7357 посетителей онлайн
2 770 30
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

"Я проти того, щоб казати: ветерани повернуться з війни і все вирішать" – голова ГО "Принцип" Любов Галан

Любов Галан очолила правозахисну організацію "Принцип" від моменту її заснування. Ідея створення проєкту належить адвокату і військовому Масі Найєму, який є ветераном. У 2022 році він отримав поранення, що й спонукало його створити організацію для допомоги іншим військовим. Любов Галан у правозахист військових та ветеранів прийшла з цивільного правозахисту. Багато років займалася темами свободи мирних зібрань, реформою поліції, громадським контролем за органами влади. І каже, що очолити "Принцип" було для неї новим досвідом. Сьогодні організація не лише допомагає військовим і ветеранам точково, а й долучається до системних змін в цій сфері на рівні держави.

– Любове, організація "Принцип", в якій ви головуєте, працює вже два роки. Як змінилися ваші напрямки роботи від початку діяльності, які пріоритети зараз?

– Спершу ми думали, що "Принцип" має займатися правовою допомогою. Але провели легкий аналіз того, що відбувалося в секторі станом на осінь 2022 року, і зрозуміли, що якщо підемо в надання правової допомоги, то організація загине на самому початку створення.

Потреба була настільки великою, що ми зрозуміли, що просто не потягнемо. Тому вирішили йти в два напрямки. Перший – це інформування. Ми розуміли, що велика кількість наших бенефіціарів не потребує саме правової допомоги, а скоріше правового консультування, щоб розібратися у бюрократії, яка існує. Друге, що ми зрозуміли – якщо надати це правове консультування, якщо приставити адвоката при кожному з ветеранів чи військових, це не вирішить їхні питання, тому що "правила гри" так прописані, що неможливо вирішити проблему. Тому потрібно йти в адвокацію змін – це наш другий напрямок.

Зараз ми вже досить великі. Ми працюємо як аналітично-адвокаційна організація, напрацьовуємо зміни для уряду чи парламенту. Також ми працюємо у двох програмних напрямках: для діючих військових – це такі теми, як охорона здоров'я, захист прав військових і кадрова політика. І для ветеранів – в нашій термінології – людина, яка призупинила або вже закінчила свою військову службу – це теми ветеранської політики, права вразливих ветеранів і їхніх родин. Ми надаємо сервісну компоненту – це у нас називається захист і просвіта. Маємо великий інструмент – "Правовий навігатор", яким вже скористалися десь 300 000 унікальних користувачів. Це така онлайн-бібліотека кроків, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Цього року ми запустили "Принцип просвіта" – це освітня платформа, де навчаємо надавачів послуг і наших бенефіціарів, в рамках якої, зокрема, відбувається співпраця з Amnesty International Ukraine по проєкту "Трайб". І все-таки ми пішли в надання правової допомоги, але робимо це за рахунок волонтерів – у нас створена велика їх мережа.

– Хочу детальніше розпитати саме про ветеранський напрямок "Принципу". Чи потреби ветеранів і ветеранок змінилися за останні роки? Чи відбулися системні зміни, які полегшили життя ветеранам?

– Всі ветеранські проблеми були в нас і до 2022 року, але з початком повномасштабного вторгнення вони стали більш помітними для великої кількості людей. Якби ми, як суспільство (я і себе тут маю на увазі) займалися більш активно захистом прав ветеранів до 2022-го року, ми би не так важко зайшли в той період. Але, я вважаю, що в багатьох речах держава добре впоралася.

Наприклад, немає таких великих викликів з протезуванням, які були в 2014 році. Те саме з розмірами виплат. Не всі зміни є системними, але мені б хотілося їх визнати. Також ми маємо визнати, що у нас дуже велика кількість ветеранів і їхніх родин, але в той же час триває повномасштабна війна і витрати йдуть в першу чергу на оборону.

Зараз з армії звільняються переважно люди, які мають поранення, які ведуть до інвалідності чи непридатності. Також звільняються за віком, але таких значно менше. І всі наслідки нереформованої системи підтримки осіб з інвалідністю впливають на цих людей. Це дуже важко виправити. Наприклад, реформа соціальних послуг. Хоч вона і дуже потрібна, але не працює. Добре, що все ж таки у нас залишилося Міністерство з питань ветеранів. Відбулася зміна його керівництва. Я намагаюся не критикувати персоналії, бо не вважаю, що від очільника залежить все. Але в деяких конкретних випадках, таки залежить багато. Певні люди активують інституції. До того тривалий період фактично не було співпраці Міністерства і громадськості. Громадськість сама почала писати концепцію ветеранської державної політики, тому що держава не була спроможна. І ми тільки от зараз намагаємося налагодити цю співпрацю. Це добре, але ми дуже запізнились і тепер це великий виклик нашої сфери.

