Чотири болючі питання мобілізації

Розмова з командиром батальйону окремої штурмової бригади про мобілізацію:

"В мобілізаціі для мене важливі чотири болючі питання.

По-перше, відповідати за мобілізацію мають вмотивовані та компетентні люди. Міноборони та ТЦК нічого не роблять, чекають на добровольців та тих, кого інколи хапають у бусік. Зараз у Києві мобілізують в середньому по 100 чоловік на місяць з району. Закріпіть бригади для комплектування за конкретними військкоматами, призначайте вмотивованих та здатних до організаційної роботи людей.

По-друге. Армії гостро потрібно посилення відповідальності командирів за життя військових. Кожен випадок загибелі людей має розслідуватись не формально, для галочки, а так, що відповідальний за безглузді втрати командир має не просто зніматись з посади, а понижуватися у званні до рівня командира відділення-взводу, і вчитись своїм прикладом вести солдат у бій. Так, це складно, але не можна довіряти солдат тим, хто не здатний керувати. У нас був випадок в цьому році - до нас прийшли бійці 4…-го батальйону, наші сусіди, розповіли, що вони не забезпечені та підготовлені для бойового завдання. Ми їх почали вчити, жахнулися, що вмотивованих людей фактично не готували, а потім ми поїхали до того комбата-ледацюги і просто його відпи…ли. Але він і досі на посаді. Не можна довіряти життя таким нездарам, це злочин. Треба постійно аналізувати результати бойових дій, і тих, хто допускає великі втрати та погано керує, знімати негайно, а не тримати тому що він чийсь друг, кум, співслужбовець.

По-третє, не повинно бути бронювання для правоохоронних та державних органів. Патрульна поліція хай патрулює, а усі інші правоохоронні органи мають мобілізувати мінімум 50% апарату. І відправити їх не у якісь спеціалізовані спецнази, не в особливі частини, а саме на поповнення звичайної піхоти. Верховна Рада, офіс президента, уряд, усі органи влади - мають мобілізувати 50% своїх співробітників-чоловіків. Влада має дати приклад захисту Батьківщини, а не ухиляння від мобілізації. Все, що не працює на оборону та безпеку, має дати частину людей на війну. Так, не усі можуть по здоровʼю воювати на нулі. Але усі можуть нести тилову службу. Щоб на блокпостах стояли літні люди, а здорові на передньому краю.

По-четверте. Треба відмінити привʼязку військового звання до певних посад. Некомпетентні та недосвідчені офіцери, з штабів та з запасу, або недосвідчені керівники правоохоронних органів, для яких нема посад їх рівня, або які не усвідомлюють що таке сучасна війна, повинні воювати там, де вільні посади завжди є і де досвід набирається швидко - це посади командира відділення у піхоті. Навіщо нас тримати посади для командирів, які не знають взагалі сучасної війни? Вислуга років в армії не додає розуму, людей треба оцінювати по їхньому сучасному досвіду".