дні, іншого плану для України не було.
Тепер коли ми стоїмо вже 4 місяці досі не надано і 10% того що ми просимо.
Якби була вчасно надана зброя - не було б Маріуполя, Бучі, Сєвєродонецька і десятків тисяч вбитих.
Західні політики поводяться як поліцейський, який дивиться як гвалтують і вбивають дітей, і замість того щоб втрутитись або дати хоча б пістолет підкидає жертвам палку.
4)Чому зброю дають по чайній ложці і постійно придумують тисячу причин чому ні?
По ряду причин:
-Не знають що робити з переможеною ядерною країною. В чиїх руках тоді опиниться ядерна зброя?
-Бояться ядерного удару (бо на це треба якось відповідати, що почати третю світову через якусь Україну?)
-Бізнесово-політичні еліти хотять і далі робити комфортні нафтогазові гроші, вивозити з України зерно etc
-Основною загрозою США вбачають Китай, а не росію
Тому західний політик балансує, з одного боку треба задовольнити запит свого виборця на справедливість, з іншого зробити по мінімуму.
І тому вони активно користуються медіа, адже в медіа можна створювати паралельну реальність. Де Україна має все що треба для перемоги, але чомусь не перемагає.
Західний виборець, якому ще кілька місяців покажуть таку картинку буде дратуватись все більше:
"Їм дали все що потрібно для перемоги, а вони все одно клянчать більше. Чому вони не можуть з такою допомогою завершити війну?
Може вони й справді недоброчесні і недалекі мавпи з гранатами.
Я оплатив їм зброю зі своїх податків, в мене ціни ростуть.
Видно праві були ті, хто ще на початку казав що не треба їм допомагати. Можливо і справді краще віддати росії і війна закінчиться."
5)Українці коммунікують назовні хором глухих.
МЗС, МО, Офіс Президента називають постійно різні цифри і найменування по зброї.
Не можна давати назовні 100500 пунктів, від літаків до підшипників.
Має бути топ 5 пунктів.
Наприклад РСЗВ, ППО, Артилерія, Контрбатарейні/Безпілотники.
Не можна казати що нам треба якісь космічні цифри, як недавно Подоляк. Це виглядає смішно і непрофесійно.
Треба називати реальні і обгрунтовані, підтверджені даними, і одразу показувати які результати ми отримаємо.
Не можна називати фантастичні речі, як керівник ГУР Буданов заявив про F-35.
Не треба публічно заявляти як деякі розумні, що ми цією зброєю будемо бомбити Росію. Нам треба просто забрати своє.
І таких ляпів багато. Ми просто робимо подарунок західним політикам.
Вони виходять в твітери/медіа і кажуть: "От бачите, українці самі не знають чого хочуть, дивні запити, хаотичні списки, які постійно змінюються etс"
Поки вони нас успішно переграють. Пора основним представникам держави, які вибивають зброю сісти за один стіл і домовитись - нам треба чітко оці топ 5. Говоримо тільки це, рухаємось по цьому документу.
На всі закиди західних стратегів - публічно запрошуємо їх сюди,постійно говоримо з західними медіа, показуємо виборцям реальну картину і робимо все можливе щоб вірили в нашу реальність, а не в ту, що майстерно конструюють їхні політтехнологи.
В нас немає іншого виходу ніж переконливо показувати реальність. Прошу вас робити це щодня, всіма мовами світу. З фото і відео.
Бо тільки ми знаємо справжню реальність.
І ця реальність - відсутність зброї, перевага в важкій зброї ворога до 30 разів і більше 1000 наших людей кожен день.
Ви навмисно це "у нас" так завуаліювали чи вже можна казати відкрито?
Напомню, что происходило за считанные дни до российского нападения:
- Пресс-секретарь Зеленского заявил, что у Украины нет никакой подтвержденной информации о российских угрозах.
- Секретарь СНБО Алексей Данилов обвинил Запад в сознательной дезинформации. "Идет сознательная дезинформация всего общества..."