– Які проблеми у ветеранів і ветеранок зараз найбільш актуальні з вашого досвіду?

– Якщо ми говоримо про ветеранів, як про людей, які призупинили чи закінчили службу, то їхні проблеми починаються ще з проблем військовослужбовців: це військово-лікарська комісія, стосунки з військовою частиною.

Якщо говорити суто про ветеранські справи, то великою проблемою донедавна були МСЕК (медико-соціальні експертні комісії – ред.). Вже відбулася реформа і замість МСЕК створили ЕКОПФО (експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи – ред.) Хоч саме по собі створення цього органу не вирішує всі проблеми, з якими зіштовхуються люди з інвалідністю, ветерани з інвалідністю. Це і доступ до соціальних послуг, і необхідність виплат, а з іншого боку – "пенсійна голка", коли люди не хочуть повертатися на ринок праці, бо ці виплати достатні, щоб не шукати роботу

Також є речі, які мають вирішувати спільно – всім суспільством. Це стигматизація, недовіра до ветеранів. Потім у нас все одно будуть наймати на роботу ветеранів, тому що більше не буде кого наймати. Але зараз ми бачимо, що якщо роботодавець може обирати найняти ветерана чи не ветерана, то є нюанси.

Є більш системна проблема – проблема працевлаштування людей з інвалідністю, не лише ветеранів. Наприклад, людина з інвалідністю хоче десь працювати, але не може бо є бюрократичні обмеження і норми, які не переглядали дуже давно і ніхто ще за це не брався.

Також є проблеми з охороною здоров'я, реабілітацією, пов’язані з недоліками всієї системи охорони здоров'я, бо реформа так до кінця і не завершилася.

– Любове, у 2024-му році в Україні ухвалили стратегію ветеранської політики до 2030 року. Тоді з її створенням і ухваленням представники влади, здавалося, поспішали. Чи зараз ця стратегія виконується? Чи треба її з часом переглядати, оскільки війна триває і ветеранів може бути більше?

– Стратегію писали під кількість ветеранів з перспективою. Якщо говоримо про цифри, то закладали кількість ветеранів разом з сім'ями і сім'ями загиблих – 4-5 мільйонів людей. Це велика і важлива група в житті країни.

Стратегія на той момент вже давно б мала у нас бути. Також був певний політичний контекст, який вимагав дати якийсь документ. Сама стратегія, як на мене, дуже логічна. Є сенс її покращувати, що й будуть робити. З цим погоджувалося і Міністерство з питань ветеранів. Вона поділена по трьох важливих напрямках, є рамковою, але й має конкретні завдання.

По-перше, вона стосується добробуту ветеранів і членів їхніх родин у різних сферах їхнього життя. Дуже важливо, що там було враховано інтереси членів родин. По-друге – це національна безпека і оборона. Ми визнаємо ветеранів і ветеранок важливим компонентом нашої колективної безпеки проти Росії чи іншого ворога в майбутньому. Третє – це політика вдячності і вшанування пам'яті.

Ця стратегія виконується, хоча я помічаю, що на українську владу зараз більше тисне виконання зобов'язань перед міжнародними партнерами в цій сфері – це Ukraine Plan, Ukraine Facility Plan. Але те, що вона існує і є обов'язковою для органів влади, це дуже важливо.

– Ви підсвітили той момент, що в стратегії прописали не лише ветеранів і ветеранок, а й їхні родини. Чому це важливо?

– Тому що тривалий час ми взагалі не говорили про родини, як вагомий фактор в житті ветеранів і ветеранок. Трохи згадували про родини загиблих, але не комплексно. Якщо у ветерана є родина, це ключове середовище, в якому він перебуває, поки є у війську і коли повертається з війська. Родини теж втрачають свій добробут, тому теж потребують підтримки в різних сферах. Це не означає, що сім'ї мають обов’язково отримати якусь матеріальну "плюшку", але вони мають бути визнані, їхні потреби треба аналізувати. Це дуже було важливо на сенсовому рівні і це велика перемога, що стратегія визнає сім’ї ветеранів.

