Українські санкції: всупереч закону і логіці

З приходом до влади команди Володимира Зеленського в Україні влада почала активно застосовувати механізм санкційних обмежень... проти власних громадян та юридичних осіб.

Попри те, що це суперечить чинному законодавству.

Головним поясненням такого рішення (введення санкцій проти власних громадян та юридичних осіб) був тривалий період слідчих дій та судових розглядів. Мовляв, розгляди тривають роками, а в той час... От і вирішили представники влади: поки там слідчі та суди вирішують питання вини обвинуваченого (підозрюваного), ми будемо вводити санкції проти нього.

Як це виглядає на практиці?

Відповідний орган державної влади (перелік яких значно розширено) подає пропозицію на розгляд Уряду або безпосередньо до РНБО. РНБО, розглянувши пропозицію, ухвалює відповідне рішення.

Окрім того, що такий механізм суперечить Закону, він є і доволі нелогічним.

Що стосується юридичних осіб. Фактично, застосовуючи санкційні обмеження проти юридичних осіб, влада призупиняє їхню діяльність: блокуються рахунки, активи передаються "на зберігання" АРМА. А що робити з колективами? Адже в цих компаніях можуть працювати тисячі співробітників, яких, фактично, влада одномоментно незаконно позбавляє роботи. Про ефективність діяльності АРМА писали вже стільки, що зайвий раз розповідати про цей корупційний Клондайк немає сенсу.

Отже, діяльність компанії припинено. Чекаємо судового рішення. А в той час активи компанії перебувають під управлінням тієї самої АРМА... Як ви думаєте, якими будуть наслідки такого "управління?". Хто компенсуватиме власникам збитки, які з вірогідністю 99% будуть завдані компанії таким кваліфікованим управлінням?

Уявіть собі ситуацію: на ринку працюють дві-три потужні компанії, які конкурують між собою. І раптом одна-дві з них підпадають під санкції РНБО. Що буде з ситуацією на ринку? Правильно... Ті конкуренти, що залишаться на ринку, будуть дуже "вдячні" за таке рішення. А споживачі? Просто чудовий шлях для знищення конкурентів! Оскаржувати можете роками, а бізнесу (в будь-якому випадку) – каюк.

Фізичні особи? Судіть самі. Людина, провина якої ще не доведена в суді, зазнає низку майнових та адміністративних обмежень. Ще ніхто не ухвалив рішення про винуватість, а санкції вже починають працювати: блокуються банківські рахунки, забороняється відчуження майна, яке (за логікою) має передаватись АРМА в управління до остаточного вирішення справи в суді...

Але!

Весь цей механізм має величезну кількість протиріч та невизначеностей.

Один з прикладів. Рішенням РНБО було введено санкції проти фізичної особи. Підсанкційна особа логічно ставить питання: за що? І отримує наступну відповідь: матеріали мають гриф ДСК, а ви не маєте відповідного доступу. Нонсенс? Ні, практика!

Після того, як підозрюваний отямиться і подасть скаргу до суду з вимогою скасувати незаконні санкції, з великою долею вірогідності, суддя теж отримає відповідь на своє звернення: ви не маєте відповідного доступу до таємної інформації...

Окрім того, механізм, введений в практику командою Зеленського, є відверто маніпулятивним та має явні ознаки корупції.

Не існує чітких категорій та вимог щодо того, як, коли, проти кого і які саме санкції можна вводити.

Фактично ця невизначеність дозволяє вводити санкції проти одних персон, ігноруючи логічні вимоги щодо введення таких самих санкцій проти інших тотожних персон. Наприклад, не існує жодного пояснення того, чому проти Медведчука санкції введено, а проти його поплічника Юрія Бойка – ні. Ніхто цього пояснити не здатен!

Кейс Дубінського має ще більше запитань!

Чому після введення відповідних санкцій Міністерством фінансів США, РНБО України роками ігнорувала цей факт? Свідок по справі Дубінського, який вже засуджений, уклав угоду зі слідством, якою йому заборонено в подальшому змінювати покази. На основі цих свідчень Дубінського сьогодні і затримано.

Але! Ця угода укладена вже понад рік тому! Чому весь цей час Дубінський уникав як переслідування з боку правоохоронців, так і введення санкцій з боку РНБО? Варто також нагадати, що в цей час Дубінський виїздив за межі України!

Чи не для того влада вичікувала, аби надати можливість Дубінському позбутись активів (квартири, автомобілі, акції...)?

За логікою влади, саме судове рішення має підтвердити винуватість підозрюваного. А якщо судове рішення спростує підозри?

Наприклад – справа "короля контрабанди" Вадима Альперіна. Рішенням суду справа проти Альперіна закрита за "правками Лозового". Можна сперечатись щодо доцільності цих правок. Але вони є нормою Закону, і вони працюють! Отже, за логікою, після такого рішення суду РНБО має скасувати всі запроваджені проти Альперіна санкції! Адже звинувачення в суді не підтверджено. Ага, зараз, розігнались.

Така вседозволеність в питанні застосування санкцій є величезною спокусою для влади, аби зводити рахунки з бізнесовими або політичними опонентами.

Не маю сумніву, що ті особи, проти яких введено санкції, будуть оскаржувати їх у судах. Якщо у судах першої інстанції судді навряд чи ухвалять рішення, яке суперечить бажанню ОПУ, то у Верховному Суді все буде виглядати вже набагато складніше для влади. А у випадку звернення до ЄСПЛ вирок на користь підсанкційної особи не викликає сумніву.

Таким чином, порушуючи закон, представники влади не тільки мають можливість винятково на власний розсуд впроваджувати санкційні обмеження, але й самі собі надали в руки потужний "дрючок" для "перемовин" з норовливими бізнесменами та політичними опонентами.