Вшанування жертв Волині: два погляди
У часи, коли історія пишеться кров’ю, значення історичної пам’яті не зменшується, а зростає. І коли я — культуролог — бачу неоднозначні меседжі, то розумію їх можливі наслідки (ака «Нам це ще вигрібати»).
Сьогодні президент України Володимир Зеленський та канцелярія президента Польщі Анджея Дуди оприлюднили однакові повідомлення: «Razem oddajemy hołd wszystkim niewinnym ofiarom Wołynia» (Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині).
Однак сам польський лідер у твіттері формулює інакше: «...oddaliśmy hołd pomordowanym Polakom».
Не знаю, чи для вас буде сюрпризом, але саме це — офіційна позиція Польщі. Ніби українці взагалі не страждали, а безпричинно винищили безневинних і тепер мають спокутувати провину.
Наприклад, фонд «Wołyń Pamiętamy» закликає: «Przekazujcie młodemu pokoleniu Polaków prawdę o ukraińskim NIE ROZLICZONYM ludobójstwie na polskim narodzie!».
Може здатися, що це якісь фріки, але від 2016 року на офіційному рівні існує «Narodowy Dzień Pamięci Ofiar Ludobójstwa dokonanego przez ukraińskich nacjonalistów na obywatelach II Rzeczypospolitej Polskiej».
Бачите, як хрестоматійно у публічних згадках зникає оця складна конструкція «геноцид, вчинений українськими націоналістами проти жителів Другої Польської Республіки» і залишається знайомий до сліз наратив: українці — націоналісти — вбивці. Всі — всіх. Особливо полюбляють хлопчиків в трусиках, звісно. Nic nowego.
Не розглядайте цей допис як заклик до срачу чи з’ясування стосунків. Просто моя професійна інтуїція каже, що в цьому місці ми всі — і українці, і поляки — мусимо бути обережними.
Короткий список поміркованих джерел:
Локальна історія — https://localhistory.org.ua/search/?tag=volinska-tragediia
Український інститут національної пам'яті — https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/tragediya-krasnogo-sadu (Вони ще у 2018-му промотували фільм «Лукаве людобуйство» https://youtu.be/n1rqzOLrgBg )
Інститут історії України НАН України — http://www.history.org.ua/?termin=Volynska_trahediia (Вони у 2003 році монографію на 300 сторінок видали. Вона у вільному доступі у зручному форматі для читання: http://history.org.ua/LiberUA/966-02-2872-4/966-02-2872-4.pdf)
«Не на часі» не може бути виправданням ігнорування проблем минулого — і особистих, і державних, але виправданням може бути втома та стрес. Це привід знайти тих, хто не такий зайнятий і втомлений, й зарядити на розв’язання.
в минулому поляки вбивали українців бо вважали це правильним.
зараз українці протягують руку дружби полякам щоб темне минуле не заважало спільному світлому майбутньому.
зараз поляки протягують руку дружби українцям щоб темне минуле не заважало спільному світлому майбутньому.
.
оце формула миру.
Про яку в біса «колонізацію» можна говорити в 1943 році? Раніше, під час більшовицької окупації 1939-41 рр., сотні тисяч поляків із цих теренів (включно з усіма польськими осадниками та багатшими селянами) були виселені до Сибіру та Казахстану, а під час німецької окупації 1941- 43 людей масово відправляли на рабську роботу до Німеччини.
Яку користь могли мати місцеві українці від землі, коли совєти прийшли туди перед жнивами 1944 року? (а потім забрали всю землю і загнали людей в колгоспи).
Що ти, балакаєш про якусь "асиміляцію" в 1943 році, коли совєти вже мали план масової депортації поляків з Волині.
Просто план ОУН передбачав етнічні чистки - і цей план здійснювався через масові вбивства мирного населення.
(Такі дії, як, наприклад, одночасний напад на католицькі храми в неділю 11 липня 1943 р.)
Треба - говорити відкрито, а не хитрувати якимись "але все ж"
в умовах окупації, коли одна із сторін позбулася підтримки держави, постраждалі від тієї земельної політик стали вирішувати питання на свій розсуд...
всі учасники конфлікту з обох боків були громадянами польщі...тогочасна урср участі в кофлікті не приймала жодним чином...і україна не має нести відповідальності за сугубо польський громадянський конфлікт...
------------------------------
зараз росія намагається заселити окуповані території новими рускими і з огляду на швидку роздачу паспортів рф місцевому населенню цих окупованих територій, не виключений конфлікт місцевих мешканців з паспортами рф з приїжджими громадянами рф..
тобто також громадяський конфлікт..
адже мало інформації, як там вирішується земельні питання і в якій ситуації опинились власники земельних паїв...
а земельні, це гострі питання, які свого часу привели до громадянського протистояння на волині...
учасники в основному це селяни, а у них свої погляди на власність
і це правда.
я стверджую що моя формула миру з поляками дозволить відсікти всіх токсичних людей з обох боків які вимагають продовжувати україно-польську ворожнечу і знайти майданчик для спільного нормального співиснування.
що стверджуєте ви? що з поляками треба собачитися? я не хочу. і більшість українців не хоче.
ви в меншости, звикайте.
