Культура демократії. Протести в Одесі VS сміття в Берліні

Виглядає зовсім не коректно ставити на одні важелі питання протестних акцій в Одесі на противагу проблемам сміття в Берліні, алеу цьому тексті, я хочу поглянути на ситуацію з точки зору, як демократія функціонуєна місцевому рівні, на прикладі двох конкретних кейсів Одеси та Берліна. Це відповідь на питання, чому для людей в Німеччині дні Відкритих дверей до державних установ - є дійсно святом, а одесити змушені на День міста, під час військового стану, проводити мітинги під мерією. 

Одеса 

Вже півтора місяця одесити виходять до мерії з вимогами відмінити або переглянути витрати за тендерними закупівлями, що не є вкрай важливими під час війни, та спрямуквати вивільнені кошти на забеспечення потреб військових. Виходять волонтери, військові, родичі загиблих, лідери думок, місцеві мешканці... Щосуботи збирається багато людей.

А що у відповідь?

Знадобилось понад 2 тижні, щоб мер міста, Генадій Труханов, вийшов до мітингувальників. Зробив він це, не у суботу, коли збирається найбільша кількість громадян, а у будній день, коли акція протесту більше схожа на невелику кількість одиночних пікетів від людей, які мають час виходити не лише у вихідні дні. «Спілкування», якщо можна це так назвати, виглядало дуже типово... типово, якщо ми повернемося на років 15 у минуле... Пан мер пояснював, що робиться все необхідне для забезпечення потреб військових і надалі буде відбуватись належним чином. На претензії, щодо недоцільності витрачати кошти на реконструкцію та ремонт конкретних об’єктів, відповідь була приблизно така: «Я відвідував різні міста .... (тут перелік міст), та бачив ..... (перелік, як щось будують чи ремонтують)... і ніхто у ціх містах на протести не виходить.». Я був, ми зробили, ми робимо... Виглядало так, ніби у 90-ті, коли «хороший хозяйственник» виходив до своїх виборців. Дякувати, цього разу обійшлось без гречки, цукру та сонячникової олії.. Жодних спроб почути запит суспільства на певні зміни та знайти спільне рішення цього питання.

Від таких відповідей, мітингувальники, звісно, нікуди не поділись та продовжили збиратись під мерією. Зрештою, питання про внесення змін до використання бюджетних коштів,  було винесено на засідання місцевої ради. Голосування провалено, рішення не прийнято, люди продовжують мітингувати другий місяць... Вони виходять, бо добре знають, що потреби у військових є і їх багато.

Фото: Николай Вдовенко (https://www.facebook.com/vdovenko.nikolay)

Берлін

Одного дня, мешканці невеликого району Берліна знайшли поряд зі своїми домівками контейнери для пластикового сміття. До того, пластик збирали у спеціальні пакети та, раз на два тижні, виносили до найближчого перетину вулиць, звідки ті пакети забирала приватна компанія, що займається переробкою пластикових відходів. 

Минув майже місяц, з того моменту, як з’явились контейнери для пластикових відходів, але сміття припинили вовозити. Намагаючись розібратись в ситуації, місцеве самоврядування, з’ясувало, що компанія, яка обслуговує ці контейнери, за сміттям приїзжає, але лише у декілька місць на районі, тобто, комусь доведеться відвести свій контейнер, повний сміття, в який з лекістю можно сховати дорослу людину, приблизно два кілометри, кому щастить, то - меньше, до визначеного місця.

Мешканці району домовились провести мітинг, запросили місцеве телебачення, представника від влади та представника від компанії, що займається вивозом пластикового сміття. Дискусія тривала приблизно дві години. Представник компанії запропонував 2 шляхи вирішення питання: або всі відвозять свої контейнери до зазначених місць, або перебудувати всі вулиці та розширити проїзжу частину, тому що їх машини завеликі для цієї місцевості. Місцеві жителі відповіли, що за законом не мають права виставляти контейнери на вулицю та перекривати пішохідну та проїзжу частину, тому що будуть оштафовані предстаниками органу місцевого правопорядку, а перебудовувати вулиці – це взагалі смішно, простіше все кидати у контейнери з побутовими відходами, які регулярно та без проблем обслуговують. Представник влади, зауважив, що наразі не має можливості заключити договір з іншим надавачем послуг з вивозу пластикового сміття, тому що вже мають діючий договір з цією компанією до 2025 року, але пообіцяв знайти шляхи вирішиння питання. 

Наступного дня приїхала машина та забрала сміття від кожного будинку. За тиждень надійшов електронний лист від місцевого самоуправління з детальним описом, як відбуваються перемовини. Ще за тиждень, кожен мешканець отримав листа від компанії з вивозу пластикового сміття, що контейнери і надалі будуть забирати від кожного будинку, поки не знайдеться інший варіант вирішення питання.

P.S.

Огидно і болісно розуміти як все відбувається.

Ну що там тієї проблеми зі сміттям? Ну вийшло 20-30 осіб з декількох тисяч, що мешкають у тому районі... можна ж було розвести руками, сказати, що договір підписано і нічого не можна вдіяти, кидали б люди той пластик разом з побутовими відходами і машина би за тим пластиком приїзжала раз на два тижні, нічого б не забирала, лише б фірма більше грошей заробляла. Так же простіше... і дискусія ніби би відбувалась і демократія нібито б працювала... Але ж ні, маленьке побутове питання дійсно знаходить своє рішення.

Тим часом, люди в Одесі понад два місяці стоять на вулиці з проханням виділити кошти з власних податків, щоб зберегти та убезпечити життя людей, що воюють за нас кожного дня на фронті....