– Розкажіть про ваші освітні ініціативи, в тому числі про співпрацю з Amnesty International Ukraine у ветеранському проєкті "Трайб". Чому ви навчаєте ветеранів і ветеранок?

– Наша роль в цьому проєкті допомогти учасникам зрозуміти, що б вони хотіли робити. Дати інструментарій для активізму в рамках своєї громади чи на національному рівні для ветеранів і ветеранок, які цього хочуть. Я проти того, щоб казати, що ветерани повернуться з війни і все вирішать. Це непомірний тиск на ветеранів. Чому вони мають вирішувати все те, що ми не змогли вирішити? Але будуть і ті, хто дуже хоче цим займатися, тому що війна змінює ідентичність. Якщо люди хочуть займатися такими процесами, їх потрібно цьому навчити. Ми взяли на себе великий блок по державотворенню. Навчаємо тому, як взагалі функціонує держава, органи влади. Як вони працюють на національному, регіональному та місцевому рівнях. Також ми хочемо провести наших учасників по найбільш важливих реформах, які пов'язані з ветеранською темою, але випливають із загальної державної політики.

Ще ми будемо навчати ветеранів аналізувати наявну інфраструктуру, послуги, які доступні в їхніх громадах для них і їхніх родин. Будемо розказувати, як створювати сервісні навігатори всередині своєї громади, які допоможуть краще розбиратися в процесах.

Ми хочемо випустити людей, які повернуться в свої громади і будуть навчені та більш спроможні працювати з ветеранськими темами. Але не тільки ветеранськими, бо якщо хтось хоче займатися екоактивізмом чи антикорупцією, то будь ласка – це супер. Це курс, щоб показати, чим можна займатися і обрати діяльність, реалізувати і задовольнити запит на справедливість.

