Чому важко здолати корупцію?

Знаєте, чому важко здолати корупцію? Тому що від неї програють усі – потроху, а виграють тільки одиниці – але капітально.
Деякі посади не випадково вважають за розстрільні. Усе залежить від специфіки відомства. У деяких міністерствах і установах корупція розмазана тонким шаром, а в деяких вона концентрована.
Одна річ, якщо на корупційній схемі заробляє п’ятсот осіб по сто тисяч на місяць. І зовсім інша, якщо у переліку – двадцять персон, кожна з яких під’їдає на десятки мільйонів. У першому випадку боротися зі схемою простіше. В другому – просто небезпечно.
Бо що більш розмиті інтереси – то важче організуватися, щоб їх відстоювати. Обсяг докладених зусиль прямо пропорційний до вашого бонусу. Якщо обиватель втрачає регулярно, але порівняно небагато – на протест він не виходитиме. Якщо корупціонер заробляє на вас грубі гроші – він захищатиме схему до останнього.
Уся історія людства складається з цього протистояння. З одного боку, існує вільний ринок, який впливає на кожного, але – розсіяно й по дотичній. А протистоїть йому група інтересів, яка нечисельна, але мотивована й тому – сильна. І кожна така група інтересів заробляє саме на тому, що діє проти ринку та колективного інтересу.
Обиватель любить скаржитися на корупцію. Вимагає перемогти її. Але запитання дуже просте: а що особисто він згоден інвестувати в цей процес? Скільки зусиль він готовий докласти, щоб перемогти ті групи інтересів, що на ньому ж паразитують?
Це схоже на історію про деолігархізацію. Лідери списку "Форбс" доклали чимало зусиль, щоб видряпатися соціальною драбиною. Вони пройшли найжорстокіший природній відбір 90-х. Щоб забрати у них вплив та ресурси – треба наважитися докласти не менше зусиль, ніж доклали вони, щоби здобутися на цей вплив.
Можна, звісно, сказати, що боротьба з корупцією та монополіями – справа держави. Тим більше, що за нормальних умов вона – оператор суспільних інтересів. А в спотворених реальностях – оператор інтересів окремих каст.
Але в тім і штука, що, перш ніж покладатися на державу, суспільство має її приватизувати. А український обиватель навіть ринкову зарплатню не хоче платити тим, хто має захищати його від дракона. А потім дивується, що ці зарплати "ланселотам" платять самі дракони.
Звісно, можна послатися на цифри. Сказати, що боротьби з корупцією прагнуть мільйони. Але ж в тому штука, що проста кількість учасників у політичних процесах мало що важить. Має значення не кількість, а організованість структури.
Неорганізоване не має суб’єктності. Організоване – має. Влада завжди належить організованій меншості. Щоб претендувати на владу – треба організуватися. Або ж пристати до тих, хто вже це зробив.
Інфантильне суспільство чекає на дива. Добрих чарівників, п’ятсот ескімо та негайне торжество правди й доброчесності. Та реальність належить тільки тим, хто її приручає.
Тільки й того.
Тому що навіть ті, хто не при "ГОДІВНИЦІ" , тобто не є прокурором, суддєю, депутатом... МРІЄ що можливо його син чи донька ними стане.
І буде красти.
Тому в Україні корупцію не здолати.
По-перше, хочу вибачитись, якщо якимись словами образив.
По-друге, навіть якщо кожен з нас втрачає близьких, він не може насправді повністю зрозуміти, який біль відчуває інша людина, навіть, якщо щиро співчуває. З людей на це здатен був тільки Ісус Христос.
По-третє, я не в змозі повернути Вам сина чи захистити доньку.
Не можу Вас втішити словами "все буде добре" , якщо покладатись на те, що якийсь Президент припинить війну чи наведе в Україні порядок.
Але надію я маю, талькт вона обгрунтована не на обіцянках людей, а Бога.
Інколи людина, яка втратила когось, каже : " Я б все віддав, щоб його повернути".
Нажаль, ніхто з нас не в змозі це зробити ні грошима, ні навіть нашим життям.
Але якщо б Вам хтось сказав, що Ваш улюблений син може повернутись до життя і Ви його можете побачити, Ви хоча б не схотіли особисто взнати - є підстави в це вірити чи ні?