- Глава парламентской фракции "Слуга народа" Давид Арахамия обвинил ведущие американские издания в распространении "откровенных фейков" относительно возможного вторжения России в Украину. Он назвал CNN, Bloomberg и WSJ «хуже, чем Скабеева с Соловьевым»: «Нужно проанализировать, как ведущие СМИ начали распространять информацию хуже, чем Скабеева и Соловьев. Эти откровенные фейки в CNN, Bloomberg и WSJ… Это все нам нужно изучить, потому что это элементы гибридной войны".
Если Джо Байден не все сделал, что должен был сделать - его спросят его избиратели. А мы должны спрашивать тех, кого выбрали мы. Поому что:
-Настоящий совок никогда не скажет «Извините, я ошибался»
-Настоящий совок всегда прав, даже когда очевидно, что это не так
-Настоящему совку всегда все что-то виноваты
-Настоящий совок никому ничего не должен
-Настоящий совок всегда качает свои права и терпеть не может обязанностей
-Настоящий совок любит выгодные законы и не выполняет невыгодные
-Настоящий совок требует к себе особого отношения, а себе особых условий
-Настоящий совок делает лишь то, что выгодно ему лично
-Настоящего совка не интересует, если выгодное ему вредит другим Настоящий совок - это основа русского мира, на каком бы языке он ни говорил
Ты говоришь, что за правду ,а сама втираешь нам ОПвские темники... Помнится : во время осады Мариуполя рахамия соб ирался туда поехать.Скажи правду , мария Берлинская: он поехал ? Был там - в Мариуполе? Считал раненых и павших ?
Спочатку дають воду сусіду у якого горить хата, а потім вияснюють чого хозяїн шашлики смажив.
Пане, я ж по-моєму ВАМ персонально вже колись пояснював, що - ну немає по Меморандуму ніяких гарантІВ ані гарантіЙ!
В документі є термін «assurance», що украінською означає «запевнення». Гарантія означає наявність діі: «я гарантую, що як поломиться - я відремонтую». Запевнення нічого такого не має: «Я вас запевняю, що ми ніколи не нападем».
(Я на Цензорі поміщав детальний аналіз Меморандуму на предмет юридичноі відповідальності підписантів з доведенням того, що ніякоі відповідальності як такоі підписанти документу не несуть).
Можна його ігнорити? Звісно можна. Тільки не чекайте тоді що хтось буде виконувати свої зобов'язання з другої сторони.
А про моральну сторону - чули про дух і літеру закону закону? То тут годі й говорити. Ніяк інакше як великий обман і зраду це не сприйметься', незалежно від гри словами.
Якої допомоги - для цього є консультації - 6 пункт. Все написано. Не так вичерпно як треба було б. Але дух і навіть літера - все є.
Документ звісно слабий - спору немає і того хто його підписав з нашої сторони треба було б повісити за яйця. Але також треба розуміти що йшов шалений тиск, деякі сенатори всерйоз розглядали військову опеарції проти України в разі її невиконання щодо розброєння.
Тим не менш, документ є. Обов'язки треба виконувати і нагадувати партнерам про це. В кінці кінців це в їх же інтересах.
Пару тижнів назад сам "найвеличніший" навів цифру в 50-100 загиблих в день. Питання: невже за ці 2 тижні інтенсивність бойових дій зросла на порядок? Чи може орки техніки і м'яса за останні дні стягнули в 10 разів більше, ніж у них було на початок червня?
Та само собою, яка там довіра може бути до такоі персони, яка у стилі Люсі відразу починає випендрюватись («заїдьте на фронт, в госпіталі і морги»). А ти там була?
Це заказна публікація і моя порада - у ігнор разом з «ізпорожнєніями» нешановного Абрахуйміні.
Але валити все з хворої голови на здорові якось недобре.
Хтось роками забивав на армію болт, а тепер став в позу д'Артаньяна і звинувачує всіх окрім себе.
Докори громадянам "підіть в госпіталі та морги і подивіться" також сумнівні. Мільйони людей цього не мають робити.
Це влада повинна вести адекватну інформаційну політику і не перетворювати свій безальтернативний Марафон на суцільне прославляння подвигів найвеличнішого лідера, тягати в ефіри нє_такіх свинособак, а розказувати про наших військових, госпіталі та прощання із справжніми героями України.
Про те, що в ефірах Марафону майже немає історій про наших військових, кажуть навіть самі військові.
1. Знищити агентів ФСБ Ерамка, Арахамію, Баканова і далі по списку.
