Два шляхи проведення мобілізації

1. Створити електронний реєстр громадян, і на підставі даних у діючих державних реєстрах визначити статус кожного громадянина України - придатність, порядок мобілізації в армію, в критично важливий бізнес та на військову промисловість. Це повністю ліквідує торгівлю паперовими довідками, і забезпечить прозорість та рівність прав, дозволить ефективно контролювати рішення мобілізаційних органів. Усі, хто має бути мобілізованими, але ухиляється, одразу фіксуються в усіх базах даних, і поліція шукає їх по місцю діяльності, там, де людина звертається до державних органів, або працює, або розраховується карткою. Тобто шанси знайти стають високими. Будь-які зміни у електронному реєстрі залишаються назавжди, відповідальна особа, яка вносить зміни, одразу помітна. Буде створений облік реального мобілізаційного ресурсу, доведеться ставити на облік усіх без виключення чоловіків, і давати відстрочки виключно на підставі загального закону, однаково для всіх. Можливості для хабарників у владі тихенько відмазати своїх, бути непоміченим, вирішувати питання для потрібних людей по дзвінку, будуть максимально ускладнені. Облави на вулицях просто втрачають сенс.

2. Залишити все як є, не створювати електронний реєстр, дозволити і далі торгувати довідками про виїзд, про непридатність, про зняття з обліку усім корумпованим аферистам серед десятка вповноважених державних органів, проконтролювати дії яких неможливо, оскільки вони усі працюють по своїм особистим базам даних та по паперовим довідкам, оригінали яких швидко знищуються. І тому керівники МСЕК та інших установ як збирали так і будуть збирати мільйони доларів щомісяця не тільки у Хмельницькій - в усіх областях України.

І тоді для прикриття цього хаосу, безладу, безвідповідальної та корупції потрібні гучні піар-акції - як-то вручити якісь мізерні пару десятків повісток на концерті в центрі Києва.