Про успіх військового керівника

Генерал Айзенхавер про вимоги до командирів та загрозу деспотичних командувачів у сучасній війні
"Сьогодні однією з важливих умов успішної діяльності офіцера є його здатність безперервно вдосконалювати свої методи роботи, змінювати свій образ мислення, для того, щоб йти у ногу з сучасними знаннями, які, розвиваючись під впливом сил національного самозбереження, постійно вносять зміни у ведення бойових дій.
Колись Веллінгтон бачив усе поле битви і керував діями військ з невеликого штабу через кількох адьютантів. Поки він мав стійкість та мужність ухвалювати рішення, поки його тактична майстерність відповідала вимогам часу та умовам, він був великим полководцем.
Але сучасний штаб, через який командир знайомиться з інформацією та втілює свої рішення, має представляти собою чітко працюючий механізм, ідеально - як єдиний мозок. Звідси виходить, що особисті якості старших командирів та штабних офіцерів набувають особливе значення.
Професійні знання, вміння та сильна воля, завжди так необхідні на високій військовій посаді, часто зводиться нанівець негативними рисами характеру, дві з яких, найбільш згубні, зустрічаються частіше за все - це явно бажання популярізації своєї персони, та помилка, ніби сила характеру проявляється у самовпененій та нестерпній для оточуючих поведінці.
Тому успіх військового керівника вимірюється його здатністю переконувати підлеглих, ніж нав'язувати деспотичні методи командування.
Ця істина набуває особливої сили у періоди, коли необхідно завоювати довіру уряду та підпорядкованих військ".
Двайт Айзенхавер, головнокомандувач союзних армій у Європі під час Другой світової війни, 34-й президент США, цитата з книги "Хрестовий похід у Європу", 1948-й рік.
Як би корисно було дивитись на дану цитату при призначення генералів та офіцерів на командні посади, і при оцінці їх діяльності та їх методів управління.
Може, якісь практики НАТО вже є і щось наше козацьке теж є як дух спротиву і свободи.
Одразу перескочити в вищу лігу не вийде)
Будь-ласка, ознайомтесь що таке нарцисстичний розлад особистості. Нарцис буде слухати тільки самого себе. Особливо мстивий нарцис.
Если брать войну в Европе в ходе 3-й Мировой, то Айзенхавер был больше политической фигурой в армии, чем военноначальником.
А реальними командующими войсками "на земле" были Паттон , Бредли и им подобные.
Так , что , пан Бутусов, надо пристальнее приглядеться к военному творчеству не штабного политика Айзехавера, а к боевым генералам высшего уровня руководства войсками на передовой.
Звідси починається руйнування демократії як такої.
Іноді нам хочеться робити різні відкриття самостійно - це приємно. Але у більшості випадків більш ефективно (швидше і дешевше) навчитися на досвіді інших людей, які вже зробили ці відкриття раніше. Навіть вчені-дослідники, які намагаються зробити нові відкриття там, де ще багато невідомого, вважають розумним знати, хоча б частково, що про їхню тематику вже з'ясували інші люди. Тож, по можливост, бажано вчитися не тільки на своєму досвіді (у т.ч. і помилках). Особливо, коли це можна зробити швидко і легко.
Чебуреки, хичини, все хапай за півціни!
Новинка сезони - рулет "Айзенгавер", приготований руками чарівної головнокомандувачки Мар'яни Володимірівни.
стираючи у пиль,
вороги беруть врата,
кілометрами ходою з миль.
Від Хорватії летить дарунок,
десяток техніки "б/у",
віддали іржавий мотлох
на обмін собі нових, караул, кричи "а/у".
Керівництво недалеке,
смакує посланий кредит,
з ним приготувався та чекає
ТЦКшник, лікар та бандит.
Смертям, шкода,
не має їм там ліку,
вмирають молоді
і літні свого віку.
А поле битви зараз - цікаве, і дурням краще на нього не лізти, бо обісруться і повбивають велику кількість людей.