Необхідні кроки, щоб зменшити дефіцит піхоти

Проблема дефіциту піхоти в ЗСУ стала критичною, а ефективних дій органів влади чи військового командування по її вирішенні не видно. Тому доводиться публічно писати про це, поки хтось з уповноважених політиків і командувачів нарешті зверне увагу і почне діяти.
На 4 році війни, незважаючи на утвердження сил безпілотних систем (БпС) як основного способу ураження (до 80%), піхотні підрозділи залишаються невід’ємною складовою ведення як оборонного бою, так і наступальних дій, і забезпечують реальний контроль території.
Очевидно, що у зв’язку з розвитком сил безпілотних систем, тактика застосування піхоти змінилася: через постійну загрозу ураження дронами необхідно уникати концентрації та зменшувати кількість особового складу на вогневих позиціях на лінії зіткнення. Проте, якщо піхотні позиції розміщені занадто рідко і не забезпечують суцільного контролю переднього краю, це дає можливість піхоті противника, під вогневим прикриттям своїх БпС і артилерії, проникати в глибину наших районів оборони, раптово атакувати позиції важких вогневих засобів, артилерії, майданчики зльоту екіпажів БпЛА, і таким чином досягати повзучого, а десь і більш швидкого просування на значних ділянках фронту в глиб території України.
Отже, піхота потрібна. Але піхоти обмаль. І в піхоту не хочуть йти служити.
Чому? Бо наявні найвищі загрози загинути (порівняно з іншими підрозділами ЗСУ), і відсутні відчутні переваги служити саме в піхоті. Якщо не робити кроків, щоб збалансувати загрози і переваги, то нічого не зміниться.
Які переваги служби в піхоті потрібно запровадити:
- Додаткова винагорода, яка виплачується подобово за виконання бойових завдань в межах батальйонного району оборони, для піхотинців на позиціях, в межах ротного опорного пункту, має бути підвищена як мінімум в 2 рази, до 200 тис грн (у разі оборонних дій) та хоча би в 3 рази, до 300 тис грн (у разі наступальних дій). Це не враховуючи одноразової винагороди в розмірі 70 тис грн за кожні 30 діб виконання бойових завдань в межах ротного опорного пункту. Йдеться орієнтовно про 20 тис піхотинців на передніх вогневих позиціях по усій лінії фронту. Підвищені загрози для життя піхоти, мають компенсуватися підвищеними виплатами.
- Зважаючи на виснажливість служби, за кожен день виконання бойових завдань на піхотних позиціях в ротному опорному пункті, піхотинець має гарантовано отримувати день на відновлення та відпустку. В частині ефективних підрозділів такі правила за рішенням їх командирів уже діють, і вони мотивують стимулюють піхотинців якісно робити свою роботу.
Пропозиції, які допоможуть знизити загрози для життя піхотинців:
- Піхота має отримати належне вогневе прикриття усіх своїх маневрів від ударів противника, в першу чергу з боку сил безпілотних систем, сил радіо-електронної боротьби (РЕБ) та сил інженерної підтримки. Ми не можемо продовжувати компенсувати піхотою дефіцит сили вогневого ураження, як це відбувалося в перші роки війни. Сучасна тактика бою вимагає невідкладної зміни штатної структури сухопутних батальйонів: в кожному батальйоні необхідно створити роту БпС, взвод РЕБ, взвод наземних роботизованих комплексів (НРК). Оскільки ударний потенціал сил БпС ще тільки розгортається, в найближчому майбутньому на кожну піхотну роту треба буде мати роту БпС. Так само необхідно в рази збільшити кількість мінно-вибухових загороджень для затримки просування противника.
- Обов’язкове створення підрозділів НРК в кожному батальйоні дозволить знизити ризики під час виконання бойових завдань (особливо штурмових дій), покращити логістику та шанси на евакуацію та порятунок життя поранених піхотинців.
- Обмежити перебування піхоти на вогневих позиціях не більше 7-10 днів (залежно від ситуації можуть бути винятки). Більший період веде до виснаження і втрати боєздатності особового складу.
- Втрати (бойові і СЗЧ) особового складу, з врахуванням інтенсивності бойових дій (кількості штурмів і уражень противника), мають стати таким же важливим критерієм об’єктивного оцінювання (рейтингування) ефективності командирів підрозділів, як і втрати противника, відновлення чи втрата позицій. Тільки запровадження такого критерію оцінювання змусить усіх командирів звернути належну увагу на збереження особового складу.
- Належне забезпечення піхотних підрозділів полегшеними бронежелетами, шоломами з тактичними навушниками, каліматорними і тепловізійними прицілами, антидроновими рушницями та сітками, портативними РЕБ засобами. Досі придбання цих засобів часто є головною біллю самих піхотинців, і виконується за їх грошове забезпечення і волонтерські кошти.
- Завдання інженерного облаштування позицій, ліній оборони значною мірою має бути передано на рівень командування бойових корпусів і бригад, які відповідають за результат на полі бою і зацікавлені отримати інженерне фортифікації, які адекватні сучасній тактиці оборонного бою і бойовим завданням піхоти. Для цього їм мають бути надані відповідні сили і засоби, включно з можливістю найму приватних підрядників.
