Пам’ять — це теж зброя

Як повідомляли раніше, 10 червня на фронті загинув Микола Худевич — капітан-лейтенант 73-го Морського центру ССО.

У мирному житті він був успішним бізнесменом, керував підприємствами, виводив їх на міжнародний рівень. Був президентом футбольного клубу, чоловіком, батьком, сином. Людиною, яка брала на себе відповідальність.

Але з початком повномасштабної війни він добровільно став до лав ЗСУ. Пройшов бойову підготовку за кордоном і потрапив у елітний підрозділ ССО — туди, куди беруть одиниці.

Загинув у бою на Сумщині, виконуючи бойове завдання.

Його дід, Федір Коруд, провідник ОУН, також віддав життя за Україну у 40-х.

Це не просто історія про військового. Це — спадкова боротьба за свободу.

І такі люди — не мають залишитись безіменними.

Ми просимо присвоїти звання Герой України (посмертно) - Худевичу Миколі Васильовичу.

Підтримайте петицію. Бо пам’ять — це теж зброя.

 Підписати петицію можна тут.