2. Задекларувати війну Росії аби весь світ знав що йде війна, а не якась там операція або агресія. Це надасть зовсім інший правовий статус тому, що зараз коїться.
Це важливо для ООН, судів, ітд і для тих, хто у полоні, бо вони зараз терористи а не полонені. Це важливо, якщо Україна перейде кордон для того щоб знищувати війскові об'єкти на території ворога.
3. Коли звертаетесь до західних націй - дякуйте через слово а не звинуважуйте НАТО, Байдена, Шольца ... Бо виходить шо вони відповідальні шо Україна була неготова до війни попри 8 років підготовки. Думаєте ці Байдени і Шольци такі дурні і не знають скілки заробила зелена шайка на дорогах, митницях ...
Дякую
Кожного дня знищується тонни бронетехніки і сотні живої сили ворога. Це робиться абсолютно без жертв і не на території Заходу, нашими руками. Все що проситься в замін - це товарні (і ні це не 200 гаубиць і 4 РСЗО - а тисячі) поставки важкої зброї і прости господи платити трохи більше за паливо (аж $5 за галон!)
Відповідальні і ми і захід. Про зелень тут написано багато ким і прийде час зелень відповість.
Але всі ці 30 років багато хто на заході фінансував путінізм, ігнорував українські заклики і по газопроводам і по постачанню зброї Україні (одіяльця від Обами і вимучені джавеліни від Трампа які були під замком на складах). Була і співпраця з кацапами зі сторони і Thales, і Rheinmetall. Була і абсолютно кончена поведінка американців в 2000-x по Кольчугам, був і примус до утилізації Ту-22М3 (навіть десь є фоточка американського посла з носовим обтікачем знищеної тушки) а вони б нам зараз зайві ой не були б). Так що є за що відповідати і Заходу.
Я не применшую допомоги заходу і США зокрема, без них мих б не втримались. Але і корчити з себе святошу не треба - рильце добряче в пушку в усіх за ці 30 років.
Дуже сумнівне твердження, бо статистика тих, хто вже відповів будь за що в Україні дотепер, дорівнює 0 (нулю). Виключенням є, хіба що, Лазаренко, і то, він відповідав перед народом США за вкрадені американського народу гроші. Себто, шанси на те, що хто-небудь з чинних відповідатиме коли-небудь у майбутньому на даний момент поки що складають 0%. Але левова частка Зєлупних й не лише співучасників, які весь час обирали собі "оте все", вже в той чи інший спосіб несе жорстоку відповідальність за власний вчинок. Питання полягає лише в тому, чи усвідомлять вони причинно-наслідкові зв'язки між власним безвідповідальним ставленням до речей у минулому, та наслідками, отриманими від такої поведінки, чи засвоять цей урок належним чином? Лише час покаже.
"Так що є за що відповідати і Заходу."
А за що Захід має перед вами відповідати? А, напевно, за те, що в той час, коли народи Республіки Польща та країн Балтіїї докладали неабияких зусиль до вступу до NATO, народу України було тупо начхати на те, так? Бо результати ВСІХ попередніх виборів залізобетонно доводять цей факт.
Окрім того, Україна була #1 в харчовому ланцюзі годівниці Кремлівського Чікаліто, бо майже всі нафто/газопроводи проходять по теріторії України, і разом з Путіним робили свої шалені статки всі ті, кого народ України весь час в сідниці цілував, віддаючи їм всю свою любов на кожних наступних виборах. Майже ВСІ українські виборці перманентно були схиблені на питанні "о дєшовом газє". На порядку денному стояло обрання Добкіна, Шльопера та Зєлупи, а ніякий не вступ до NATO.
Очевидно, що будь-хто в світі зазвичай має рацію заднім числом, але зараз у всіх в Україні буде дуже добра нагода продемонструвати щирість своїх намірів та прагнень у недалекому майбутньому. Не балачками, а реальними справами. В разі, якщо Україна отримає чіткий перелік конкретних умов до виконання для вступу в ЄС, ми відразу чітко побачимо, чи дійсно воно кому потрібне. Це буде 100% момент істини. Що ви обиратиме, порядних та гідних людей, здатних очолити реформи, або знов всіляку шваль, "каторая гаваріт на панятнам для всєх язьікє"?
