Привід української ядерної зброї

У черговий раз зустрів у Неті розпатякування тих, кому «під час набуття незалежності було під тридцять і вони вже багато чого знали», що начебто були думки, що ЯЗ не треба віддавати, а якось домовитися з американцями, щоб обслуговувати її разом. І тоді путін на нас би не напав, по Дніпру текла б самогонка, кури неслися золотими, ще дорожчими, ніж в МО яйцями, а українці думкою своєю багатющою осягнули би пів Всесвіту...

Ситуацію з ЯЗ знаю не взагалі, а конкретно по роботі, від безпосередніх учасників процесу. Тому запитую тих, хто досі проти того, що Україна позбавилися ЯЗ, яку не могла ні використовувати, ні навіть обслуговувати: хто вам, стратегічним таким, сказав, що в України взагалі був вибір? Що ми мали можливість на щось там погодитися або ні?

Після Біловежевської угоди Україна, біларусь та Казахстан отримали фактично ультиматум від США та рф (так-так, саме від обох разом!), що або ви добровільно віддаєте ЯЗ росії, або росія вирішує проблему контролю цієї зброї на вашій території так, як вважає за потрібне — по-доброму, або як зараз, Штати це не обходить. Бо вони хочуть мати один центр контролю ЯЗ як це було за часів СРСР. Зрозуміло, у разі незгоди з відмовою від ЯЗ ні про яку незалежність України мови не буде — її не визнають США, а після них ніхто у світі.

І це ще було пом’якшення позиції Штатів, бо у 1991 році президент Буш у нашій Раді взагалі заявив, що Україна має бути разом з росією, тобто, її частиною. Не дивно, що Л. Кравчук вирішив, що відмова від ЯЗ — прийнятна ціна за незалежність.

Йдемо далі. З якого дива адепти збереження ЯЗ переконані, що її наявність убезпечила би нас від російської агресії? От Ізраїль має ЯЗ, і це аж ніяк не заважає ХАМАСу і Хезболлі обстрілювати Ізраїль ракетами, нападати на його територію, захоплювати і вбивати заручників. Вже чую відповідь: бо ХАМАС і Хезболла — це релігійні фанатики та терористи.

Але ж росія зараз — така сама фанатична і терористична недоімперія! Почитайте, послухайте: вони ж ведуть проти нас «священну війну», такий собі православний джихад. І путіну, як і лідерам мусульманських терористів, абсолютно байдуже, скільки його співгромадян буде знищено українським ударом у відповідь, головне, щоб перестала існувати Україна, яку він вважає загрозою безпосередньо для своєї влади.

На жаль, проти навіжених, які ладні знищити весь світ, щоб він не жив інакше і краще, ніж вони, ЯЗ безсила.

І на останок. Переконаний, що це прояв соціальної тупості та імпотентності — шукати причину сьогоднішніх проблем у тому, що хтось чогось тридцять років тому не допрацював, не виявив рішучості.

Головна проблема сьогодні, що наша влада стала неадекватна ситуації, вона не здатна поставити країну на воєнні рейки, запустити ВПК, організувати ефективну мобілізацію. Не здатна навіть жорстко припинити кричущу корупцію у власних рядах.

Тому різним розумникам треба не минуле згадувати, а ту саму рішучість, яку вони вимагають від попередників, проявляти самим і зараз. Тиснути на владу, вимагати від неї ефективності і справедливості. І це допоможе у війні значно більше, ніж обсмоктування історій про привидів ЯЗ, які вже десятки років блукають десь там у глибині покинутих ракетних шахт...

Але під маячню про незгоду з минулим ми ризикуємо отримати від росії та втомленого розгубленого Заходу під виглядом мирної угоди черговий ультиматум. Який нові покоління українців будуть згадувати з ще більшою зневагою і відразою, ніж зараз Будапештський меморандум. Якщо вони будуть, ці нові покоління українців.