Львівська поліція півтора року ігнорувала сексуальне насильство над дітьми

У 2023–2024 роках у Великолюбінському багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі Львівської області, де виховуються діти з особливими освітніми потребами, було зафіксовано численні звернення про факти насильства над вихованцями. Попри серйозність звинувачень правоохоронна система більш ніж півтора року ігнорувала заяви і по суті приховувала ці злочини.

Я зібрав повну хронологію звернень до поліції, які стосувалися фізичного, психологічного та сексуального насильства в цьому закладі освіти. В період із січня 2023 по вересень 2024 року звернення надходили шість разів:

- 24.02.2023 — перше письмове звернення щодо нанесення тілесних ушкоджень, розглянуте Головним управлінням Національної поліції у Львівській області.
- 06.03.2023 — чотири аналогічних звернення, поданих до відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2.
- 18.05.2023 — три звернення, які надійшли через урядову "гарячу лінію" та гарячу лінію Львівської ОДА, і були розглянуті Львівським районним управлінням поліції №2.
- 14.07.2023 — два звернення через «гарячі лінії» до ГУНП в Закарпатській області та ГУНП в Львівській області, перенаправлені на розгляд відділенням поліції №1 Львівського районного управління поліції №2.
- 25.09.2023 — письмове звернення до ГУНП в Львівській області про можливі насильницькі дії керівника закладу освіти, розглянуто Львівським районним управлінням поліції № 2.
- 11.10.2023 — лист Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який також було спрямовано для розгляду Львівському районному управлінню поліції №2.

Небайдужі громадяни зверталися через гарячі лінії, письмово, до різних органів — але всі звернення зрештою опинялися в Львівському районному управлінні поліції №2.

Незважаючи на кількість звернень і серйозність викладених фактів, правоохоронці понад півтора року відмовлялися відкривати кримінальні провадження, фактично сприяючи замовчуванню цих злочинів. Лише 27 вересня 2024 року, після втручання представника Уповноваженого з прав дитини, було відкрито перше кримінальне провадження.

Увесь цей час Львівське районне управління поліції №2 очолював полковник поліції Іван Петрович Малиш. Замість того, аби притягнути його до відповідальності за очевидні прояви службової недбалості або звільнити з посади, керівництво Національної поліції України ухвалило протилежне рішення: 30 вересня 2024 року Івана Малиша було призначено тимчасово виконуючим обов’язки заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області. Тобто людину, за керівництва якої поліція системно ігнорувала повідомлення про злочини проти дітей, підвищили на посаді.

Після того, як справа набула широкого розголосу та було розпочато досудове розслідування, у закладі освіти відбулися зміни. Директора навчально-реабілітаційного центру було відсторонено від роботи. Також було відсторонено двох працівниць — виховательок, щодо яких були зафіксовані відеодокази насильства. П’ятеро дітей, які надали свідчення щодо насильницьких дій, були переселені до інших закладів для забезпечення їх безпеки та захисту. 

Невідворотність покарання — це базовий принцип у запобіганні злочинам. А бездіяльність у справах сексуального насильства над дітьми —  злочин. Бездіяльність, яку проявило Львівське районне управлінням поліції №2 у цій справі межує зі співучастю у злочині і суперечить одному з основних принципів правоохоронної діяльності. 

Я вважаю, що МВС має дати публічну відповідь щодо злочинної бездіяльності своїх працівників. Усі причетні до приховування злочинів або бездіяльності мають бути притягнуті до відповідальності, а не отримувати підвищення.

Як народний депутат України, я ініціюватиму подальші запити, контролюватиму хід розслідування у цій справі та вимагатиму покарання злочинців та некваліфікованих правоохоронців.