Топ комментарии
+11
ветеранська тема, давно вигаданий велосипед!
хлопці в окопах такі ж самі, як і поруч на вулиці.
з різним рівнем освіти, розвитку, інтелекту.
і порохоботи і зе!біли.
хтось, не знайде себе у подальшому житті та сіп'ється.
хтось, не знайде себе у цивільному житті та повернеться в армію.
хтось, не знайде себе у чесній праці, та піде у кримінал.
хтось, піде прислуговувати черговій брехливій владі.
хтось поїде з україни назавжди.
дуже мало, хто знайде в собі сили стати на ноги взятися за розум та зробити щось дійсно корисного для україни!
і зовсім мало хто, стане успішним підприємцем.
показать весь комментарий
10.09.2025 18:54 Ответить
+6
Це все не треба більшості. Потрібна держава, яка буде дотримуватися виконання Законів і все. Я взагалі не люблю це слово "ветеран". Ветеран - це людина, яка все своє життя поклала на алтар за ради ідеї або чогось. У насвже були "Ветеранські спілки", в одну з них я був вхожий. Починалося все патріотично, закінчилося чисто по-українські: квартири почали отримувати зовсім не ті, хто роками стояв в черзі, хтось отримав посади в місцевій Раді тощо. Я пішов собі, забезпечую себе самостійно і ні про що не жалкую. Так, зате я не винен нічого людям і мені ніхто не винен. Інша справа, якщо людина має каліцтва - от тут вже простору для маневру майже немає і, так: таким людям, скоріше за все, знадобиться допомога. Але ще раз повторюю: враховуючи наші реалії... В ветеранському середовищі теж буде розкіл, ось побачите... Я це все проходив, але самий кайф це просто жити так, як вважаєш за потрібне і ні від кого не залежати
показать весь комментарий
10.09.2025 21:59 Ответить
+5
Не переживайте! Не повернуться! Влада збирається продовжити мобілізацію після війни, їм сподобалося. "Треба відбудовувати країну". Мобілізують щомісяця 30 тис людей, а демобілізації немає.
показать весь комментарий
10.09.2025 19:00 Ответить
Комментировать
Сортировать:
ветеранська тема, давно вигаданий велосипед!
хлопці в окопах такі ж самі, як і поруч на вулиці.
з різним рівнем освіти, розвитку, інтелекту.
і порохоботи і зе!біли.
хтось, не знайде себе у подальшому житті та сіп'ється.
хтось, не знайде себе у цивільному житті та повернеться в армію.
хтось, не знайде себе у чесній праці, та піде у кримінал.
хтось, піде прислуговувати черговій брехливій владі.
хтось поїде з україни назавжди.
дуже мало, хто знайде в собі сили стати на ноги взятися за розум та зробити щось дійсно корисного для україни!
і зовсім мало хто, стане успішним підприємцем.
показать весь комментарий
10.09.2025 18:54 Ответить
Нєістово плюсую! Я задовбався кричати про це кожному пересічному. Перестаньте сподіватися на ветеранів! Військові то раби які навіть за себе не в змозі постояти. Більшість хто мав яйця давно знищено відправками на ноль. Тому самі, дорогенькі, все самі! Країну навіть в разі перемоги будуть будувати ухилянти і нєрождьониє для війни. А ветерани будуть маргіналами. Як в усі часи. Тому що демократі. Диктат більшості. Демократія хрєнова форма правління, але кращої ще не придумали.
показать весь комментарий
10.09.2025 22:34 Ответить
Кращу придумав та реалізував Михайло Калінін, називається "Радянська Влада", але монархісти знищили й її. Але давайте простіше, пане. От Ви сказали: "демократія погана, але кращої нема". А як буди у випадку, коли перед нами не демократія, а - монархія, що приховується під фальшивими гаслами демократії? Ну от припустимо, що у 1915 році сцар оголосив себе - демократом, а сросійську імперію - демократичною державою. При цьому нічого до пуття не змінюючи, крім політичної риторики. Уявили? От саме це й є зараз: монархія під фальшивою назвою "демократії". Не дивно, що Ви назвали це "хріновим". Але це не демократія.
показать весь комментарий
11.09.2025 05:53 Ответить
Ви розберіться спочатку що таке демократія, а що таке монархія. А що таке радянська влада. Бо у вас якийсь кісєль в голові.
показать весь комментарий
11.09.2025 16:11 Ответить
"Розберіться" - то не розмова. По перше, Ви не здатні дати визначення терміну "Радянська Влада", бо монархисти підчистили його з усіх довідників. Його ніде нема, на відміну від "демократії" та "монархії". Головна ознака останньої - "влада одного" (моно + арх), тобто саме те, що було в СРСР за часів Сраліна (монархія під фальшивою вивіскою Радянської Влади) чи ж зараз на ************ (монархія під вивіскою демократії) та в Україні (монархія Зеленського чи, якщо завгодно, Дермака).
показать весь комментарий
11.09.2025 16:53 Ответить
То шо ви пишете називається демагогією.
У нас демократія єслішо. Зеленського (як і всіх депутатів всіх рівнів) вибрали на чесних демократичних виборах більшістю голосів. То шо наш народ не здатен приймати наслідки своїх вчинків і постійно перекладає вину на інших ніяк не відміняє демократичність його обрання.
показать весь комментарий
11.09.2025 18:08 Ответить
Дермака теж обрали? Чи вперше чуєте це прізвище? Щодо Зеленського, то зараз працює таким чином: монархісти у своєму вузькому колі вирішують, кого поставити Монархом. Як у 1612 році - Мішу Романова, як колись - Сраліна та Ху?ло. Після чого запускають потужну політтехнологічну передвиборчу кампанію. Під час якої, наріду вкладують в голову установку: прийти на дільницю та проголосувати за Зеленського, Ху?ла, Краснова. З демократією (якщо Вам відома суть цього терміну) це не має нічого спільного. А, що таке "Радянська Влада" - ви дійсно не здатні сформулювати визначення терміна?
показать весь комментарий
11.09.2025 18:22 Ответить
Та отож. А то, багато хто уявляє собі якихось міфічних ветеранів, увішаних орденами, кристалево чесних, як казали "рицарямі бєз страха і упрьока", які одним своїм пекельним поглядом спалять всіх ворогів країни. Не існує таких у природі.
показать весь комментарий
11.09.2025 12:41 Ответить
Не переживайте! Не повернуться! Влада збирається продовжити мобілізацію після війни, їм сподобалося. "Треба відбудовувати країну". Мобілізують щомісяця 30 тис людей, а демобілізації немає.
показать весь комментарий
10.09.2025 19:00 Ответить
Мобілізовують тому, що ми несемо втрати. На відновлення якщо хтось когось і мобілізує, це утопія: там в СЗЧ точно 100%
показать весь комментарий
10.09.2025 22:03 Ответить
А того, хто не захоче бути рабом, відправлять у в'язницю і там він буде рабом.
показать весь комментарий
10.09.2025 23:00 Ответить
Не відправлять
показать весь комментарий
10.09.2025 23:02 Ответить
Вже є купа рішень про відправку у в'язницю.
показать весь комментарий
11.09.2025 00:16 Ответить
Дурні тому що бідні. А бідні тому що дурні. То саме і з мобілізацією.
показать весь комментарий
11.09.2025 18:51 Ответить
Куди повернуться??? Питання існування України ще не вирішене. Війна триває. Якщо москва переможе - війна продовжиться і вона поповнить свій мобілізаційний ресурс і змусить воювати за її інтереси. Таке відчуття, що Україна увійшла у війну, яка триватиме дуже-дуже довго.
показать весь комментарий
10.09.2025 20:45 Ответить
Питання України вирішене Заходом: Україна буде інструментом для вічного військового ослаблення рашки.
показать весь комментарий
10.09.2025 22:59 Ответить
Єдиний, хто "ослаб" на фоні протистояння росії та України - це Захід. У військовому плані, росія точно не ослабла за ці майже 4 роки.
показать весь комментарий
11.09.2025 05:15 Ответить
Ні, рашка витратила на багато більше грошей на війну, ніж Україна-Захід. Причому ВВП рашки на порядок менший, ніж ВВВ Заходу. А Захід навіть не втрачає своїх громадян.
показать весь комментарий
11.09.2025 08:57 Ответить
А я про що? Витрати країни на війну і визначають її військове посилення, а не розмір ВВП. Яскравий приклад - атака дронів на Польщу. ВВП Польщі на порядок вищий українського, а 19 шахедів навели такого шороху. Україна, зі своїм накачаним військовим механізмом просто не помітила б це.
показать весь комментарий
11.09.2025 09:15 Ответить
Ні, ******* війни - це збитки, якщо це не війна за нафту або за інші корисні копалини. Тому у війні виграє той, хто менше грошей витратить на війну.
показать весь комментарий
11.09.2025 09:57 Ответить
Якщо будуть розумні, то не порішають, а порішать.

