Неможливо вижити здаючись вбивці

Неможливо відкритими дверми запобігти пограбуванню! Неможливо оголеним тілом відмовити насильника від насильства.

Настали такі часи, що ми змушені обирати між важкими і дуже важкими рішеннями. Кожен загиблий чоловік чи жінка сил оборони України безсумнівно є героями! І звичайно ж кожен українець дуже хотів би щоб кожен воїн вижив і велика частина нації готова була б віддати багато, а то і все, щоб наші воїни залишалися живими! Але на щирий, при великий жаль, на даний момент у нас вибір між загибеллю десятків чи сотень тисяч воїнів та між загибеллю мільйонів українців в тому числі військових і цивільних.

Тому, чим більше працюватимемо в тилу, тим більше виживе на полі бою! Тим більше виживе в тилу!

Світова історія реальними фактами та мільйонами загублених життів показує головне правило: агресор знищується в боротьбі, або ж знищує жертву відрізаючи нахилену перед ним голову!

І чим гірше відбувається підготовка, що розслабленішими перед агресором є народи - тим більші втрати вони несуть на всіх етапах!

Війна не завершена! Ми не перемогли і навіть не досягли справедливого миру! Рано розслаблятись! А тимпаче зважаючи на те, що зараз відбувається в світі! Ми змушені згуртуватись і максимум сил зараз віддавати на оборону! Бо це в першу чергу оборона себе і своїх сімей!

В іншому випадку, дуже таки мирне і комфортне життя під час трьох річної повномасштабної війни може перетворитись в реальне життя воєнного часу, про яке ми могли читати в підручниках історії чи переглядати в історичних фільмах. Повна розруха, голод та смерті цілих регіонів!

І ТАК І СТАНЕТЬСЯ, якщо ми нарешті не згуртуємось так, як це потрібно для виживання!!!

Це не метафора! Це те, що зараз відбувається! Відбувається по тих самих сценаріях, що й відбувалось 80-110 років тому!

Потрібно гуртуватись так як ніколи та залишатись в цьому стані допоки не виживемо!!!

P.s Між них був муж Горацій, і слово він бере: ''на цій землі старі й малі, десь кожен з нас помре, тож це, вважай, удача - якщо ти смерть зустрів в борні, за попіл предків та дим рідних вівтарів''

с. П'єр Корнель "Горацій"