Список був наведений в моєму дописі. Можу повторити:
- енергетична політика (північні потоки, примус до закриття АЕС, вугільних станцій)
- переозброєння рф навіть після 2014 року (зокрема Thales, Rheinmetall)
- роззброєння України заходом (Ту22 М3, певні види ракет)
- блокада постачання озброєнь (неймовірним тиском вибиті джавеліни від Трампа)
Це невичерпний, але красномовний стратегічних помилок саме заходу.
Ну і наостанок.
Не треба мене вчити кого обирати. Я прожив багато років і в Канаді і в Польщі. І знаю як обирати і обирав тих що треба, а не ті що у владі зараз. Помилки роблять і американці - Трамп в приклад. Але це на дає права комусь нищити країни а іншим вдавати що вони тут нідочого.
Звісно найбільше помилок у нас - хто ж спорить.
Тільки не треба вдавати що помилки (серйозні і стратегічні) робила тільки Україна. Ніт.
" Нас попереджали з осені що буде війна? Попереджали." тоді де наші 90% ??? все на "авоськах", прапєтляєм?
Про це мовчать.
Здається, допис трохи віддає труселями ара-ХАМ-ії.
Напиши все як є, що ти виляєш??? якби якби....якби не шашлички, якби не Чонгар, якби не закрили програми озброєння, якби не вкрали на дороги ...
От Вам і різниця.
Цю паскудну "владу" попереджали, а вони, мавпи зелені, звинувачували увесь світ в "нагнітанні" та "провокаціях". Я хоч і в армії з самого початку, але пам"ятаю все достеменно. Як і усі,в кого є розум.
68 тис. ракет до "Стінгерів" - серйозно ??
Підозрюю, що у ній і "експерти" заплуталися.
Военные эксперты, а вслед за ними и журналисты, уже назвали войну на Донбассе "позиционной войной". Мол, с наскока у Путина захватить Украину не удалось, он переменил концепцию и сумел навязать украинской армии позиционную войну образца Первой мировой. Войну, в которой Украина находится в заведомо невыгодном положении, потому что у нее меньше живой силы, техники и снарядов.
Возражу. Это не позиционная война и не война на истощение в ее классическом понимании, - в том виде, в котором ее вели на Ипре, или на Гуадалканале, или подо Ржевом.
Позиционная война предполагает несколько условий. А именно: безграничный мобилизационный ресурс по крайней мере у одной из сторон. Массированный огонь по площадям. И полную или частичную неосведомленность сторон о том, что происходит за линией соприкосновения с противником: где расположены его склады, как устроена линия обороны. Собственно, второе и третье условие связаны неразрывно. По площадям потому и бьют, что целей не знают.
Посмотрим теперь, что происходит на Донбассе непосредственно на поле боя. Начнем с Северодонецка, который обе армии оспаривают друг у друга уже месяц.
Для стороннего наблюдателя это выглядит как "затяжные бои". На самом деле оперативная обстановка и, что важнее, характер боев менялись каждую неделю.
Сначала - пока не подошло западное вооружение - российские войска успешно перемалывали Северодонецк по образцу Мариуполя.
Тактика была следующая. В брошенной пятиэтажке (город эвакуирован, за исключением самых упрямых и тех, кто ждет "русский мир"), сидят украинские бойцы. Видят противника.
Обычно это было мобилизованное "мясо" из ДНР, которых гнали впереди себя российские контрактники. Иногда это было мясо, которое гнали контрактники, которых гнали вагнеровцы. Украинцы начинали стрелять. Почему?
"Потому что страшно, - честно объяснял мне один из воюющих в Северодонецке, - боишься окружения. Боишься того, что подойдут поближе и увидят. Но больше всего солдат стреляет, потому что страшно, а в руках оружие и хочется что-то сделать".
После этого "мясо" отходит, а контрактники вызывают танк. Танк приезжает, высовывает ствол из-за угла и сносит пятиэтажку под корень. Почему сейчас украинцы сидят на "промке"? Потому что там, как и на "Азовстали", перекрытия выдержат не то, что танк - ядерный взрыв.
