Методи ТЦК
Давайте відверто. Методи ТЦК прямо пропорційні до вашого пофігізму
Якби всі приходили за повістками – не було б жодної потреби у "бусиках". Але три роки тилового існування привчили багатьох, що з війною можна не перетинатись – і люди сподіваються, що зможуть зберегти цей статус-кво. А оскільки зізнаватись у подібному непрестижно – вони як виправдання щоразу висувають своїй країні умови.
Одні вимагають спершу відправити на фронт поліцейських / депутатів / суддів. Інші пропонують збільшити зарплати військовим, щоб у ТЦК знову вишикувалися черги. Треті пояснюють своє небажання служити тим, що армія не відповідає їхнім високим стандартам.
В основі всіх цих пояснень – одна й та сама ідея, що воювати має хтось інший. Всі ці умови – насправді виправдання. Люди звикли, що війну тягне на собі хтось іще – і не прагнуть змінювати свій повсякденний ритм життя. Якщо їм приходить повістка – вони зазвичай відправляють її у смітник. Бо за це їм світить хіба що штраф. Дякуємо нашим законодавцям.
Щоразу, коли ви вимагаєте, щоб ТЦК були схожі на ЦНАП – ви просто хочете, щоб процес мобілізації вас не торкнувся. Тому що ЦНАП – це офіс, який чекає на ваш візит. А не зупиняє вас на вулиці, щоб перевірити документи.
Ті, хто хотів служити, вже служать. Саме тому рекрутинг не вихід – він забезпечує сьогодні відсотків п'ять від загальної потреби армії в людях. І якщо попередні три роки ви не одягали форму, то лише завдяки тим, що хтось одягнув її раніше за вас.
А тому так. Методи ТЦК прямо пропорційні до вашої поведінки. Ми всі хотіли б, щоб мобілізаційний процес відбувався цивілізовано і без ексцесів. Щоб ТЦК відправляли повістки, а люди за цими повістками приходили служити.
Але якщо чоловіки грають в хованки, то чому ви дивуєтесь, що ТЦК теж змушені грати в цю гру?
За цією розумною логікою, всі цивільні лікарі білі і пухнасті, всі ВЛК- сволочі і пі..си.
Або всі цивільні лікарі хабарники, а всі у ВЛК святі,
Або хабарники поголовно і одні і другі.
А може кінь вже втік...
Ви кажете, що держава не здатна, герої закінчуються, а потім кажете, що громадяни мають проявити свідомість та витривалість і таки захищати свою країну.
"Не треба вживати молоко з оселедцем, бо буде пронос. Але з проносом ми будемо боротись тим же молоком з оселедцями, бо їсти більше не маємо що."
Все можна оскаржити за процедурою, якщо вона була порушена. І добитися судового наказу на направлення на ЦВЛК.
написав Павло який ніколи в окопі під обстрілами не сидів.
їй богу краще б ви мовчали
Потрібно поставити кулемети, з запасними стволами. А потім позбирати золото валюту - повернути те що накрали, вистачить воювати ще рік без західної допомоги.
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Стаття 65. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Про статтю 3 нічого не написано.
Гарантувати мені мають не всі, а виключно держава , яку я чесно понад 20 років підтримував своїми податками , а за це держава повинна була гарантувати мені право на життя, свободу та розвиток. Жодних матеріальних благ, пільг від держави я не отримав, до участі в розподілі національних багатств мене також не запросили, але коли почалася війна держава звідкись приписала мені "борг" та зобов"язання його відпрацювати на штурмі посадок із зброєю в руках. Тому виникає питання, якщо держава не виконала свою частину суспільного договору то чому громадянин повинен виконувати якісь обов"язки перед державою, чому держава грубо порушуючи базові пункти Конституції змушує людину ризикувати своїм життям та здоров"ям, натравлює на неї свої репресивні органи, позбавляє прав на вільне пересування ?
Вся надія на Трампа, що він не здасться так легко і все ж дотисне Путіна до підписання мирної угоди, тому що виглядає несолідно, не по-пацанськи - спробував один раз, Путін його послав і
непацан здався)Грант зазначив, що Міністерство оборони України, попри проведені реформи, й досі не функціонує належним чином. А із закупівлями є певні проблеми, адже за три місяці 2025 року не було закуплено жодного дрона.
Ми все ще обираємо на посади кумів, друзів і друзів друзів, а не найкрутіших бізнесменів, які справді могли б розібратися з проблемами", - сказав колишній радник Міністерства оборони України.
Він зауважив, що загалом реформи йдуть надто повільно й непослідовно, без відчуття нагальної потреби. Системи військової юстиції досі не створено, реформа СБУ, ухвалення закону про військову поліцію, а також законодавство про правосуддя - усе це залишається на рівні обіцянок.
Експерт наголосив, що хоча перекидання основних підрозділів на передову є позитивним кроком, це все ще далеко від підходів, які застосовують західні армії. Підрозділи безпілотників досі функціонують відокремлено від інших формувань, а єдиної стратегії немає. Найбільша проблема - відсутність координації між різними силовими структурами на фронті: Нацгвардією, прикордонниками, поліцією та іншими.