- Необхідно збільшити строк навчання і злагодження мобілізованих в навчальних та штатних підрозділах при бойових бригадах і батальйонах. На цьому рівні, порівняно з загальноармійськими навчальними центрами, вищий рівень розуміння актуальної тактики ведення бойових дій на своїй ділянці фронту та вища мотивація безпосередніх командирів та інструкторів підготувати піхотинця, який виживе в бою і зможе якісно виконувати бойові завдання підрозділу протягом тривалого часу.
Очевидно, це не вичерпний перелік пропозицій. Головне потрібно їх впроваджувати. Інакше проблеми дефіциту піхоти не вирішити. І як наслідок, це може стати одною з причин нашої поразки на полі бою.
- чи хочу я все життя (до смерті або каліцтва) бути на війні?
- чи хочу я сам бути солдатом/сержантом піхотинцем?
Є речі, які не купуються ні за які гроші. Це особиста безпека, майбутнє та час. Час - саме головне, бо він спливає, роки йдуть, а ми топчемося на місці (крім патужних обіцянок нічого немає). В короткостроковій перспективі людина може погодитися на багато утисків. Але коли є якісь строки. Історія Першої Світової війни тому приклад. Я вас ні в чому не звинувачую, просто намагаюся написати думки середньостатичного громадянина. Про це все треба було думати восени 2022-го, коли притомним було зрозуміло, що швидко все зробити не вийшло. І я розумів, що "контрнаступ" приречений, особливо після підриву Каховської ГЕС, коли суттєво змінився ландшафт і багато планів пішли по жіночому статевому органу
PS. Дякую за тверезий погляд і аналіз. А то вже набридли "політруки" з їх закликами
Це з "західної" точки зору (хоча час вони теж продають за гроші).
Але русня переважно відноситься "східної".
Тому особисту безпеку і майбутнє продає за гроші - аж гай шумить.
Нестачі у піхоті немає. Скільки б вони не втратили - завжди на місце тих, хто якщо не вбитий ЗСУ, то застрелився, зарізався або підірвався, приходять нові. Постійно, безперервно, у достатній кількості навіть для того, щоб формувати резерви.
Чому так? Це питання до психологів.
А чому?
А у нас змушують вмирати безкоштовно, щоб зекономити гроші на дрони, за якесь село за сотні кілометрів від дому або у черговому контрнаступі.
Є речі, які не купуються ні за які гроші.
Русня рушить цю тезу, продаючи своє майбутнє і безпеку.
Вся росія думає, що втрати в "сво" не перевищують пари десятків тисяч.
А будь-які спроби розказати про "м'ясні штурми" викликають тотальну недовіру.
От вам і схема.
Спочатку брешуть, що все супердобре, ніякої небезпеки, хохлів тільки трошки дотиснути - і буде лут та хохлушки.
А потім - телефон нафіг, і ти у розпорядження м'ясника.
Тільки от відосики такі - вони і в російських мережах циркулюють, зняті самою руснею:
Кладовище ліквідованих в Україні окупантів у російському Владивостоці: "Капец сколько пацанов! Очень быстро и очень много! Смотри вон сколько их". ВIДЕО
Виходить, щонайменше здогадуються. Але все одно - йдуть.
Чому?
І родичі є, у яких хтось там загинув.
Нормальну людину мало б це насторожити.
Але ж не русню.
Чому? Психологія така.
Вважають кожний себе самим-самим, що його це не торкнеться.
Ну і самоцінність близька до нуля.
Багато хто навіть знаючи, що в штурма потрапить, все одно йде.
Бо на "гражданкє" все одно робити немає чого, і грошей теж немає.
Позбався ілюзій доки не пізно.
Тільки русня не скиглить, а швидко їх компенсує і йде уперед.
Чому компенсує? Бо у них завжди є ті, хто продасть своє майбутнє та безпеку за гроші.
===
Йди вже на фронт, досить переказувати тупі мантри з ЗеМарафону.
Соцмережі повні закликами "до побєди!"
Спробуйте краще їм сказати "йдіть вже на фронт", здогадайтесь, що почуєте у відповідь.
Все, розмова закінчена.
Скиглики потрібні як інші партії, крім єдра, у росдумі.
Щоб "плюрализм" демонструвати.
Загальний фон - позитивний.
Дійсно, досить цієї розмови.
У мене - з вашої точки зору, лише марафон (не дивився ніколи).
У вас - теза "укрорабов заставляют воєвать бєсплатно ******** за что, а нам за защіту россіі кучу дєнєнєг платят".
Тупі алкаші, нікому не потрібні зеки - вони радо продадуться за гроші.
Ну, русня зворотне доводить.
А поки такі совкові командири будуть керувати, піхоти вічно не вистачатиме їм.
Берегти піхоту потрібно було робити багато років тому, коли була піхота (і дрони були не розвинутими). А тепер пізно пити Боржомі.
