Третій рік полону - вони все ще вірять в нашу допомогу

Надали наказ “зберегти життя”, а по факту віддали в “лапи ворога”. Саме така ситуація сьогодні склалася з військовополоненими захисниками Маріуполя, які вийшли в полон з Азовсталі. Родини військових, які зараз перебувають вже третій рік в застінках російських катівень до дрібниць згадують кожне слово з відеозвернення речників Міноборони, президента України, командира тепер вже 12 бригади спеціального призначення “Азов” НГУ Дениса Прокопенка. Тоді кожне сказане слово давало надію, що дійсно відбувається спецоперація із виведення українських військових з Азовсталі і їхнє життя буде в безпеці. 

Вихід тривав 5 днів. З 16 по 21 травня 2022 року. Ми, затамувавши подих, спостерігали, як наші герої йдуть колонами, змучені війною та голодом, але не з піднятими руками. Далі їх обшукують російські військові - це було перше розуміння, що немає ніякої евакуації, вони йдуть саме в полон. З родинами ніхто не зв'язувався, кожен з нас жив здогадками про те, що саме буде відбуватися далі. Кожне нове відеозвернення було “завуальованим”, зрозуміло тепер, що ніхто не хотів брати на себе відповідальність за життя наших рідних.

Ганна Маляр заявляла, що 16 травня 2022 року розпочалася операція з порятунку оборонців, заблокованих на території Азовсталі. Також вона додала, що найважливіше завдання України та всього світу - зберегти життя оборонцям Маріуполя. 16 травня 2022 року Денис Прокопенко записав відеозвернення, яке було опубліковано на офіційному телеграм-каналі “Азову”, одна із важливих його тез: “Задля збереження життів увесь Маріупольський гарнізон виконує затверджене рішення вищого командування та сподівається на підтримку українського народу”. Вже 20 травня 2022 року було опубліковано друге відеозвернення, в якому Денис Прокопенко говорить: ”Вище військове керівництво дало наказ про збереження життя та здоров'я військовослужбовців гарнізону та припинення оборони міста. Попри важкі бої кругову оборону та відсутність постачання, ми постійно наголошували на трьох важливих для нас умовах, а саме: цивільні, поранені та загиблі. Цивільних вдалося евакуювати, важкопоранені отримали необхідну допомогу та їх вдалося евакуювати з подальшим обміном та доставкою на територію підконтрольну Україні. Щодо загиблих героїв процес триває та, надіюсь, найближчим часом рідні та вся Україна зможуть з почестями поховати своїх воїнів. Слава Україні!”.

Сьогодні ми хочемо почути конкретику абсолютно від усіх учасників перемовного процесу щодо виходу українських військових із комбінату “Азовсталь”. У “вищого військового керівництва” є ім'я. Ми хочемо його публічно почути. Публічно було надано головну обіцянку - ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ ОБОРОНЦЯМ МАРІУПОЛЯ. Та вже через два місяці і вісім днів відбувся теракт в Оленівці. З того часу родинам почали казати, що українська сторона не несе відповідальність за українських полонених. Хіба це не абсурдно? Як вони самі собі мають зберегти життя в полоні ворога, коли воно їм там просто не належить!

Не відбулося майже нічого з обіцяного, евакуйовані важкопоранені військові з Азовсталі також ще в полоні не всіх їх вдалося повернути до України. Після теракту в Оленівці їхня кількість ще збільшилася. Страшна ситуація і в родин захисників, загиблих під час оборони Маріуполя: багатьох із цих захисників не вдалося поховати, бо немає тіл. Їхні рідні створюють алеї з прапорців по всіх містах України, аби було куди прийти та віддати шану, створюють фотовиставки, які показують обличчя сміливих та відданих Україні людей. 

Маріуполь - це одна з найболючіших ран України і як би кому не хотілося замовчувати, ми маємо кричати про цю трагедію. Військовополонені Маріупольського гарнізону вже третій рік перебувають в полоні ворога, їх катують, судять, знущаються, а вони все ще “НАМАГАЮТЬСЯ ЗБЕРЕГТИ СВОЄ ЖИТТЯ”, бо їм дали такий наказ. 

ГО ”Спільнота Оленівки” намагалася непублічно донести свою ініціативу щодо процесу перемовин саме щодо військовополонених Маріупольського гарнізону, на жаль, ми не отримали відповіді взагалі. Тому сьогодні ми озвучимо своє бачення ситуації публічно.

Ми пропонуємо створити окрему делегацію переговорної групи саме щодо військовополонених Маріупольського гарнізону, до складу якої мають увійти абсолютно всі учасники, які домовлялися понад два роки тому про вихід військових з Азовсталі. Це люди, які достеменно володіють ситуацією і саме їм вдалося тоді налагодити діалог з протилежною стороною. В обмінному фонді України достатньо зрадників, колаборантів, які є агентами кремля, московських попів. То чому ж вони перебувають на утриманні держави в той час, як українські герої сидять в катівнях. Всі одноголосно говорили про неймовірний подвиг Маріупольського гарнізону, тому варто зробити більше ніж все можливе, вони мають бути ЖИВІ ВДОМА!