Про виробництво мін

Один з виробників мінометних мін прокоментував звернення Івана Січкаря:
"Виробництво корпусів мін в Україні не є проблемою, це дійсно можна робити максимально дешево. Але корпус міни це лише 20% вартості. Проблемою виробництва мін наразі є вдісутність необхідноі кількості порохів та підривників на світовому ринку. Зброя зараз стала потрібна одразу усім. Частково проблемою є відсутність спеціальної вибухівки, але вибухівку можливо замінити менш потужною.
Іван помиляється в одній деталі - в тому, що для цього достатньо займатись металорізкою.
Але в цілому Січкар правий - адже виробництво порохів та підривників в Україні зараз можливо налагодити, але його не налагодили через відсутність рішень влади. Так, таке виробництво коштує кількасот мільйонів доларів, і понад року роботи. Але якби це почали робити хоча б на початку вторгнення, то ми вже мали б результат.
Подивимось на досвід союзників.
В США в 2022 році усі виробники боєприпасів отримали п‘ятирічні контакти від Пентагону. І Хаймарси і Джавеліни і снаряди виробляються зараз американцями по цим контрактам. Це дозволяє виробнику розробити фінансовий план, розрахувати витрати, залучати інвестиції, брати кредити, і таким чином купляти нове обладнання під масштабні проекти.
А в Україні ніякого довгострокового планування нема - у нас нема п’ятирічних контрактів, у нас нема навіть трирічних контрактів, які передбачались указом президента Зеленського про реформу оборонної промисловості. У нас короткотривалі контракти.
Тому Міноборони та Мінстратегпром не думають як створити власне виробництво боєприпасів, а думають де за будь-які шалені гроші можна купити снаряди та міни тут та зараз. Але купити порох та підривники, щоб забезпечити усі потреби і за кордоном зараз неможливо.
Обстановка у світі тільки загострюється, і потреба у власному виробництві повного циклу боєприпасів залишається для української оборонної промисловості основним викликом, який все одне нам треба вирішити.
Влада має нарешті ухвалити рішення та будувати повний цикл виробництва артилерийських та мінометних боєприпасів в Україні".
Колись були прийомні пункти з ганчір'я; зараз вже немає ніде...
В радянські часи у нас були два порохові заводи - у Шостці та Луганську Працювали виключно на місцевій сировині - льоні Але після розвалу Союзу льонарську галузь "кончили" Перестали вирощувать льон на Поліссі та угробили льонозаводи І ми стали повністю залежними від імпортної бавовни
але для цього повнна бути організована відповідна кампанія, державна (не лише комерційна), роз'яснювальна, тощо. Ну, і ціна закупки, щоб була відповідною... якось так. з мого власного досвіду зайняття дрібним бізнесом...
Ну, так і гранчір'я можна сортувати.
Інша справа - рентабельність... Хоча: он, і ПЕТ-пляшки навіть приймають... Короче: я не наполягаю, тільки задаюсь питанням, проблемою... Адже свого часу приймали ганчір'я!
Найкращий з бавовни, або льону. Але для масової артилерії та мінометів можна й не найкращий брати, просто трохи більше брати по масі і трохи частіше доведеться чистити ствол. Для міномета взагалі не проблема. У росії та сама проблема, вони скуповують вмю сировину в Азії і розробили технологію отримання целюлози з деревини. Можна нагуглити патенти.
Навіть в соломі, яка щороку отримується на полях в кількості десятків мільйонів тон, є відсотків 40 целюлози. Тобто, з соломи одного річного урожаю теоретично можна зробити пороху на мільярд мінометних пострілів. Доведеться довше очищати, ніж льон і т.д. Але запаси сировини безлімітні прямо під ногами.
Якщо влада це Зеленський, то результат заздалегідь відомий.
Він приймає лише ті рішення, які викладає на папері агент ФСБ Козир, за сумісництвом голова адміністрації найвеличнішого.
Отже, поки Зе буде в кріслі поруч з Козирем, не буде в нас жодного виробництва порохів. Вони знайдуть краще застосуваня сотням мільйонів доларів...
Потрібно створювати спільне виробництво вибухівки на території Румунії. А для цього необхідна міжурядова угода.
Через рік виявиться що немає ні підривників, ні жому в ямі, ні грошей.
Затримають Фунта за розкрадання, який вийде під заставу а через пять років закриють справу за строком давності.
Так може ну їх нахер, ті підривники? Хлопці лопатами будуть гатити орду.