2023-й - рік нашої неперемоги...

Відбулася чергова зустріч проекту "Нова країна" від LB.ua та EFI Group. Були запрошені як спікери нардеп Сергій Рахманін, голова ГУР Кирило Буданов (чи не перша його публічна поява за останні 6-8 тижнів), міністр фінансів Сергій Марченко. Потім ще прийшов Михайло Подоляк, якого також запросили доєднатися до дискусійної панелі.
Найзнаковішими для мене були два фактори зустрічі.
Перший - пікіровка між Подоляком і Будановим:
Подоляк: - До речі, про прогнози... Ось Кирило Олексійович обіцяв вже в 2023-му році, що ми будемо в Криму...
Буданов: - Ну, я обіцяв, що ми зайдемо в Крим. Ну, я і зайшов...
Другий - постійний рефрен від кількох спікерів одночасно про те, що "суспільство не готове до мобізілації усіх зусиль для війни".
Загалом дискусія залишила дуже гнітюче враження. Вже ніхто про перемогу не дискутував. Основні тези були сконцентровані навколо тез - як вижити у 2024-му. І це - досить нагальне питання, оскільки ситуація була названа Валерієм Залужним патовою ще 1 листопада. Ситуація на середину грудня 2023 року наступна:
- грошей Конгрес США нам не дасть, принаймні до середини січня наступного року, 61 мільярд доларів підвис в повітрі;
- 50 мільярдів євро, які має виділити ЄС заблоковано Віктором Орбаном, який вимагає за них 30 мільярдів євро для Угорщини. Крім того, Орбан, з високою долею ймовірності, заблокує євроінтеграційний процес України;
- дискусія про поразку російської армії на міжнародних майданчиках не ведеться. Світові політичні еліти просто не бачать своєї вигоди у поразці Путіна. І не вбачають це ні доцільним, ні вигідним, ні необхідним, ні потенційно можливим;
- ура-пропагандистський наратив про "розвал Росії" в публічному просторі українського медіа-мейнстріму не змінюється. Це виглядало як "бойовий запал" в першій половині 2023-го року, але наприкінці року зі сторони така ригідність мислення вже викликає у західних експертів роздратування і скепсис. Внутрішній інформаційний простір продовжує концентруватися навколо задач піару - так на національній медіа-платформі УКРІНФОРМ після зміни керівництва з'явилася фабрика по виробництву "патоки", якої там раніше не було;
- кібератака проти національного телеком-оператора була безпрецедентною для нашої частини світу. З високою долею ймовірності, це була достатньо брутальна inside job, проведення якої міг організувати бенефіціар компанії Михайло Фрідман в обмін на те, щоб його не пресували в Росії, куди він нещодавно комфортно повернувся;
- Буданов підкреслив, що чоловіки, які можуть бути мобілізовані, не відчувають мотивації йти захищати країну, а отже з них будуть не дуже якісні солдати. Подоляк, фактично, підтвердив його слова, погодившись з тезою Кошкіної, що комунікацію з суспільством провалено;
- Сергій Марченко, міністр фінансів, жалівся на діяльність незалежного НБУ і, що його точка зору на події відрізняється від банківського регулятора, зокрема, щодо зміцнення гривні до доллара. Крім того, Марченко натякнув, що найбільше він побоюється 2025 року. Це й не дивно, адже за Середньостроковою стратегією управління державним боргом, у 2025 році Україна має виплатити за зовнішніми зобов'язаннями 32,4% від доходів державного бюджету, а саме 1,189 трлн грн.
- Сергій Рахманін у доволі різких формулюваннях пояснив, що посадові особи органів виконавчої влади бояться відповідальності за проявлення ініціативи у сфері закупівель, оскільки 2022-й рік, коли рішення треба було приймати миттєво, показав, що за ці рішення можна присісти на шконку... А, нормальної нормативної бази щодо закупівель воєнного часу, в тому числі підзаконної, яку має розробити Кабмін, так і немає. Для переведення виробництв на режим воєнного часу у нас не вистачає технологій та професіоналів-технарів. Простий приклад - ми навіть порохи виготовляти не в змозі.
Ще раз підкреслю тезу, яка повторювалася рефреном - "народ не готовий до того, щоб з ним говорили як з дорослим..."
У різних формулюваннях ця теза звучала кілька разів. І в контексті мобілізації, і в контексті подальшого підвищення податків, і щодо неготовності українського народу до максимальної мобілізованості ресурсів перед обличчям ворога. В общім... як кажуть "народ у нас - пречудовий, а от люди - гавно".
При цьому я ретельно спостерігаю за ситуацією в Російській Федерації, про що, можливо, згодом напишу окремо.
Підкреслюю - в дискусії брали участь люди, які ухвалюють рішення в цій країні. Якось цей тиждень вганяє у серйозну депресію. На що ми всі розраховуємо - складно сказати
На прозріння у дуже простому і конкретному: диктатура, вона росте буквально щохвилини, коли її забрати, то ми виживемо, коли дати їй вкорінитись, то нам кінець (довгий і тяжкий)
1) Розгорнуті виступи всіх учасників дискусії - тексти та відео - очікуйте незабаром на LB.ua
2) Власну думку можна скласти вже із переліку осіб і границь дозволеного (ніякої дискусії там не було, бо були проведені границі і підібрані учасники )
3) Вершники влади ще можуть подискутувати із конюхами, але із кіньми? ніколи...
