Покровськ. Красноармійськ
2014-го ми прийшли відвойовувати Донбас, і почали це з Красноармійська. У цих містах Донеччини, навесні після Майдану, я вперше стиснув автомат і народився вдруге. І живу зараз тим, який виник тоді, з териконів, з степів, з радянських сталевих і чавунних промзон. З вугільної пилюки, що скрипить на зубах.
Красік – для мене це там буде вічно живий мій командир Микола Коханівський, вічно сновигаютимуть з його бази на Піски дивовижні позашляховики, котрі працюють на суміші бензину, мастила і Божого духу.
Покровськ – ще я ось буквально вчора витягував з судів і сізо проукраїнських місцевих, котрі у зарубі з ватою.
Скільки людей лишилося на цьому світі, котрі пам’ятають те все?
Ми сторожко переміщалися його плутаними естакадами, ховалися по цехах і підвалах, потім – йшли далі. А з Красноармійськ, а Красік ми приручили. І народився Покровськ – дитя нашої крові, нашої сміливості і готовності йти попри все.
І таким солодким він був! Найлюксовіше місто Покровськ – бо його кав’ярні та піцерії найніжніші, бо це коли ти вертаєшся з боїв, і сідаєш у мирне місто, у його найм’якіші крісла, говориш до найпосміхненіших офіціанток. І ті все розуміють.
Ой, як соромно було мені дивитися в очі тим офіціанткам рік тому, бо я вже тоді знав усе, що буде, що відбувається зараз.
Тепер Красік-Покровськ вже десь там, де й інші мої найрідніші – Бахмут, Авдіївка, Вугледар, Курахове, Селидове. Вся моя найголовніша у житті Батьківщина.
***
Звісно, ми туди повернемося. Ми маємо, зціпивши зуби, примусити свою боягузливу державну машину встати і воювати. Ми маємо, залишивши огиду, переконати свою сонну країну встати і воювати. Які іще варіанти для нас? Ми ж народилися там, на божественому Донбасі, наша кров змішана з його землею, і ми ж – то він, без краю і зупину.
Але державна машина, Ігорю, так покалічена п'яними водіями, що потрібні тверезі інженери й механіки. Розібратися що до чого і як далі.
Забагато пафосу, пане Ігоре !
Фіни досі не повернулися в Вііпурі ( Виборг ) , німці не повернулися до Кенігсбергу ( Калінінград ), а японці до Фурукамаппу ( Южно-Курильськ ) ... такі реалії ******** історії !
Мабуть в найбличчі десятиліття, як мінімум , Україна не поверне собі Бердянськ, Маріуполь , Мелітополь, Енергодар ... не кажучи вже про Крим . Бо Мацковія активно заміщує населення на цих територіях і брати до України назад ці території з мацковитською біомасою - це все одно що вистрелити собі у скроню! А в 21 столітті ніхто не дозволить виселяти гидотну біомасу , як це було зроблено з німцями на території ******** Польщі та Чехії.
Зараз треба думати - як врятувати ті 80% України , що досі маємо ... поки що маємо , бо , схоже , зовнішній та внутрішній вороги України діють узгоджено - затягують цю необов'язкову війну , щоб знищити або покалічити на фронті пассіонарну частину населення , випхати до Європи побільше української молоді та максимально зруйнувати економіку та енергетику України , створивши гарні умови для заселення територій мільйонами мігрантів з Азії та Африки , яких радісно надішле Вільна Європа , отримавши взамін мільйони молодих українців.
Що до Покровська ... бував я в 2015 році і в Покровську, і в Константинівці , і в Соледарі.
Абсолютна більшість місцевих ( більше 90% ) люто ненавиділи післяМайданну Україну за те що в 2014 році вони не опинилися в Мацковії , бо вони дуже хотіли " что у нас на Данбасе было как в Крыму". Тому ця ватна біомаса 21 квітня 2019 року і проголосували за того, хто півтора десятиліття з клованського подіуму та в серіальчиках свідомо обсиRав Україну, українських політиків та україномовну частину населення.
Про це пан Ігор чомусь не пише в своєму пості ... мабуть тому , що є так званим позитивним блогером ?!
Що ж до фінів з японцями - то вони ніколи не відбивали свою столицю з найбільшими містами як ми Київ з Харкова і ніколи не викидали русню зі своїх мегаполісів як ми з Херсону.
Тому я впевнений що всі ці порослі мохом концепції і аналогії в наш буремний час можна уже викидати на смітник.
Ага , після того , як Путло Погане почало лупасити по Донбасу - можливо хтось с ЗЕватників і отямився , але ....
Беру результати голосування по областям 21 квітня 2019 року і ось що виявляється :
Луганська область : Зеленський - 267 тисяч 710 голосів (89,44%), Порошенко - 25 тисяч 252 голосів (8,43%).
Донецька область : Зеленський - 710 тисяч 474 голосів (86,94%), Порошенко - 86 тисяч 550 голосів (10,59%).
Це є СТАТИСТИКА , а не базікання!
