Підвищення податків для гемблінгу гальмує його розвиток і знижує надходження до держбюджету

Індустрія азартних ігор є важливим джерелом доходів для державних бюджетів у багатьох країнах, однак спроби максимізувати ці надходження через підвищення податків часто мають зворотний ефект. Історія економіки демонструє, що надмірний фіскальний тиск призводить до скорочення легального сектору, зростання тіньового ринку та зниження інвестицій. Ринок гемблінгу не є винятком: країни, які підвищують податки на азартні ігри, стикаються з падінням доходів від легальних організаторів і зростанням нелегального сегмента.

               Підвищення податків із метою швидкого поповнення держбюджету є поширеним, але часто помилковим підходом у багатьох сферах економіки, від виробництва до послуг. У контексті азартних ігор цей підхід має особливо негативні наслідки через високу чутливість ринку до регуляторних і фінансових змін. Легальні організатори гемблінгу, які працюють у прозорому середовищі, змушені конкурувати з нелегалами, що уникають оподаткування та регулювання. Підвищення податків знижує конкурентоспроможність ліцензованих компаній, штовхаючи гравців ринку до тіньового сектору, який пропонує нижчі витрати та вищі виграші. Як наслідок маємо:

·        скорочення доходів легальних організаторів;

·        зростання тіньового сектору;

·        зниження бюджетних надходжень.

               Зі всіма вищезазначеними проблемами зіткнулись Нідерланди, які легалізували онлайн-гемблінг у 2021 році й стали прикладом того, як підвищення податків може підірвати розвиток ринку. У січні 2025 року уряд підвищив податок на азартні ігри з 30% до 37,8% для онлайн-організаторів гемблінгу, сподіваючись отримати додаткові €200 млн на рік. Проте результати виявилися протилежними.

               Так, за даними національного регулятора Kansspelautoriteit, у першій половині 2025 року дохід грального ринку знизився на 25%, порівнюючи з 2024 роком. Водночас легальні компанії скоротили маркетингові бюджети та програми лояльності, що призвело до відтоку гравців до нелегальних платформ, які пропонують вищі коефіцієнти та бонуси. А зростання нелегального сегмента посилило кіберризики, як-от шахрайство та витоки даних, що вимагає додаткових витрат на кібербезпеку, зокрема співпрацю з ENISA та EU CSIRTs Network.

               Якщо дехто вважає, що це проблема суто європейських юрисдикцій, то він помиляється. На протилежному боці земної кулі, в Колумбії, одному з лідерів гемблінгу в Латинській Америці, також стикнулись із викликами через підвищення податків. У 2025 році уряд планує запровадити ПДВ у розмірі 20% для iGaming-операторів, додатково до нинішнього податку на валовий дохід (15%). Проти цього одразу висловився національний регулятор – Coljuegos, визнавши, що ця ставка є надто обтяжливою для компаній, що може призвести до скорочення інвестицій, зростання тіньового сектору, офшоризації ринку та бюджетних втрат. Зростання оподаткування загрожує підірвати досягнення Колумбії, де ринок онлайн-гемблінгу у 2024 році генерував $400 млн, значна частина яких спрямовувалася на соціальні програми, зокрема, охорону здоров’я.

               Для уникнення негативних наслідків підвищення податків потрібна виважена фіскальна політика, яка сприятиме розвитку бізнесу та залученню інвестицій. Виважена фіскальна політика – це та, яка поєднує конкурентні податки, підтримку інновацій і боротьбу з нелегальними платформами через співпрацю з ІТ-компаніями та є ключем до сталого розвитку гемблінгу та максимізації бюджетних надходжень. Податкові ставки повинні бути конкурентоспроможними з іншими юрисдикціями, щоб утримувати гравців у легальному секторі. Наприклад, Нью-Джерсі (США) знизив податки до 13% для iGaming, що сприяло зростанню ринку. Податкові пільги для операторів, які інвестують у кібербезпеку (наприклад, EuroQCI) чи програми відповідального гемблінгу, можуть підвищити прозорість і безпеку. А посилення співпраці з ІТ-компаніями, як-от Google і Meta, для блокування нелегальних платформ і реклами, як це робить агентство PlayCity в Україні, сприятиме закріпленню комплексної програми державної підтримки легального ринку азартних ігор.