Шкідливий наратив
Все частіше чую, що "війна скоро завершиться".
Це дуже шкідливий наратив, і я спробую пояснити, чому.
Ні, я зовсім не хочу сказати, що війна триватиме вічно чи багато років. Це неможливо: війна такої інтенсивності спалює ресурси, як лісова пожежа спалює ліс і зупиняється, бо вже нема чому горіти.
Справа в іншому.
Якщо ми всі налаштуємося на швидке завершення війни, вона триватиме дуже довго. І навпаки, якщо ми налаштуємося на довгу війну, то вона завершиться значно швидше.
Такий от парадокс. Але ж стратегія завжди парадоксальна.
Короткий шлях виявляється довгим, бо там засідка.
Довгий шлях виявляється коротким, бо він безпечний.
І так далі. Хай Тао розповідає чимало подібних прикладів.
Якщо ми всі налаштуємося на швидке завершення війни, то політики думатимуть лише про наступні вибори, а виборці про швидке повернення до нормального життя. Ми всі, політики і виборці, на фронті і в тилу, підприємці й працівники, ухвалюватимемо неправильні рішення виходячи з хибних пріоритетів. Наслідком цих неправильних рішень стане значне погіршення ситуації та затягування війни.
Якщо ми всі налаштуємося на довгу війну, нашим єдиним пріоритетом стане перемога. Наслідком цього стануть правильні рішення, які неможливо ухвалити, якщо думати про вибори і швидкий мир. Наслідком правильних рішень стануть перемоги, які накопичуватимуться й призведуть врешті до Перемоги з великої літери.
Такі от парадокси стратегії.
В них немає жодної стратегії, не те, що перемоги, закінчення війни. Але впевнена, що є стратегія злиняти з баблом, коли все почне валитися. А чим довше йде війна під їх керівництвом, тим ближчий крах держави. От і все.
Може не всі можуть фізично? І треба якісно наповнювати армію?
Вам потрібні бійці яким стає погано у броніку? Чи треба вам бійці які не можуть побачити противника через поганий зір, чи хтось буде бігти поруч і протирати окуляри цім бійцям?
Оті всі інфекційні захворювання які типу у ремісії у деяких новобранців це гаплик усім. Ви можете попрацювати там де їх лікують і все зрозумієте.
Люди які на ліках живуть бо без них вони мають лежати у черзі до лікаря. Це теж не ті бійці.
У нас є 2 категорії придатних, повністю і до тилу. Ті хто до тилу це хворі але ще не інваліди, вони деяк виживають у цивільному житті але вони у армії повний баласт, і нема контролю щодо чисельності із них скільки треба мобілізовувати. А витрати на забезпечення йдуть і чисельність армії велика.
Тож у армії великі проблеми є, а потрібно набирати мотивовані ставати на захист або за гроші. якшо немає в Україні, шукати закордоном за гроші. І гроші є.