"Какая разница"

Соромно!

Україна просто не з‘явилася на засідання Ради ООН з прав людини, де розглядалося питання проведення дебатів щодо порушень КНР прав людини проти уйгурів та інших мусульман у Синьцзяні, фактично геноциду

Не вистачило два голоси, щоб Рада прийняла це рішення. І один з цих двох голосів - це голос України, яка сховала голову в пісок і тупо не прийшла

Це вже не вперше, коли на міжнародній арені Україна грає на користь КНР. Починаючи від публічного захоплення українських високопосадовців, наближених до президента Зеленського, китайським режимом. Закінчуючи закупівлями китайських вакцин та принизливим відкликанням підписів з резолюцій, які не подобаються Китаю.

Це удар по нашому моральному авторитету.

Це сигнал західним партнерам, що вони не можуть на нас розраховувати.

Це ідентифікація, що ми не належимо до західного табору демократій, а нам ближче табір автократій.

Це самоприниження перед ворогом.

Це просування Україною практики умиротворення агресора.

Це "моя хата з краю".

Це популярізація нейтралітету та політики "не обирати сторону".

Це дуже і дуже погана демонстрація Україною своєі недалекоглядності, незрілості, слабкості

Це один з найгірших проявів на міжнародній арені принципу "какая разница"

В якій кампаніі ми опинилися, яскраво видно на скріні