Запрошення до світу REALPOLITIK

Reuters оприлюднив контури "мирного плана" Трампа. Вперше ми можемо оцінити, як лідер президентських перегонів збирається припинити російсько-українську війну "за 24 години". Рішення цілковито у стилі realpolitik. Тому за півроку світ цінностей може остаточно капітулювати під натиском світу інтересів.
Для тих, хто готовий визнати гірку правду, що світ керується не тільки ідеалами та правилами, а (не меншою мірою) геополітичним дарвінізмом, план насправді непоганий. Він пропонує зафіксувати status quo на полі бою, примусивши до миру як Україну (погрозою у разі незгоди припинити фінансування та поставки зброї), так і Росію (погрозою дати Україні все, потрібне для розгрому московії на полі бою).
Для України це вихід, якщо США гарантують нам все, потрібне для надійного захисту території, яка наразі перебуває під контролем Києва, та засобів, потрібних для нормалізації життя на ній.
Українські яструби вже заволали про "зраду". Як на мене, слід усвідомити, що час чудес у минулому, що війна та російська окупація частини українських територій не тільки наслідок фантомних імперських болей кремля, а й десятиліть, які ми змарнували на створення держави-ширми, за лаштунками якої завжди домінував інтерес українських компрадорів. Саме про них з їхніми московськими партнерами-поплічниками писав Шевченко:
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Якщо замість волати про "зраду-зрадоньку", ми вже сьогодні почнемо формулювати прийнятні безпекові гарантії та фінансові стимули, на яких ми можемо підтримати "мирний план" Трампа наприкінці цього року, то можливо вже наступного року в нас зʼявиться шанс нарешті зайнятися творенням Res Publica Україна замість опереточних лаштунків державності, які, за влучним виразом Петра Кульпи, прикривають "мафіозний буфер" між Заходом та Росією.
Насправді альтернатива перед Україною доволі трагічна та проста: надірватись і вибухнути зсередини через безкінечну виснажливу війну чи тимчасово – під сильні та реальні гарантії США – відкласти повернення до кращих часів окупованих територій і зосередитись на головному: перетворенню "мафіозного буферу" на Res Publiсa Україна.
Насправді "мирний план" Трампа дає нам такий шанс...
Взагалі, древні автори пропонують інший шлях, коли Звір Апокаліпсису влазить кудись зі своїм військом. А от обрати вождем особу, що в такій ситуації веселила публіку грою свого члена на роялі - дійсно унікальний український досвід, невідомий іншим народам. В тому ж дусі сформовані і пропозиції автора.
Плюси
- буде гинути менше українців.
- МОЖЛИВО вдасться поміняти владу і зробити якісь реформи (хоча я в це не вірю)
Мінуси
- кацапи майже перестануть гинути, оскільки нам не можна буде стріляти по ним;
- менша ймовірність, що їхня економіка надірветься, як в СРСР;
- Україна все одно не зможе нормально розвиватися через обстріли та провокації
- це дасть час кацапам накопичити силу/техніку/снаряди/ракети і потім одним ударом прорватися вглиб України і зайняти значно більшу територію, поки США буде мусолити передачу нам усієї тієї "будь-якої" зброї.
- внутрішня напруга все одно буде тільки зростати, оскільки Україна буде весь час під Домокловим мечем
- повертатися в Україну ніхто не поспішатиме, оскільки притомні люди очікуватимуть подальшої ескалації з боку рашки.
Варіант 2. Продовження війни в такому ж стилі, як і зараз - теж поганий. У нас гинуть найкращі, а у кацапів - біосміття. Більше того, у нас зараз немає можливості ні змінити владу (правда, думаю, і в першому варіанті теж не вдасться, бо воєнний стан продовжиться).
Плюси
- гинутиме дуже багато кацапів
- є надія на те, що рашка надірветься в економічному плані (але це 3-4 роки, не менше, боюся)
- розв'язка, яка не є, наступить швидше
Мінуси
- загине неймовірна (у відсотковому плані) кількість українців
- консервація влади у Зє на невизначений термін
- ростання внутрішньої напруги через їбанутість нашої влади та правовий бєпрєдєл
- остаточний капець економіці через брак робочої сили та знову ж таки через дії влади, якій все одно дуже хотітиметься жерти
- збільшення демографічної кризи через втрати на фронті та подальший відтік громадян за кордон
- невизначеність реузльтату війни (на кордони 1991 вийдемо наврядчи, а втратити ще більше територій можемо)
От і маємо вибір