Танк, - если в нем обученный экипаж, - действует грамотно, под огонь не подставляется. "Русские научились воевать в городских условиях, - констатировал мой собеседник, - с помощью NLAW и даже "Джавелина" такой танк (на мгновение высунувшийся из-за угла) не подбить".
Так было до прихода натовской артиллерии: гаубиц M777, "Цезарей" и других. После того, как новая артиллерия появилась, картина в Северодонецке существенно изменилась.
Что стало происходить? Очень просто. Для сидящих в пятиэтажке танк по-прежнему был неуязвим. Но над полем битвы висел квадрокоптер, который передавал данные новой арте. Она стреляла и сносила танк под корень. Кроме этого, новая арта накрывает танк еще на подходе к городу.
Кроме этого, она позволяет вести огонь по противнику на расстоянии до 40 километров от линии непосредственного соприкосновения. Кроме этого, она накрывает военные склады в Донецке. А еще после появления новой артиллерии украинцы перестали беречь снаряды к старой, советской артиллерии.
Именно после того, как под Лисичанск на другой берег Северского Донца пришла натовская арта, ВСУ перебросило в Северодонецк элитные части, - иностранный легион, ССО, силы ГУР.
После этого ситуация еще раз изменилась, и сейчас никаких танков и крупных подразделений в городе вообще нет. Почему? "Потому что как только в городе показывается крупная цель, ее накрывает либо та, либо другая сторона", - объясняет полковник запаса, бывший летчик ВСУ Роман Свитан.
В город заходят небольшие, по 5-6 человек группы вагнеровцев или кадыровцев, с российской стороны, - или такие же небольшие украинские группы с "промки". Еще раз: единственный способ передвигаться по улицам Северодонецка сейчас - это передвигаться в составе группы, которая слишком незначительна, чтобы на нее тратить снаряды.
В результате ситуация абсурдная: город и взят, и не взят. Украинцы его оставили, россияне - не взяли. Это вам не Сталинград, где бои шли за каждый дом. И даже не Мариуполь.
То, что отличает Северодонецк от Мариуполя, - это, конечно, близость украинской артиллерии, которая бьет из-под соседнего Лисичанска, расположенного вплотную к Северодонецку на другом, обрывистом, берегу Северского Донца. Кроме того, южная часть Северодонецка находится по-прежнему под контролем Украины, и оттуда можно отступить на Золотое - мощный укрепрайон, составляющий ту эшелонированную линию обороны, которую ВСУ с 2014 года выстроила вдоль границ с ОРДЛО.
Чтобы взять Северодонецк, российской армии надо взять Лисичанск. Так сначала и задумывалось. Для этого в начале наступления на Донбассе российские войска пошли на штурм Попасной, с одной стороны, а с другой - попытались переправиться через Северский Донец в районе Белогоровки. Переправа не удалась. Под Белогоровкой были разгромлены две батальонно-тактические группы.
Попасную российские войска взяли. Это был их главный успех, ибо Попасная была одним из ключевых укрепрайонов по линии Золотое-Попасная-Углегорск. В этом месте линия украинской обороны была прорвана. Брали Попасную вагнеровцы. Действовали они очень умело.
"Главная их особенность была в том, что у них была своя артиллерия, и они наступали сразу за огневым валом. Кончается артподготовка - и сразу валят вагнеровцы", - рассказывал мне один из участников этих боев. Он потерял многих товарищей, сам был контужен.
Кроме этого, под Попасной применялась уже знакомая нам тактика: вагнеровцы гнали перед собой пушечное мясо из ДНР, нащупывая слабые места в обороне противника, - там, где стояла тероборона, а не ВСУ, или стыки частей, где было недостаточное боевое слаживание. Измученные украинские войска, которых не меняли в этом месте два месяца, а натовской артиллерии тогда еще не было - отступили.
Таким образом, Северодонецк с другой стороны реки окружить не удалось, и пришлось штурмовать его в лоб. Сейчас, в развитие успеха, российские войска сейчас сносят артиллерией с лица земли Лисичанск и штурмуют Золотое.
Золотое штурмуют почти по тому же принципу, что и Попасную, с той только разницей, что роль "вагнеровцев" выполняет донецкое "мясо". "Артподготовка - и сразу на позиции идет мясо, - говорит Роман Свитан. - Мясо встречают пулеметами, а артой накрывают тех, кто только выходит из Попасной".
