8013 посетителей онлайн
6 591 13
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Випалені душі...

друзенко

Мої душа нагадує серпневий степ. Чи солончаки. Вона випалена сльозами і побаченим. Тим, що люди не мали б бачити...

У моїх втомлених очах жевріє тільки одна надія – дотягнути до завершення цього безкінечного марафону. Коли не маєш права вимкнути телефон. Не маєш права на вихідні, перепочинок чи відпустку. І коли б ти не ліг, автоматично прокидаєшся перед сьомою – і починаєш свою сизифову працю. Знайти ресурси, знайти людей, подякувати донорам, поставити завдання, проконтролювати виконання, відреагувати на збої в системі... І так день у день...

Для людини, яка все життя копала вглиб свій внутрішній колодязь, аби просто пізнати себе, це справжні тортури. Від яких не втекти. Бо це чиїсь життя, чиїсь долі, чийсь шанс вижити...

Мене іноді питають, що далі. Чи збираюсь я "конвертувати" успіх ПДМШ в якісь політичні дивіденди? Смішні... Мені б доповзти до перемоги. А тоді – вимкнути телефон і на кілька місяців усамітнитись там, де мене ніхто не знайде. Аби щодня і щовечора поливати свою душу. Розумними книжками, глибокими фільмами, класичною музикою і прогулянками десь в горах. Може тоді на її випаленому ґрунті знову зʼявляться зелені паростки чогось живого...

А наразі моя душа – це згусток волі і болю. Майже як кров, що запеклась. Моя душа – це оголений нерв, який інтуїтивно сахається нормального мирного життя, аби не натворити біди через нато яскраві контрасти між "тут" і "там". Через надто очевидну несправедливість. Через розуміння, що – на превеликий жаль – війна наразі точиться за те, аби Україну грабували люди з українським паспортом, а не російським. Що ми вигризли незалежність від орди, але так і залишились рабами власної політичної інфантильності та іллюзій...

До війни я знав чого я хочу. Я довго і послідовно готувався до своєї місії. Йшов до своєї мети. Тепер я хочу тільтки спокою. І живу сподіванням, що дотягну до весни, яка зрошить дощем мою випалену війною душу. І на ній знову зазеленіють тепло сімейного затишку, надії, плани та мрії...

Але це буде (якщо доживемо) потім. Наразі ж – всередині випалена земля та згусток волі і болю. Який не дає розслабитись чи зупинитись.

Врешті-решт нам випав унікальний шанс: звершити те, що століттями не вдавалося нашим предкам – вирватись із пазурів московської орди. Вибороти право самим визначати свою долю. Перетворити Україну із жертви на субʼєкта історії та геополітичого гравця. З окраїни Європи та Росії – на Україну, в якій вирішується доля обох.

І це варто того, аби зчепити зуби і – попри все, попри випалену душу і побляклі очі – йти вперед. Перемога або смерть – це наше гасло.

