Відчуття несправедливості
За усередненими даними соціологічних опитувань і просто за моїми особистими враженнями, головною емоцією, якою повністю просякнуто все українське суспільство, наразі є відчуття несправедливості.
Повної. На всіх щаблях. У всіх сферах - від армії й до цивільного життя. В незалежності від політичних переконань, віку, професії, регіону проживання.
Чимало людей назвуть різні підстави для неї (хоча у абсолютної більшості це - корупція). Але емоція - одна й та сама.
На моїй пам'яті подібні настрої були двічі. В 2013-му та у 2017-2018 роках.
Не суть вже, чи були тоді і чи є зараз реальні підстави для цих настроїв. Я - саме про їх рівень і накал.
З одного боку, такі настрої є рушійною силою змін. З іншого - порівнювати нинішню ситуацію з тим, що було 6 і, тим більше, 12 років тому - абсолютно безглуздо.
Не варто автоматично очікувати нового Майдану чи електоральної революції.
Але ризикну зробити єдиний прогноз. Оце відчуття несправедливості в будь-якому разі знайде вихід назовні. І зупинити цей потік штучними методами політтехнологій, перебиванням інформприводів чи зміною статистів й пошуком цапів-відбувайл вже не вийде.
Найгірше те, що дуже важко спрогнозувати, у що саме цей потік виллється. Але виллється неодмінно.
 
 
І автор не просто обережний, він так обтічно формулює. Типу, ну несправедливість люди відчувають. Ойййоойо. Несправедливість. Ага. Авторе, сядьте у будь-який плацкарт і просто послухайте людей. Откроєтся.
Цементується корупційний феодалізм, де проста людина не має жодного права, де нема такого поняття як справедливий суд чи доступна медична допомога, як записано в Конституції, де президент відкрито підтримує корупцію, де не воюють ті, хто давав присягу, заброньовані 90-100% силовиків, де в ЗСУ лише 1 із 40 молодих відставників (середній вік таких відставників 45-47 років), де більшість офіцерів вічно чекають воса, а здорові бики охоронці стоять і охороняють дерева в містах, не кажучи вже про чинуш та їхніх дітей, про кварталівців, дізель, який всіх дістав із тупим "гумором", і т.д., а в той же час на вулицях хапають хворих людей, лупцюють, он іноді і вбивають, визнають непридатних придатними і відправляють на вірну смерть (для хворої людини це часто так і є).
От я не маю жодних прав, при тому багатьох не було і до війни, як от на справедливий суд - покидька, що покалічив мою маму, судять вже 6-й рік, все куплено у тому судді, де верховодить отой головачов, мільярдер з маєтком на Ларнаці, що на 5 років пересидів свій термін. А батька з однієї лікарні виписали за 1 день у жахливому стані, а в іншій замордували! І де наше конституційне право на доступну медицину і справедливий суд? А тепер і решти позбавили.
"Не суть вже, чи були тоді підстави для цих настроїв".
А він не ставить акцент на причині взагалі, а пише про наслідки.
Він пише, що ці настрої не розвіються і нікуди не подінуться.
Можна ображатися, плюватися лайном, а можна прийняти написане так, як є, без намагань щось порівнювати:
Відчуття несправдливості є. Воно потребує сатисфакції.
Чи може є ті кого можна зараз критикувати, а є ті, кого не можна було?
Так - істерію проти Пороха підігрівали та роздували. Що це міняє?
Це змінило долю країни та долю усіх, хто в ней живе, або жив
Якщо Ви цього не розумієте - говорити нема про що.
А допис автора - це не журналістика, а спроба недолугої маніпуляції у стилі "всі вони однакові, нема куди пересічній людині подітися".
Чи констатація того, що ми і так знаємо всі ці роки, щось змінить?
Ну от можна виплеснути емоції один на одного, як це намагаєтеся зробити Ви. Але ціль обрали не ту.
Визнати власні помилки та зробити висновки - ось це й є "вміння міняти минуле".
На жаль, автор й цього не може, а скоріше - навмисно не робить.
Вона знає, що не принцеса Монако і хтось точно у цьому винний. 😁 Просто і незамутнено.
Хто ж винуватий у тому, що дебіли понесли свої гроші у банки-пилососи?
Гонтарева, яка їх закрила, та Порох, який її призначив, щоб врятувати фінансову систему.
Але точно не "пересічний", який свято вірив у великі відсотки, які беруться незвідки.
Ок. Але зараз це вже не міняє нічого. Зараз у вельми простих людей новий ідол і новий об'єкт ненависті.