Песець вже близько...
нажаль ситуація така, що ніхто нічого робити не збирається поки не стане погано. дуже погано. це чудово можна побачити, наприклад, в фільмі the big short. людина така істота, що надіється на чудо до останнього. державі вигідно збирати гроші, крутити марафон, а пересічним людям - робити вигляд, що вони вірять в це, бо ніхто не хоче побачити правду, бо це дуже неприємно. тому так і буде продовжуватись, доки все не стане дуже погано. а може ж не стане? і завтра прокинусь - хоп, а ми вже виграли.
а у Шеклі є таке оповідання, називається "мат". рекомендую. але, звичайно, це може спрацювати тільки якщо..
Але тепер спад іде, пов'язаний з порою року - навалилась важкість, з тим, що рфія тільки нарощує або здається, що нарощує - вони все ще нависають над нами, і ми усвідомлюємо все більше, що неможемо перемогти рфію в лоб, також всі ці проблеми в США теж дуже напружують і давлять, хай би хто що не казав...
Але минулого року взагалі небуло світла, зараз ми відбиваємо атаки шахедів, балістики, крилатих ракет. Репертуар засобів відбиття і такий, і сякий вже, є резерви в енергомережі і тп. Багато позитива є направду)
Маємо працювати задля реального посилення України в усіх аспектах і перемога це наслідок, а не тільки створювати про це враження - от і вся мораль! Якщо ми підсилимося так, що у рфії просто впадуть руки, то вони припинять атаки, а наши керманичи почали з кінця - з перемоги)
Перемога може бути такою, що її не хочуть, перемога бути величезною жертвою, перемога може бути піровою, а нам малювали перемогу в один клік, як в в мультику, тому що в Зеленський, Подоляк, Буданов, Безугла - це інфантильні кловани
Припиняйте вживати кокс по утрам, шановні
то варто ці пропозиції опублікувати, а ще краще було би висловити їх там же, щоб і люди, які ухвалюють рішення, теж про ці пропозиції знали.
Не просити треба, а доказувати причетність. Не кількість треба моделювати для обкрадання, а реалізовувати покроково.
Країна живе і вирішує принцидентами, не вирішуючи подразника.
З великою швидкістю адмін структури перетворюються на "гурток головних"
Це бігти по колу.
Якби були політичні ОскариМалини, то нинішні владники України нахватали би їх цілу купу, у всіх номінаціях. Перш за все у номінації цинізм. Назва "слуги народу" - це на Оскар. "Народ не є дорослим" - це на Оскар. Це ж треба, прийшли до влади і миттєво почали робити із народу глядачів 95 кварталу, а коли ті не дуже захотіли сміятися їхнім справам, то почали обзивати дурними дітьми, яких потрібно карати.
Якщо світ буде існувати, то про український феномен 2019 будуть згадувати і через століття - як після катастрофи 1991 прийшла 9-а (чи яка там) хвиля і в момент потопила цілу країну, котра до того виглядала досить непогано порівняно із своїми сусідами на півночі і на сході.
Народ в більшості - зманіжений , який хоче жити на "позітіві", вибирає солодку брехню замість реальності - наразі заслуговує таких лідерів - які ведуть його як " м'ясо " на бійню .
Так і не розроблено стратегічного плану перемоги ,яка можлива лише в одному -варіанті : потужна інформаційна та дипломатична робота - для руйнування союзів Московії у світі та її ізолювання ; пропагандистська робота всередині Московії серед еліт та національних меншин для бунтів , переворотів та розвалу її зсередини; активна стратегія ОБОРОНИ , асиметричної війни з максимальним збереженням людей + власне виробництво зброї .
Товарищи! Граждане! Братья и сестры! Бойцы нашей армии и флота!
К вам обращаюсь я, друзья мои!" Основная причина нежелания воевать у значительной части народа - это недоверие к власти. Зе то-ли не хочет, то-ли не может этого понять и в это поверить.
Не слід казати, що в нас народ погано вмотивований, бо як показав початок 2022 року, народ в нас прекрасно вмотивований. Натомість влада Зеленського робила все від неї залежне, щоб народ втрачав віру та надію.
Щодо фігур, яких згадує автор, то це не знакові фігури. Це вже уламки політичної та воєнної історії.
Для початку антикризових заходів, перш за все, треба визнати, що ті методи управління і ті керівники, що були раніше, вичерпали свої можливості, і їх треба терміново змінювати.
А вже після цього призначається команда антикризового управління і починається робота по плану боротьби з кризою.
Зволікання смерті подібне
Та ще й втрати від санкцій проти маскви..
якщо віддати Україну ***** (як ото гітляру Судєти), то він далі не піде,
а якийсь члєнбєрлєн привезе своєму народу бамашку "мір на многая поколєнія"
коридор суходолом в Крим - виконано бездоганно за два дні
дніпровська вода в Крим - сиконано бездоганно за той же термін
заглушити спротив народу - успішно виконується зараз
людей деморалізовано клептократією, зневагою до українського, зневагою до захисників, зневагою до суспільства з боку антиукраїнської антимайданівської влади, заохочування москворотих, поблажливе ставлення до колаборантів, тощо..