потужно-незламних поцріотів , що потрібно продовжувати війну бо совок от-от розвалиться.
Ну і в підсумку долю Фінляндії вирішили не в Гельсвнкі і не в москвабаді, а в Потсдамі - як частину глобального розподілу світу після ДСВ.
Вилізло ідіотина "знаннями" блеснути. Саме це він вимагав і саме це вони зробили, добровільно віддали Виборг.
В 1944 році за умовами Московського перемир'я фіни додатково віддали ссср Рибальський півострів та місто Петсамо.
Ви тут несете одну і ту саму ***** , кожен раз в подібних гілках при тому , навіть не задумуючись над тим наскільки вона іррелевантна в поточній ситуації.
Віддати ******* абсолютно все що він просить і одразу станемо як Фінляндія, ну а як же *****
Ну звісно - так воно і працює в історії. Фіни шось колись комусь віддали - треба теж віддати і будемо жити як вони.
Просто їбані папуаси з карго-культом і 0-м розумінням історичних , військових, політичних і будь-яких інших процесів.
"А от Маннергейм віддав все і заїбісь".
Ну а чого тоді лідерів тогочасної Балтії не згадуєте - там взагалі ніхто не воював, просто злились під совок і так лежали 50 років.
Чи їх приклад вам вибірково не подобається ? А чого ж так? Бо помилка вижившого тільки на фінах спрацювала? А от Польща до прикладу - вона слабо воювала чи в них Маннергейма не знайшлося щоб угоду підписав? Чи просто угоди ніхто не пропонував як власне і Україні по факту, якщо не вважати капітуляцію угодою? А Франція? А греки?
А навіщо тупий Боря Джонсонюк (закреслено) Вінстон Черчилль воював з Адіком? Чому він не міг підписати з ним біг діл як Маннергейм з Кобою? Ну тупиииє (с)
Але добре, давайте провгноруємо всі ці мільйон інших прикладів , нам звісно тільки фіни підходять, бо так вирішили цензорівські мамчині експерти.
Але ж один хєр, якщо ми йдемо по такій примітивній аналогії тоді спочатку треба буде знайти нових німців які нападуть на русню і виїбуть її до стану в якому їй буде вже не до України, як совок вже не сильно парився фінами, а більше переймався проблемою стримування Штатів на момент 45-го а не підготовки до нової війни.
І навіть тоді доведеться показово судити командирів Азову, забувати про Нато на десятки років і робити все інше що робили фіни, молячись щоб русня не пішла далі бо в нас буде 0 союзників і 0 допомоги від Заходу - тільки нейтралітет.
Хтось притомний вірить що в Європі чи світі зараз знайдеться
сила яка буде адекватно стримувати рашку від нового нападу? Покажіть мені цього шизика, я посміюся.
Саме тому всі ваші "мудрі" поради можна запхати десь туди де ви тримаєте підручник з логіки. Бо користі від них хрін та ніхріна.
Шановний, не варто виставляти свою бидлячу натуру перед незнайомими людьми та в якості аргументів приводити матюки та твердолобість помножену на нульові знання по темі. Також цінні сексуальні поради куди, що запихати притримайте для членів своєї родини.
Якщо вам цікаво хоч трішки піднести свій рівень розвитку - почитайте книги про Маннергейма.
Наприклад Історик і журналіст Петро Білян пише, Фінляндія двічі програла і двічі укладала важкий мир. Але це не був беззаперечний програш. В Україні часто помітна категоричність: перемога або смерть. А можна програти війну як фіни: зберегти незалежність, армію, можливість для розвитку.
Перед війною СРСР зажадав територіальних поступок. І Маннергейм пише у мемуарах, що він радив фінському уряду погодитися, якщо можливо вирішити без війни. Вони не погодилися. Війна. В березні 1940 року надзвичайно важкі втрати несе фінська армія, ледь стримуючи радянську. І йдеться про те, укладати мир чи далі чинити опір. І знову Маннергейм наполягає: про мир треба домовлятися тоді, коли армія ще здатна чинити спротив. Дуже нестандартні, як для бойового генерала, погляди: яким чином готуватися до війни і чим можна пожертвувати заради миру.Цю книжку варто придбати політикам і журналістам, які багато розмірковують на теми війни і миру.
Але не дивлячись навіть на цей псевдоісторизм, мені шкода що Маннергейм давно помер і не може сам порівняти умови в яких воювали фіни із нашими реаліями.
А то підозрюю в половини цензорівських експертів могла б луснути срака.
Просто жалюгідні, обмежені, зазомбовані телемарафоном люди, які явно в своєму житті не прочитали жодної книжки і тому так легко ведуться на примітивну пропаганду.
Прочитав півтори біографії, а коли тобі вказали на те що не можна просто вибрати довільний конфлікт про який ти щось читав і безапеляційно тягнути його в наші реалії як сову на глобус - скотився до кудахтання про марафон та іпсо)))
Іди почитай безсмертну класику "Україна не росія" а то так бараном і помреш, школотрон))
До речі раджу прочитати книгу Д.Оруэлла "1984", в ній дуже гарно показані такі як ти жертви пропаганди, а люди, які здатні самостійно думати- вороги системи. Якщо книгу не осилиш, є ще одноіменний фільм по книзі.