Топ комментарии
+8
Геннадій Володимирович, дякую Вам за велику жертовність у часи великих випробувань... У Вас прекрасна Душа- Душа справжнього сина України... Допоки є такі люди, Україна буде боротися і мати надію і віру перемогти ворога-супостата... Хай береже Вас Всевишній!!!
показать весь комментарий
21.05.2023 12:17 Ответить
+4
Після читання передостаннього абзацу тексту, нагадалося одне давнішнє спостереження. Навесні далекого1991 р. довелося відвідати м. Ізюм. Якраз напередодні "референдума" за збереження радянського союзу. Все місто було обвішане плакатами наступного змісту "- НЕТ ! "самостийной" Украине - второстепенной державе на задворках Европы !" Наші виборці тоді підтримали цей заклик. Автор правий. "...вирватись із пазурів московської орди " - наш ******** обов"язок.
показать весь комментарий
21.05.2023 14:15 Ответить
+3
Ви Українець і цим все сказано. Душа болить , серце рветься за тих , хто зараз у страшному пеклі б'ється за рідну матір, за рідну українську землю. Сльози течуть річками за тих, хто віддав своє життя за нас. Ті , яким назавжди 20 , 30 , 40 років вже ніколи не всміхнутися, не обіймуть свою матусю, не візьмуть на руки свою дитинку, . Дякую Вам за те , що Ви є.
показать весь комментарий
21.05.2023 12:34 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Геннадій Володимирович, дякую Вам за велику жертовність у часи великих випробувань... У Вас прекрасна Душа- Душа справжнього сина України... Допоки є такі люди, Україна буде боротися і мати надію і віру перемогти ворога-супостата... Хай береже Вас Всевишній!!!
показать весь комментарий
21.05.2023 12:17 Ответить
Ви Українець і цим все сказано. Душа болить , серце рветься за тих , хто зараз у страшному пеклі б'ється за рідну матір, за рідну українську землю. Сльози течуть річками за тих, хто віддав своє життя за нас. Ті , яким назавжди 20 , 30 , 40 років вже ніколи не всміхнутися, не обіймуть свою матусю, не візьмуть на руки свою дитинку, . Дякую Вам за те , що Ви є.
показать весь комментарий
21.05.2023 12:34 Ответить
Дякуємо за те, що тримаєте стрій
показать весь комментарий
21.05.2023 13:00 Ответить
Гарна спроба, Гєна, але ні, не вірю.
показать весь комментарий
21.05.2023 13:25 Ответить
тоді вірь дєрмаку та плєсєні
показать весь комментарий
21.05.2023 15:48 Ответить
І тобі не вірю, страждалець.
А от Гєні вірив, коли він того року за маєток Пінчука воював.
От тоді він був справжній.
А зараз не вірю.
показать весь комментарий
22.05.2023 08:01 Ответить
Не фанат пана Друзенка та його колег, але пост вірний. Тримаймо стрій!
показать весь комментарий
21.05.2023 13:48 Ответить
Після читання передостаннього абзацу тексту, нагадалося одне давнішнє спостереження. Навесні далекого1991 р. довелося відвідати м. Ізюм. Якраз напередодні "референдума" за збереження радянського союзу. Все місто було обвішане плакатами наступного змісту "- НЕТ ! "самостийной" Украине - второстепенной державе на задворках Европы !" Наші виборці тоді підтримали цей заклик. Автор правий. "...вирватись із пазурів московської орди " - наш ******** обов"язок.
показать весь комментарий
21.05.2023 14:15 Ответить
Генадій не визивав поваги на ефірах Г+Г, здається його просто уміло використовували. А те, що робить на фронті визиває велику повагу.
показать весь комментарий
21.05.2023 14:59 Ответить
Дякую за Вашу щоденну важку і таку необхідну працю!
показать весь комментарий
21.05.2023 19:28 Ответить
Пане Геннадію, дякую Вам за щирість і глибину роздумів (крику Душі)!

Господи, допоможи нам вижити і перемогти!
Слава Україні!
показать весь комментарий
22.05.2023 01:57 Ответить
Все що ви описали це симтоми. Симптоми вигоряння через великий рівень стресу.
Зі свого гіркого досвіду пораджу провести широке обстеження. Бо такі стани призводять до "розсипання" організму. Коли по всіх слабких місцях вилазять проблеми. Також не варто нехтувати підтримкою нервової системи. Душа душою але оболонка теж важливп.
Бережіть себе.
показать весь комментарий
22.05.2023 08:29 Ответить
Якщо героєм не народився ніколи їм не станеш. Ви Великий Герой, ви найзагартованніший Герой, тому що Ви Рятівник наший Воїнів - героїв, Велика Шана ВАМ, слава Вам!! Слава Україні!! Героям Слава! Смерть ворогам!
показать весь комментарий
22.05.2023 18:11 Ответить