І все це вже було.
показать весь комментарий
10.09.2025 21:47 Ответить
За вас ніхто нічого робити не буде
показать весь комментарий
10.09.2025 21:52 Ответить
Це все не треба більшості. Потрібна держава, яка буде дотримуватися виконання Законів і все. Я взагалі не люблю це слово "ветеран". Ветеран - це людина, яка все своє життя поклала на алтар за ради ідеї або чогось. У насвже були "Ветеранські спілки", в одну з них я був вхожий. Починалося все патріотично, закінчилося чисто по-українські: квартири почали отримувати зовсім не ті, хто роками стояв в черзі, хтось отримав посади в місцевій Раді тощо. Я пішов собі, забезпечую себе самостійно і ні про що не жалкую. Так, зате я не винен нічого людям і мені ніхто не винен. Інша справа, якщо людина має каліцтва - от тут вже простору для маневру майже немає і, так: таким людям, скоріше за все, знадобиться допомога. Але ще раз повторюю: враховуючи наші реалії... В ветеранському середовищі теж буде розкіл, ось побачите... Я це все проходив, але самий кайф це просто жити так, як вважаєш за потрібне і ні від кого не залежати
показать весь комментарий
10.09.2025 21:59 Ответить
Але ж не можуть всі бути бізнесменами та величними айтішниками - це факт. Що робити?
показать весь комментарий
11.09.2025 17:26 Ответить
75% і так в тилу, куди їм повертатися??
показать весь комментарий
11.09.2025 01:21 Ответить
Все що ви робите дуже потрібно. І все ж держава в першу чергу повинна турбуватися про самих незахищених - це діти і старі. Хочеться щоб у нас не повторилася історія яка була в СССР з усякими пільгами і розділенням людей на черги, хтось у першу чергу, хтось поза чергою, в хтось у звичайну чергу і таке інше. Або люди всі рівні, або ні.
показать весь комментарий
11.09.2025 09:07 Ответить
якщо всі рівні то давайте всі почерзі будем ходити на передок, а то одні там вже 3 роки а інші - я для цього не створений
показать весь комментарий
11.09.2025 09:29 Ответить