Орвел написав пісний жахастик для вестернів, тільки доторкнувшись до самих вершків менталітету русні. Я знаю що вам точно зараз не зададуть. Почитай "Котлован" Платонова - може хоч щось зрозумієш про це життя і з ким ти там мирні угоди укладати зібрався, стротєг соєвий.
А от твоє захоплення Платновом багато чого пояснює. Так, Платонов критикував методи сталіна, але в той же час був палким прихильником радянського союзу і вважав, радянський тоталітаризм виправданим як необхідність протиставлення фашизму . По факту, те ж саме зараз відбувається і у нас, потужні та незламні поцріоти вважають тотальне порушення прав та свобод людини і фактично безмежну владу невеликого кола осіб виправданою жертвою у війні проти рашизму.
Тоді як Орвелл у своїму легендарному романі "1984 " дуже точно написав , що завдяки безкінечній війні , тотальній пропаганді і знищенням всі вільнодумців тоталітарні режими утримують владу .
Будеш і далі так робити - ніколи не навчишся думати власною макітрою , а будеш тільки переказувати чужі сенсі які до тебе пережували і висрали 10 разів по колу.
Я вже здогадався що Платонова ти не читав, ну але ж ти міг хоча б попросити чат жіпіті надати тобі хоча б коротеньку справку із біо обох письменників? Можливо тоді в твою довбешку закралася б хоч тінь думки про те хто з них тільки стикнувся з системою а хто і справді "нутрив" )
Так, "Котлован" Платонова я не читав, мені вистачило "Чевенгура" , тема цікава, але написино якось хаотично, багато абсурдну і тому бажання продовжувати вивчати даного автора не виникло.
Йому, як людині іншої культури яка ніколи насправді не жила в тих суспільствах які він описував - було майже неможливо зрозуміти як насправді існували в таких умовах пересічні громадяни - не панівний клас але й не десиденти. І як вони власне і підживлювали і породжували такі режими. В Орвела ж вони в кращому разі просто тупі проли, що в реальності далеко не так примітивно й лінійно.
Про Орвелла гарний текст десь скопіював. Головне читай по-більше замість перегляду телемарафону, навчишся самостійно думати та аналізувати.
Цікавий історичний факт: з метою заохотити фінів продовжувати воювати французький прем'єр Даладьє запропонував їм величезну допомогу,не дуже переймаючись тим, чи буде спроможний виконати обіцяне. По факту - пряма історична аналогія кудлатого Боріка, який пообіцявши потужну допомогу для продовження війни, потім просто счез з радарів як і його обісцянки.
Історія підказує нам що лінія Маннергейма була подолана русньою вже до весни, а союзники не надали жодної дієвої допомоги фінам від моменту нападу і до кінця конілікту - тому я дуже сильно сумніваюсь в тому що хтось в їх ситуації реально міг вірити в якусь перемогу над совком.
А от реальна відмінність цих двох конфліктів якраз і полягала в тому що совок на той час не ставив собі за мету повне знищення фінської держави. А тільки покращення своїх стартових позицій перед майбутнім великим конфліктом в Європі. Тому і задовольнився шматком території не вимагаючи від фінів зміни влади чи ще якихось там прав радянськощелепних.
Перший - продовжити війну. За це виступали не тільки ультраправі з партій на кшталт Патріотичного народного руху, а й багато генералів.
Другий шлях - звернутися до Британії та Франції з формальним запитом про допомогу.
Третій варіант - погодитися на умови Москви в розрахунку на те, що це дасть змогу уникнути окупації країни.
До останнього відкладаючи рішення, фіни обрали третій варіант, на якому найбільше наполягав Маннергейм.
Про концепції та аналогії з мохом на смітнику смішно читати від акаунту з порядковим номером, але гарні художні пасажі тобі все ж таки вдалося вивчити.
Війна одразу припиниться, і решту 80% України буде врятовано.
Принаймні, на деякий час.
Продовжуйте диванно-історичні міркування.
Можеш і далі захоплюватися красою слова, але по факту без вказання як і кого Луценко збирається розбудити і примусити воювати- пустопорожня писанина , незрозуміло для чого написана.
Вірніше, може, але з наслідками.
Пишіть далі. Підвищуйте свій к.к.д. вподобайками.
Поміряйте лице.
І купіть собі окуляри та ще раз прочитайте мої дописи щоб знайти де я "накидуюсь" на військових.
І стосовно "внутрішніх" ворогів напишу ще раз, конкретно вкажіть імена, посади тих хто не дає державній машині встати і воювати. Але політруки та їх фанбаза здатна розкривати пащеку тільки до звичайних людей та писати абстрактні пафосні тексти. Називати імена тих хто заважає державній машині воювати вони бояться більше за зовнішнього ворога і навіть причину собі придумали: "не може публічно критикувати начальство".
*непідготовлений* диваний вояка