скажить тоді, ХТО мусить боронити країну, цих "особливих" громадян країни, як не вони самі?!
Чому ці "особливі" готові в Тисі потонути, чи в горах замерзнути, аби в ЄС потрапити, а не к пу, в расєю свої лижи навостріли?
Зі слабкими нервами не дивитись!
мао дзедунівська культ. революція довіла, що всім поровну не вийде і без ринкової економіка тільки занепад.
Адже, є обдаровані, працьовиті, а є бездарі- парашютисти, які всіми способами уникають обов'язкив перед суспільством, натомість лише вимагають ...як завжди забрати і поділити, не продукуть, а лише споживають і їм завжди мало.
А звідкіля всі блага візьмуться, якщо застануться лише споживачи?
Саме уравніловка - всім по потребам, підриває зацікавленність сумлінно працювати.
...ліберальна демократія і концепція соціальної держави демонструє свою ущербність, мотивуючи певні страти (слої людей) сидіти на соціалі, якій подекуди є більшим, чим нетто з/п ...
це і є головною причиною того, що при нестачи раб.сили наличується в тому ж ЄС > 5% і навіть суттєво більше безробітних, особливо тих, хто має мігрантське походження і вже поколіннями задоволені соціалом.
На цьому полі зараз активно грають ультраправі та левацьки політ партії...
і якщо в тій же Франції, Німеччині правяча коаліція не змінить підходи, з'явившаяся з ніоткуда fdp та подібні до неї, призведуть до великого лиха.
Запит на справедливість є і завдання тих, хто у штурвала, вирішувати проблему, а не закривати на неї очі і сподіватися, що воно як то само по собі розмокчеться... як то роблять соціалісти шольца, не розуміючи, що вони вже безнадйно відстали від життя і по лекалам 50- річной давнини - Віллі Бранта (дем.соц-му) дісталися кінцевої станції під назвою тупик.
Запит на справедлівість є і правова держава здатна з цим викликом впоратися, якщо буде не іммітувати, а реально запроваджувати іновації і покладе край коррупції.
Це натяк, що скоро ТЦКунів будуть бити? возможно навіть ногами?
Тепер все стало на свої місця! Звісно ж, кожний комбайнер Микола змалечку вчиться воювати з зовнішнім ворогом, тому за ним, як за звіиною, полюють тцкуни, а ось поліцаї цьому ніколи не вчилися, тому у них бронь і почесна місія бути холуями на підхваті у людоловів.
Дякую, Василь Казімко, Герхард, Volodymyr Tkachenko.
Справедливість - це рівність всіх перед законом і не номінальна, а реальна ;
- коли ті, хто не працює і не виконує свої обов'язки громадянина, не жре в три горла тих, хто працює і боронить свою країну;
- коли встановлена справедлива оплата праці: тобто гарантована мін оплата за годину/тиждень/рік, а також на законодавчому рівні зафіксований мін % на оплату праці від прибутку підприємства, а також макс різниця між мін і макс оплатой, тим паче в держ установах і підприємствах держ.власності;
- справедлива система нарахування пенсій, заборона одночасно отримувати пенсію/соцдопомогу за декількома программами: тільки за однією;
- інвалідність має встановлюватись за принципом, які особливі потреби має людина і яку роботу/службу вона спроможна виконувати. Це ж абсурд, коли "інваліди" працюють, навіть на високих посадах .. і отримують соц виплати і пенсію по інвалідності, то якій він тоді інвалід? Чи може людина з вкрай обмеженими фізичними можливостями працювати, тим паче на високих посадах? Якщо може, то чому на додачу отримує соц допомогу, як мелаль за захворювання?!
...саме такі факти несправедливості/коррупції породжують в людях зневіру в державу, в якій вони бачать себе безсилими гвинтиками, не спроможними щось змінити.
Майдани були саме за ідеали, гідність, жагу справедливості, до змін, які назріли і перезріли.
Аналіз підвалин, причин і чинників, які цьому завадили, мусить буде зроблений ...
Уявить собі вибори, які рано, чи піздно відбудуться. Як завжди, ще за доби УНР, внутрішні непорозуміння поміж ідеолог. близькими політ силами, висунення дюжини кандидатів в прези... замість об'єднання в одну міцну команду... стануть черговими граблями.
Читайте Вінниченка "Відродження нації": він емоціально, але дуже влучно показав, хто ким був і чому була втрачена нагода на самостійність і як цим скористалась московія.