Нові реалії третьої річниці вторгнення: Трамп став союзником путіна

Хтось із військових ще до 24.02.2022. сказав: «Ми зробили все, щоб тил не відчував війни. Перестаралися». На відміну від багатьох у нашому суспільстві, я усвідомлював, що війна триває з 14 року, оскільки сам її висвітлював.

Але одна річ, коли бомби і ракети літають в тій частині країни, де ти не живеш. Зовсім інша справа, коли вони пролітають десь поруч з твоїм будинком. В цьому випадку ти не лише усвідомлюєш, а ще й відчуваєш все власною шкірою. І це аж ніяк не надихає і не додає оптимізму.

Перед тим я аналізував всі складові. І припускав, що будуть якісь дії на Донбасі. Бо в хуйла не було достатньо ресурсів, щоб перемогти через широкомасштабне. Навіть колонку написав про це. Але якийсь процент залишав на те, що у хуйла є вавка в голові і вона може переважити всі раціональні аргументи. Вавка виявилася вагомішою.

Цей найбільший ідіот на чолі держави (я його так називав з 14 року) на третій день після нового вторгення зробив заклик до українського війська повернути зброю проти Києва. Це було найяскравішим свідченням того, що недоумок у Кремлі справді оточив себе холуями, які давали йому ту інфу, у яку він хотів вірити.

Я ніколи не сумнівався, що ніяку Україну він не захопить. Найгірший варіант був би - окупація частини країни і партизанські бої на тій території.

На першому етапі склалося, як на мене, за найкращим сценарієм. США і Європа швидко заворушилися і почали постачати нам зброю, яка допомогла нам вижити. Правда, потім це постачання перетворилося на порційне, щоб Україна не програла, але і не виграла. Це перетворило війну на безкінечну.

Незадовго до третьої річниці ми опинилися в новій реальності. Попри всі проблеми, наша армія зміцніла. Хоча вона повільно відступає, але завдає москалям таких втрат, від яких вони просто не зможуть оговтатися. Рано чи пізно це дасть результат.

Наші дрони і ракети системно нищать їхню інфраструктуру. Це привело до того, що наступ їхній ослаб - воєнні експерти твердять, що кількість атака останнім часом значно зменшилася.

При цьому психологічно суспільство почувається гірше, ніж три роки тому. Тоді була віра у відносно швидку перемогу. Зараз ми не здаємося - але війні кінця і краю не видно. А це значить, що далі гинутимуть наші захисники і мирні громадяни. І це жорстокі реалії, від яких нікуди подітися. Але виходу іншого нема.

Напередодні третьої річниці принципово змінилася ситуація на міжнародній арені. Такі зміни, про які ми навіть уявити не могли - бо такого не могло бути, бо такого не могло бути ніколи. Президент США, країни яка була світовим поліціянтом із захисту демократії, Дональд Трамп став союзником хуйла. Він реалізує настанови недоумкуватого хвілософа нациста (не люблю ярликів, але це той випадок, коли він справді нацик) Кертіса Ярвіна, про якого написала британська Gurdian.

Повідомлялося, що він є ідеологом тої групи технарів із Силіконової долини, яка стоїть за Трампом і яка привела його до влади. Співставлення практичних дій Трампа-Венса і настанов хвілософа свідчить, що вони співпадають. Він оголошує Україну недодержавою, вважає, що в ЄС домінує лібералізм, який має бути знищений, тому треба дати путіну можливість навести в Європі порядок. Трамп тепер служить рупором ідей путіна, став на його позицію і намагається змусити Україну підписати мир на умовах росії. Це не запаморочення Трампа, а системна свідома політика.

Я майже впевнений, що незабаром будь-яка допомога з боку США припиниться. Відновити її зможуть хіба що події всередині самих Штатів. Там вже почалися протести і навіть принишклі політики-рейганісти почали піднімати голови. Чи вдасться їм змусити Трампа змінити свою позицію - життя покаже.

На щастя, Європа нарешті усвідомила, що вона мусить захищатися самостійно. Це таки дає надію. Звісно, треба домагатися, щоб війна закінчилася. Кордонів 1991 року і навіть 23 лютого 2022 року не буде. Але закінчувати її треба лише в ситуації, коли ми зможемо говорити з позицій сили. На своїх умовах. Інакше ця війна відновиться знову за кілька років. Тоді гинутимуть нові покоління українців.