Війни між поляками і українцями були. Сподіваюся, у всіх вистачить розуму не повторювати подібних помилок у майбутньому. Зокрема це стосується і територій: не варто намагатися змінювати існуючі кордони. Але і прав: права і обов'язки громадян мають бути рівні незалежно від етнічного походження.
Я нікому не збираюсь нав*язувати своє бачення цього відрізку історії. Я просто відсилаю тих, хто хоче розібратись до певних джерел.
Моє ж переконання таке, що поляки та інтернаціональні елементи в Україні роздувають "вину" українців замовчуючи повністю про те, якою в довоєнні часи була Польська Республіка (Rzeczpospolita) і що вона зробила "для" українців з кресів.
А була вона, як свідчать джерела, напівфашистською державою. В кращому випадку. Як держава, вона була таким же хижаком, тільки меншим, як ІІІ Райх та Сталінська Совдепія-СРСР.
Союз фашистів,
Організація фашистів Чорна Фаланга,
Польська націонал-соціалістична партія,
Партія націонал-соціалістів,
Незалежна націонал-соціалістична партія,
Польська фашистська партія,
Польська націонал-соціалістична партія Варта,
Радикальна націонал-соціалістична партія,
Націонал-соціалістична партія міст і сіл,
Національно-радикальний табір Фаланга,
Національно-радикальний рух Фаланга тощо.
Ніяких перешкод діяльності цих партій та організацій владою Польщі не чинилось. Навіть навпаки! У 1937 р. правлячий режим Польщі уклав союз з однією з них - з п'ятитисячним Націонал-радикальним рухом Фаланга - і поставив фалангістів керувати проурядовою молодіжною організацією Союзом молодої Польщі. Це лише "квіточки"!
Не варто полякам вказувати українцям на УВО-ОУН, бо "польський гріх" нацизму неспівставний! (автор Павло Гай-Нижник)
джерело, будь ласка. Усім відомо, що в 1930-х роках у Березі сиділи в одних камерах - дурні зі студентських фашистських гуртків, польські націоналісти-радикали та українці з ОУН (та ще й комуністи). З усіма ними боровся польський "санаційний" уряд.
В результаті Мюнхенської змови і собі вкрала у Чехословакії Цешинську область з Б'єльсько-б'ялою. Такий собі невеличкий шмат, порівняно з захопленим дружнім ІІІ Райхом фюрера Адольфа Гітлера.
Де спеціально для тебе друкуються ці карти (і ці "історичні одкровення") в Красноярську?
У кожного, як бачимо, своя правда. Вся річ у тому, що поляки вважали Західну Україну своєю територією і намагалися підтвердити це вогнем і мечем, у тому числі й співробітництвом із німцями - службою в адміністративному апараті рейхскомісара України Еріха Коха та участю польської поліції у вилученні продовольства для рейху.
Український національно-визвольний рух на Волині польський політикум розглядав як замах на польську державність і вимагав від українського підпілля повної капітуляції. Командування УПА і провід ОУН закликали польське керівництво в Лондоні відмовитися від шовіністичного погляду на пограниччя, від зверхнього й зневажливого ставлення до українського народу. Однак командування АК і не думало згортати польську збройну присутність на етнічних українських теренах, воєнні дії проти УПА. Гадаю, жоден з українців не може змиритися зі звинуваченням, що ми є нацією жорстоких різунів…"
(а точніше вивчати) історичні джерела - різноманітні і у великій кількості - вивчати, порівнювати, робити висновки.
Скоріш за все, створення образу "обложеної фортеці" необхідно цій партії для утримання влади в країні. Дивно, невже їм не вистачає "образу ворога" у вигляді росії? Навіщо зараз ще і з українців ліпити ворогів, коли ми фактично їх захищаємо? Може пан Качинський сам дуже бажає повоювати?
По-друге, коли в минулі століття Польща напала на Україну та окупувала її?
По-третє, що це за поляки «поводилися з українцями як з худобою» і про що йдеться? Бо, наприклад, Ярема Вишневецький був православним українцем.
А може, по всій Європі в ХVІІ ст селяни їли ікру і пили шампанське, а переслідували тільки українських селян (за національною ознакою?). Вся ця "витончена" історична концепція смердить радянською школою.
І взагалі, йдеться не про якусь історичну нісенітницю, а про конкретне формулювання про якусь «Імперію - Річ Посполита», для якої українці нібито є рабами (теперішній час) . - Ідіотська фраза, яка не має нічого спільного з правдою.
...офіційна позиція Польщі, ніби українці взагалі не страждали, а безпричинно винищили безневинних і тепер мають спокутувати провину. Наприклад, фонд «Wołyń Pamiętamy» закликає: «Przekazujcie młodemu pokoleniu Polaków prawdę o ukraińskim NIE ROZLICZONYM ludobójstwie na polskim narodzie!».
Бачите, як хрестоматійно у публічних згадках зникає оця складна конструкція «геноцид, вчинений українськими націоналістами проти жителів Другої Польської Республіки» і залишається знайомий до сліз наратив: українці - націоналісти - вбивці. Всі - всіх. Особливо ********** хлопчиків в трусиках, звісно. Nic nowego.
анекдотичні речення, які не зовсім відповідають контексту.