"треба виплатити 15 мільйонів" - не треба виплачувати гробові взагалі, якщо командир напише що загинув не при виконанні бойового завдання і в суді ви нічого не доведете.
"податки , які людина могла б заплатити державі" - це в майбутньому і блазню байдуже, йому головне повернути бездарно просрані землі в 2022 році.
Це хіба що в США. Піхота у нас не механізована: БТР - це дорого, дешевше безкоштовно наловити нових героїв. Дрони - це вже не піхота. Навчаються в бліндажах в тилу, бо рашка атакує споруди.
Якщо в США підривається піхота на міні, то їй просто замінюють БТР.
Якщо в м'ясників підривається піхота на міні, то просто знаходять нову піхоту.
Тільки не зрозуміло, чому, наприклад, високотехнологічний Ізраїль оголошує мобілізацію, і має втрати у людях. Якщо всюди лише дрони, арта, авіація, ракети.
"Війна - це гроші, гроші і ще раз гроші" (Наполеон).
Перші - за гроші підуть дохнути куди завгодно.
Другі - і без грошей підуть.
Якщо воювати примусом, то більшість чоловіків рано чи пізно повтікає з країни і в країні залишаться лише ті, що не можуть влаштуватися в інших країнах.
В Палестині війна - це бізнес, там народжують багато дітей, щоб отримувати за них плату від терористів за перетворення дітей на терористів.
Бо люди себе здебільшого цінують. На відміну від русні.
А в Європі ще гірше з цим. 70% поляків чесно сказали, що у разі війни - просто втечуть.
Реально втечуть відсотків 90.
Окупант біжить стежкою, перестрибуючи через тіла своїх ліквідованих поплічників: "Просто п#зда - столько жмуров!". ВIДЕО 18+
Скоро поряд з тими жмурами ляже.
І нащо йому, дохлому, ті гроші?
Ну, вони не перші. Багато кому Аллах (і гурії) цінніші за життя.
Він впевнений що йому повезе. Подивись на тих хто грає в онлайн казіно.
Контролювати позиції на землі повинні наземні дрони.
Людина проти дрона завжди програє.
Як тіки курсанти бачуть несправедливість зі сторони, похуізм і тупість посадових осіб - вся мотівация, настроєніє, відношення до служби - йдуть по *****, а дісципліну приходиться переводить в "ручне управління".
Вобще, учєбка і тамошні традіциї скоріше будущого солдата дємотівірують в ноль, научать прєзірать армію, морозиться і пройобуваться з куда більшою долею вєроятності, чим влучно стрілять, діяти в складі групи, орієнтуватись в обстановці і знать шо/як робить тоді, коли учєбковскі посадові особи видадуть бійцю сєртіфікат з ВОС-100 і отправлять ***** в войска. ..
Я часто думав про те, шо попади я в учєбку в 2025 році - скоріше б всього пішов в СЗЧ... Хотя би із-за чуства собствєнного достоінства.
Понімаєте?
Нахєра мені слухать от непонятних *****, називаємих "інструкторами" про те який я ссикливий підар і ховався?
Нахєра мені інструктора, які вміють або читать по бумажкі - або *****о читать по бумажкі, ну ***** не розуміють в тому, що викладають, зато у них є "сертифікати"?
Нахєра мені слухать про заборону алкоголя, єслі я постійно чую вокруг перегар?
Нахєра мені служить в армії, якшо мені не довіряють, не пускають родичів, не вивозять до родичів, ******* продукти і речі з посилок, або пройобують посилки повністю?
Яка може буть справедливість, якшо я бачу відношення до курсанта як до рєсурса?
Джерело: https://censor.net/ua/b3581301
То може пану офіцеру та його колєгам спуститися з космічних висот штабного планування і навести порядок в себе в будинку ?
От тоді люди і підтягнуться ... А якщо говорити про комсічні зарплати ,повагу і т. д. ,коли в тебе тих ,хто вже є вважають за бидло - то нікого крім зловлених і не буде ....
1. Якість піхоти. Ну хоч що робіть, але після 35 в піхоті робити нема чого. 40 - лише в разі відмінного здоров'я. Тому що пройти з навантаженням дистанцію в кілька км, щоразу ховаючись від дронів - буде важко. І коли на це пускають гіпертоніків - то потім просто буде проблема, щоб його витягнути.
Натомість у нас безліч молоді не мобілізують, бо нема 25 і ще безліч молоді в тилових частинах. Натомість старі діди на собі все тягнуть в піхоті.
2. Не розумію намагань заради доповіді вище про нібито контроль над населеним пунктом заганяти фактично в оточення людей, щоб потім їх або героїчно виводити, або просто залишати.
3. В чому проблема завчасно будувати бліндажі, укриття в тилу, де б могли відпочити, ті хто йдуть на/з виходу? А в нас ти йдеш на позиції, де за спиною на кілька км немає жодного укриття.
Тож і біжать багато з піхоти, або шукають "лепесток", щоб на нього наступити і таким чином забезпечити собі дембель