"Великою проблемою є нераціональне використання робочої сили: багато здібних чоловіків служать у поліції або на кордоні, а не в армії, у той час як жінки не використовуються належним чином...Я майже схильний думати, що це робиться навмисно, щоб послабити Збройні сили. Це треба було виправити ще п'ять-шість років тому, ще до повномасштабного вторгнення", - резюмував грант.
Але Казарін все це виправдовує, бо винні самі пересічні, які чомусь хочуть вижити в цьому безладі, створеному владою.
"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави."
Це не стаття, що містить конкретне суб'єктивне право, яке можна чи не можна обмежити. Це преамбула-принцип, основа конституційного ладу, яка задає орієнтири для всієї правової системи.
Тому посилання на статтю 3 як на "необмежуване право" юридично хибне - бо сама стаття не містить такого права (на відміну від, наприклад, права на життя у статті 27).
Стаття 64:
"...Не допускається обмеження прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями... [перелік статей] ..."
Це *єдиний конституційний механізм*, що визначає перелік прав, які не можна обмежити навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану.
Отже, посилання на статтю 3, як джерело необмежуваного права, не має конституційного підґрунтя.
Конституція встановлює як права, так і обов'язки, і вони співіснують у єдиній системі.
2. Стаття 27 гарантує право на життя, а також передбачає можливість позбавлення життя виключно за вироком суду або в разі необхідної оборони чи захисту інших людей.
Ризик для життя під час виконання обов'язку захисту Вітчизни не є обмеженням права на життя в конституційному розумінні.
- Держава не порушує право на життя тим, що існує обов'язок захищати Вітчизну, навіть якщо це пов'язано з ризиком.
- Це не є свавільним позбавленням життя.
Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2005 (справа про військовий обов'язок) підтверджує, що обов'язок захисту Вітчизни відповідає Конституції і не суперечить праву на життя.
3. З точки зору права обов'язок захисту Вітчизни визначає держава, і його форми встановлюються законом. Громадянин не має права самостійно обирати форму виконання цього обов'язку, окрім випадків передбачених законом (наприклад, альтернативна (невійськова) служба - ст. 35 Конституції).
2. Стаття 27 гарантує право на життя й забороняє свавільне позбавлення життя. Конституція і закони України, а також міжнародне право передбачають, що позбавлення життя може бути законним (наприклад, у разі необхідної оборони чи виконання військового обов'язку).
3. Стаття 65 закріплює обов'язок захищати Вітчизну. Форма його виконання (у тому числі із зброєю чи на альтернативній службі) визначається законами України. Громадянин не має права самостійно обирати спосіб виконання цього обов'язку поза рамками закону.
4. Рішення КСУ № 6-рп/2005 прямо стосується тлумачення військового обов'язку й підтверджує його конституційність та відповідність праву на життя.
Якщо 4-ри рази ухилянт так високо взлетів,то цей "один окремий випадок" дає й іншим дороговказ!
Зате чесно !
Най інші виходять з зони комфорту. Тому що Зе* ...
Ну зрозуміло росіяни будуть брехати, тобі це навіщо?
Згідно Конституції Україні, НІХТО і ніякий закон не може заборонити захищати свої праваму судовому порядку.
Так, висновок ВЛК (військово-лікарської комісії) можна оспорити. Якщо ви вважаєте, що ВЛК невірно оцінила ваш стан здоров'я або зробила неправомірне рішення, ви можете оскаржити це рішення у досудовому та/або судовому порядку.
Оскарження у досудовому порядку:
Звернутися до вищої ВЛК:
І провести мобілізацію і знайти резерви, які під носом.
Коли приходити на службу?
Раз-два-три-четыре-пять ТЦК идет искать.
жопу міракінець книжки, шо до туди ніхто ніколи і не дочитуєДо війни у нас з державою був паритет: я платив податки, а вона гарантувала мені базовий мінімум соціальних гарантій, типу умовно безкоштовне навчання , лікування, забезпечення особистої безпеки, недоторканості житла. Але коли почалася війни , держава чомусь забажала щоб я віддав її свою найбільшу цінність -життя і здоров"я і непросто забажала, а почала агресивно та жорстко примушувати воювати. Відповідно, якщо жодних значних матеріальних благ від цієї держави я не отримував то чому я маю віддати все цій державі, тим паче Конституція гарантує мені право на життя ? Я згідний і далі платити податки, посильно підтримувати ЗСУ донатами, але захищати країну із зброєю повинні ті хто давав таку присягу і утримувався державою за мої податки саме з цією метою.
Людина ж якось живе, їздить на роботу, отримує ЗП, має дітей, у стаціонарах не лікується тощо.
Результати аналізів наразі у нормі -"бальной, формально, вы здаровы".
Онкологічний діагноз ... такоє ... деякі хвороби не проявляються у старшому війці, або на час ВЛК у стані ремісії.
От тому ВЛК і визнає придатним.
Рашистам всерівно на ваші бачення - вони приходять і вбивають.