На крок ближче до ЄС: які податкові зміни чекають курців?

14 грудня 2023 року Європейська Рада схвалила рішення розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Це ще більше актуалізувало потребу гармонізації національного законодавства з правом ЄС. Насамперед це стосується директив ЄС. В умовах війни критично важливим є впровадження європейських практик, які успішно функціонують та забезпечують належний фіскальний ефект для бюджетів.

Нещодавно Міністерство фінансів України оприлюднило проєкт закону щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Основними його новелами є:

• запровадження ставок акцизного податку на тютюнові вироби в євро;
• плавний перехід до незначної диференціації рівня оподаткування сигарет та тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (далі – тютюн для нагрівання) з 1 січня 2025 року;
• тимчасове зростання із 115% до 120% обмеження щодо придбання акцизних марок та обсягів реалізації (імпорту) тютюну і відповідних тютюнових виробів, яке спрямовано на упередження накопичення запасів цих підакцизних товарів (протягом воєнного стану).

Спробуємо розібратись більш детально, як ця ініціатива відповідає нормам законодавства ЄС. Наразі податкові ставки у євро діють у переважній більшості країн ЄС. Ця пропозиція спрямована на гарантування досягнення мінімального акцизного зобов’язання для сигарет на рівні 90 євро/1000 шт. Цього вимагає Директива Ради 2011/64/ЄС.

Затверджена наприкінці грудня 2023 року Національна стратегія доходів чітко вказує, що пріоритетом державної політики є продовження графіку наближення ставок акцизів на тютюнові вироби до розміру мінімальних ставок, що діють в ЄС, щоб забезпечити повне наближення до 2029 року. Перехід до встановлення ставок у євро є перестрахуванням держави на випадок можливої девальвації національної грошової одиниці.

Сплачуватись податок буде все одно у національній валюті, а розраховуватись за офіційним курсом Національного банку України (НБУ). Проте у законопроєкті закладений різний підхід до розрахунку ставки акцизного податку для тютюнових виробів, що вироблені в Україні, та імпортованих аналогів. Так, акциз на тютюнові вироби, вироблені на митній території України, буде розраховуватись за офіційним курсом гривні до євро, встановленим НБУ, що діє на перший день кварталу, який передує кварталу в якому здійснюється сплата акцизного податку. А для тютюнових виробів, імпортованих в Україну, розрахунок ставки акцизу здійснюватиметься, виходячи з офіційного курсу НБУ гривні до євро, що діє на 0 годин дня подання декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), що діє для таких підакцизних товарів на день подання митної декларації. Крім того, у разі імпорту цієї підакцизної продукції податок сплачується під час придбання акцизних марок, з урахуванням офіційного курсу НБУ гривні до євро, що діє на 0 годин дня придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Різні дати встановлення офіційних курсів гривні до євро, встановлених НБУ, зумовлять доволі суттєвий розрив у ставках податку. Наприклад, станом на 1 січня 2024 року офіційний курс 1 євро становив 42,0059 грн, а вже 4 січня 2024 року – 41,6073 грн. Відповідно, у І кварталі 2024 року розмір мінімального податкового зобов’язання для 1000 вироблених в Україні сигарет становив би 2665,27 грн. Натомість, для імпортованих в Україну сигарет, з датою придбання акцизних марок 4 січня 2024 року, – 2639,98 грн. Отже, навіть декілька днів за такого підходу має відчутний ефект для бюджету.

Окремо зазначимо, що положення заканопроєкту суперечать законодавству ЄС, яке не допускає встановлення різних ставок акцизу на підакцизну продукцію, що вироблена на внутрішньому ринку чи імпортована. Відповідно до статті 8(2) Директиви Ради (ЄС) 2020/262 від 19.12.2019 "Про загальний режим акцизного податку (нова редакція)", "акцизний податок нараховують і сплачують та, у відповідних випадках, відшкодовують або звільняють від його сплати відповідно до процедур, встановлених кожною державою-членом. Держави-члени застосовують однакові процедури до національних товарів і товарів з інших держав-членів".

Зважаючи на зазначене вище, доцільно забезпечити єдиний підхід до розрахунку ставки акцизного податку як з вироблених в Україні, так із імпортованих тютюнових виробів.

Законопроєктом передбачено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, не може перевищувати 120% (раніше було 115%) середньомісячного обсягу реалізації тютюнових виробів таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців. Ця зміна законодавства спрямована забезпечити більш плавне зростання ціни тютюнових виробів після чергового підвищення ставок акцизного податку, насамперед з 2025 року. Адже з 1 січня 2025 року ставка акцизу на сигарети має зрости на 22,9% у євро, що відчутно вплине на зростання їх ціни, та значно збільшить вигоди для учасників нелегального ринку тютюнових виробів. Нагадаємо, що останнє дослідження KANTAR показало, що частка нелегального ринку сигарет в Україні у 2023 році досягла нового історичного максимуму в 21,8%, а втрата бюджетних надходжень від цього явища склала 23,5 млрд грн.

Запропонована диференціація рівня акцизного оподаткування сигарет і тютюну для нагрівання є незначною. У 2025 році ставки податків відрізнятимуться лише на 8,8%, а з 2028 року така різниця становитиме 20%. Зазначимо, що диференціація акцизного навантаження для різних тютюнових виробів цілком відповідає практикам європейських країн. У всіх без винятку країнах-членах ЄС, Швейцарії та Великобританії для тютюну для нагрівання встановлені нижчі ставки податку, ніж для звичайних сигарет. Такий підхід ґрунтується на основі врахування потенційних ризиків споживання різних тютюнових виробів. При цьому ставки акцизного податку на сигарети є суттєво вищими, ніж на тютюн для нагрівання.

Найбільш цікавим для України є досвід країн Центральної Європи та Балтії. Офіційні дані 2023 року свідчать, що в Естонії ставки акцизу на тютюн для нагрівання є нижчими, порівнюючи з сигаретами, у 5,7 рази, у Словенії – у 4,5 рази, у Чехії – 4,4 рази, Болгарії – 2,9 рази, у Румунії – 2,9 рази, у Словаччині – 2,7 рази, у Латвії – 2,4 рази, Литві – 2,2 рази. Ще одним спостереженням для країн Балтії є те, що при виваженій акцизній політиці відбувається зниження поширеності тютюнопаління; і разом із переходом споживчих настроїв курців від звичайних сигарет до тютюну для нагрівання зменшується обсяг нелегального ринку тютюнових виробів. Нелегального ринку тютюну для нагрівання в ЄС немає. Зазначене супроводжується зростанням податкових надходжень до бюджету.

Отже, законопроєкт покликаний забезпечити досягнення мінімального акцизного податкового зобов’язання для сигарет на рівні 90 євро/1000 шт, як це визначено в ЄС. Ставки встановлюватимуться у євро, що виступить гарантією виконання взятих владою зобов’язань у сфері акцизного оподаткування. Разом з тим, потребує доопрацювання механізм розрахунку ставки акцизного податку з вироблених в Україні та імпортованих тютюнових виробів. Запропонований підхід до диференціації рівня акцизного оподаткування сигарет і тютюну для нагрівання є виправданим та відповідає європейським стандартам. Водночас ступінь диференціації є незначним порівняно з країнами Центральної Європи та Балтії, які є членами ЄС.