Відставка посла у Лондоні: необережність чи нелояльність?

Відставка посла у Великій Британії Вадима Пристайка — це не ротація. В таких випадках в указах пишуть “У зв’язку із завершенням терміну повноважень”. А у цьому випадку — просто звільнити без вказання причин.

Пишуть, що причиною послужила критика перепалки Володимира Заленського з міністром оборони Беном Уоллесом з боку Пристайка, яку він оцінив як “нездоровий сарказм”. До речі, критикував він дуже обережно. В ефірі телеканалу Skynews він сказав, що не вважає "сарказм" президента Зеленського на саміті НАТО "здоровим".

З одного боку, реакція логічна. Не повинен посол критикувати главу держави, тим більше у ефірі іноземного телебачення. З іншого боку, Вадим Пристайко демонстрував таку дивовижну гнучкість, що критика з його боку Зеленського може свідчити про те, що навіть його дістали.

Він кадровий дипломат, майже вся кар’єра якого пов’язана з міжнародними відносинами. Коли в 2017 році після кілька річної паузи відновлювалися стосунки з НАТО, Пристайко був призначений керівником місії України в НАТО. Судячи з того, що взаємовідносини реально відновилися і вийшли на новий рівень, він був там ефективним. Він не відзначався особливою публічною активністю, але іноді робив адекватні заяви, зокрема, висловлював стурбованість, коли НАТО оголосило, що намагається відновити стосунки з Росією. Або казав, що серед усіх натовців він не чув лише від угорця чітку позицію по війні в Україні.

Коли Зеленський прийшов до влади, то Пристайко зумів залишитися в міжнародній сфері — став міністром закордонних справ в уряді Олексія Гончарука. Він навіть робив вельми сумнівної якості заяви, щоб подобатися президентові. Зокрема, коли група урядовців їздила на Донбас разом із Зеленським, Пристайко сказав в ефірі “плюсів”, що Зеленський так рвався, що ми його аж за руки тримали, інакше він до Луганська пішки дійшов би. Мабуть, він добре зрозумів, що подібного рівня компліменти припадуть до душі керівнику держави.

Він почав реально псевдомиротворити в дусі початкової політики Зеленського, який ну дуже прагнув зазирнути Путіну в очі і домовитися. Ми добре пам’ятаємо, що для нової влади це була домінуюча ідея — за будь-яку ціну досягти миру з Москвою. Публічні заяви нових посадовців вражали своєю наївністю і нерозумінням природі цієї війни.

Дуже ефективна заступниця міністра закордонних справ Лана Зеркаль, для прикладу, відмовилася залишатися в команді, бо вона “не той персонаж, який про дружбу” з Росією. Тим часом, Пристайко почав псевдомиротворити в дусі нової політичної лінії. Він, зокрема, казав, що Мінські угоди треба змінити, бо там є пункти, які неможливо виконати. Бо це був документ стримування, а не реальна угода. Протягом восьми років Україна уникала виконання цих угод, а винуватицею виглядала Росія — її гудили за те, що вона цих угод не дотримується. Україна ж виглядала невинною жертвою.

Він так само заявляв, що влада готова провести вибори на окупованих територіях. Жодного слова не казав, що російські війська при цьому мають бути виведені. Ви собі можете уявити вибори під дулом російського автомата. Подібної активності з його боку було чимало. Реалізація першопочаткової політики Зеленського, в дусі якої діяв Пристайко, привела б не до миру, а до капітуляції.

Після відставки уряду Гончарука Пристайко був призначений послом до Лондона.

Я не знаю, чому наважився критикувати Зеленського. Можливо, яку б гнучкість він не виявляв, але він все ж таки кадровий дипломати з грандіозним досвідом. І він не міг не помічати тривалої відсутність послів у кількох ключових країнах, зокрема, в Китаї, не могло в нього не викликати призначення послицею до Болгарії особи, яка є сексологом, і жодного відношення до дипломатії і державної служби не має. Зрештою, часті проколи на міжнародній арені глави держави, коли він говорив без суфлера, навряд чи могли пройти повз його увагу.

Будь-якого професіонала дилетантство не може не дістати. От і не стримався. А може виявив необережність — таке теж може трапитися. Але миттєва реакція на його вельми обережну фразу свідчить, що публічна демонстрація лояльності значно важливіша від професіоналізму.