В Біблії про віру не пишеться, що вона повинна бути сліпою. Навпаки, віра повинна бути обгрунтованою.
Якщо у Вас є Біблія, можете відкрити лист апостола Павла Євреям і прочитати початок 11 глави.
А якщо Ви будете досліджувати те, що записано в Біблії, то ОСОБИСТО впевнитесь не тільки в обіцянках Бога, а й взнаєте, ЯКЕ МАЙБУТНЬЄ (добре) нас очікує.
Коли ми знаємо про те, що буде в майбутньому, це може нас застерегти від невірних рішень.
Якщо я міг би Вам в цьому допомогти, був би дуже радий.
Можемо тоді якось зв"язатись. Щоб не на сайті поспілкуватись.
З повагою.
Ви стверджуєте що ВСІ хто не при годівниці мріють добратися до неї.
Я стверджую, що НЕ ВСІ і таких багато.
Мені ви нагадали одного мого підлеглого, який отримав офіцерське звання на кафедрі в університеті і в 2014-му році і сцявся від слів військомат та повістка.
На моє питання чому він офіцер запасу петляє від служби, стверджував, що ВСІ петляють і мій син також.
Коли узнав, що син пішов добровольцем в Айдар, стулив пельку щодо ВСІХ.
Ну йому хоч на це вистачило чи то розуму чи то залишків совісті.
ПиСи Я атеіст чи швидше агностик.
В Україні під терміном "корупція" заховали бандитизм, кримінал, шахрайство і безмежне казнокрадство. Країною весь період незалежності за лаштунками керують відверті бандюги, а ті "політики", яких ми бачимо - це дурилки картонні, ширма, собачки, що їдять з рук бандюг.
"Корупцію" в Україні можна буде подолати тільки тоді, коли на прохання про хабар державний чиновник буде отримувати в морду, або, як в нормальних країнах (але трошки давніше) хабарника обкатають у смолі і пір'ях і прогонять по вулицях. А поки звичайні громадяни будуть мати право тільки писати дурні скарги на одного бандюгу іншому бандюзі (наприклад, на чиновника міськради писати "прокурору" міста) - система кругової поруки буде цими скаргами підтиратися.
І вічно буде плювати на такі тужливі дописи пана Казаріна...
"Искусство вечно - мафия бессмертна"
єдине що може перебити корупцію, це потужний середній клас. це, ті громадяни, які створюють робочі місця, ті що виробляють конкурентний продукт, ті що сплачують податки. середній клас незалежний від чиновника. тому за тридцять років, в країні і різний спосіб знищували середній клас, ахметови пінчуки коломойські суркіси....
в україні, середній клас, це чиновники мєнти судді. нічого не виробляють, не платять податки. сидять на зарплатні у ахметових пінчуков коломойських суркісів.....
тому, як що в україні нічого не зміниться, після війни, україна не має права існувати, як держава!
також хочу подякувати за взірцеву українську мову - написано стильно і з хистом
Саме її люди не хочуть втрачати, адже, за її допомогою можна отримати бажане.
Саме вона робить пересічного громадянина толерантним до масштабної корупції, адже, десь в глибині, людина вважає, що крадуть не у неї.
Хто винен, що жодному з них не те що морду, скла у вікні не розбили?
Тут вам невигідно згадати, що по Конституції джерелом влади є народ України…
Не народ вибрав собі ватажком малороса, що кришує корупцію в Україні
Отже, нічого на дзеркало нарікати, коли морда крива.
А есть системная и институциональная коррупция - как в Украине. Где кооррупционеры занимают топ-должности (президент, премьер/министры, Коннституционные судьи, Генпрокурор, итп.) и устраивают в гос-структурах "отрицательный отбор" (где чистоплотные люди отбраковываютс, a коррупционеры продвигаются "наверх"). В то время, как коррумпированный парламент из проплаченных "депутатских тушек" - интегрируeт коррупционные кормушки в законодательство.
До тих пір доки суспільство не перстане толерувати корупцію всередині самого себе - вона не зникне
Для прикладу - депутат Шаповалов протягнув в депутати племінника Мовчана. Що з цим робити - не знає ніхто.