"Мясо", в отличие от вагнеровцев, воевать не умеет, и Золотое пока не взяли.
А где же вагнеровцы? - спросите вы? А их уже нет. Слишком многих перемололи, именно потому, что у украинской артиллерии есть глаза-квадрокоптеры, и она умеет точно накрывать цели.
И элитных российских дивизий больше нет. "Это больше не элитные войска, - говорит советник офиса президента Алексей Арестович, - это вчерашние резервисты, которым предложили 300 тыс. руб".
А новые вагнеровцы - это вчерашние резервисты, которым предложили 500 тыс. Не хватает и пушечного мяса. Его в Луганске и Донецке вымели подчистую.
Итак: российское наступление на Донбассе выдохлось, толком не начавшись. ВСУ как стояли в 8 км от Донецка в Марьинке, так и стоят (а как вы понимаете, их пытались выбить прежде всего). Под Херсоном ВСУ медленно, но неуклонно расширяют два плацдарма. Цель этих плацдармов совершенно ясна: они должны накрывать артиллерией Антоновский мост, когда по нему пойдут отступающие российские войска, и армия РФ, как ни пытается, не может ничего с этим поделать: позиции ВСУ укрепляются прежде всего за счет сил ССО, которые передвигаются ночью.
Все атаки на Славянск захлебываются, а ведь это, между прочим, и было главной целью российского наступления на Д
Целью российского наступления являлась гигантская система водоснабжения всего Донбасса водой из Северского Донца, с четырьмя насосными станциями, пятью водохранилищами и 26 км трубных мостов через балки, железные дороги и даже реки. Без этой системы, выстроенной во время индустриализации, Донбасс необитаем. Без нее он превращается обратно в безлюдную степь. В ходе российского наступления эта система: а) тотально разрушена; б) взятие ее представляется невозможным.
И это не говоря уже о том, что первоначальный план, как мы помним, состоял не в том, чтобы за два месяца кровопролитных боев взять (невзятую, недостижимую и полностью разрушенную) систему водоснабжения Донбасса.
А в том, чтобы взять Киев в двое суток.
Вернемся теперь к тому, с чего мы начинали, и констатируем: нет, битву на Донбассе нельзя назвать "позиционной войной".
Позиционная война - это идея, которую генералы продали Путину, так же, как ему до этого продали идею о взятии Киева в двое суток. Первая идея не более состоятельна, чем вторая.
После того, как оказалось, что часть российских "коробочек" ломается еще до столкновения с противником, что танковые колонны забивают дороги, что сами размеры делают их прекрасной мишенью, что российские солдаты хорошо грабят, а воюют плохо, - генералы продали Путину идею, что вот мы сейчас сократим плечо снабжения, упрячем коммуникации в тыл, а на фронте начнем "позиционную войну", как в старом добром 1943-м году, и задавим противника своей массой.
У этого прекрасного плана есть три проблемы.
Первая - о нем забыли известить украинскую армию. Если у вашего противника есть система "Кропива", навык сетецентрической войны, опыт самостоятельного принятия решений и натовская артиллерия, которая с помощью висящего над фронтом гражданского квадрокоптера накрывает ваши склады, тылы и идущие на фронт соединения, - то никакой "позиционной войны" в полном смысле слова у вас не получится.
В "позиционной войне" размер армии является однозначным преимуществом. В этой войне сам размер российской армии является в том числе недостатком. Он являлся недостатком, когда российская армия забивала собой дороги и стояла без горючего, и он является недостатком сейчас, когда украинская арта накрывает ее гигантские, неизбежные в случае "позиционной войны" и стрельбы по площадям склады.
Причем обратно накрыть такие же гигантские украинские склады российская артиллерия не может по одной простой причине - их нет. Украинская армия ведет другую войну. Не могут российские ракеты накрыть и пресловутые "склады, где перед отправкой на фронт сосредотачивается западное вооружение". "Наша логистика такова, что западное вооружение не сосредотачивается нигде и идет на фронт сразу", - говорит военный эксперт и бывший сотрудник ВСУ, полковник запаса Олег Жданов.
