Пам’ять — це теж зброя
Як повідомляли раніше, 10 червня на фронті загинув Микола Худевич — капітан-лейтенант 73-го Морського центру ССО.
У мирному житті він був успішним бізнесменом, керував підприємствами, виводив їх на міжнародний рівень. Був президентом футбольного клубу, чоловіком, батьком, сином. Людиною, яка брала на себе відповідальність.
Але з початком повномасштабної війни він добровільно став до лав ЗСУ. Пройшов бойову підготовку за кордоном і потрапив у елітний підрозділ ССО — туди, куди беруть одиниці.
Загинув у бою на Сумщині, виконуючи бойове завдання.
Його дід, Федір Коруд, провідник ОУН, також віддав життя за Україну у 40-х.
Це не просто історія про військового. Це — спадкова боротьба за свободу.
І такі люди — не мають залишитись безіменними.
Ми просимо присвоїти звання Герой України (посмертно) - Худевичу Миколі Васильовичу.
Підтримайте петицію. Бо пам’ять — це теж зброя.
Підписати петицію можна тут.