Вторая проблема заключается в том, что стратегия российской массовой армии заточена под другую демографическую и политическую ситуацию. Путин воюет так, как Жуков в 1942-м. Штурмуйте врага в лоб, тех, кто отступит, расстреляют заградотряды, а бабы новых нарожают. Но бабы больше не нарожают. Российская армия близко не дотягивает до размеров сталинской, действовавшей в той же Украине. А если мобилизовывать всех, то электорат Путина превратится в коллективного Шкребцова (матрос, погибший на крейсере "Москва" - прим. ред.).
Проблему мобилизации пушечного мяса какое-то время решали с помощью резервации под названием ДНР/ЛНР. Оттуда на фронт действительно гнали всех.
При этом в этой резервации было свое НКВД, которое и гнало. Это - менты ДНР. Это те самые люди, которые стреляли в Майдан и которые, собственно, вернувшись в Донецк, и устроили ДНР от страха. Их около десяти тысяч человек, и сами они на фронт не идут. Они только ловят и посылают других. Это все, что вы хотели знать о глубине убеждений основателей донецкого "русского мира". У Путина нет демографических ресурсов вести войну так, как ведет ее он.
И, наконец, третье.
Тактика путинских войск при наступлении на город тоже аналогична сталинской. Разрушьте все огненным валом, после войны отстроим. Однако эта тактика опять-таки не соответствует ресурсам, которыми располагает Путин.
"Они применяют сталинскую тактику огневого вала и стирания городов в условиях, когда городское население и городская экономика доминируют, - напоминает военный эксперт Павел Лузин. - Руины, которые создавала сталинская армия, можно было восстановить за счет сельской округи и остававшихся в пригородах довольно простых по нынешним меркам заводов. А нынешнее стирание городов оставляет просто пустыню, не подлежащую восстановлению в рамках российской социально-экономической модели, и сельской округи, откуда можно пригнать людей на восстановление города и работу заводов, тоже нет".
При Сталине страна получила огромную западную помощь и репарации в виде целиком перевезенных немецких заводов. Администраторы Путина, в силу многолетнего отбора, в принципе не умеют ничего восстанавливать, а умеют только воровать. И это, опять-таки не говоря о том, что ни Донецк, ни Мариуполь, ни все пространство между ними без водоснабжения станет безводной степью, а водоснабжения, как мы уже отмечали, не будет.
Так что "позиционная война" - это не то, что происходит на Донбассе. Это то, что хотелось бы Путину, чтобы происходило. "Позиционная война" стала очень сильно затруднена с того момента, когда Украина начала получать хоть какое-то западное вооружение, и станет вовсе невозможна, когда лендлиз заработает в полную силу. Путинский метод ведения войны не соответствует ресурсам, имеющимся у него в распоряжении. Да, украинской армии очень тяжело, - она меньше, она обороняется, и у нее меньше ресурсов, - но на войне вопрос не в том, чтобы одной армии было тяжело, а другой нет. Вопрос в том, кому тяжелее.
Поставки западной артиллерии и навыки сетецентрической войны сделают позиционную войну прошлого века в том виде, в котором ее задумал Путин, невозможной, и превратят российскую армию, так же как и в первой фазе российского наступления, в большую и неуклюжую мишень.
При условии западной помощи Россию в Донбассе ждет еще более унизительное поражение, чем под Киевом, и именно поэтому главное поле битвы сейчас - это не Северодонецк, а Раммштайн, Елисейский дворец и Белый дом.
Ми просили зброю - просили. Нам дали серозну зброю? .
Ні .........................Джерело:
Хто і яку серйозну зброю просив перед війною ??
Повністю підтримую ідеї, про які написав Юрій Касьянов у статті "Может, пора уже начать работать на войну?.." -
А що із ТОП-5 найбільш потрібних систем зброї та *********** до них виробляє Україна?
(після більш як 3 місяців від початку найбільш інтенсивної фази війни і більше 1 місяця від масового усвідомлення інформації про те, що це війна на виживання)
Досі настільки лінуємось робити потрібні справи самі, що і досі тільки очікуємо, що хтось інший зробить найважливішу роботу замість нас?
Україна повинна виробляти найбільш потрібну (критичну) зброю і ********** до неї у потрібній кількості САМОСТІЙНО!