"Якщо ви не поступитеся Донбасом, ви ризикуєте, що він стане рукою Росії в парламенті" - балканська журналістка Черкез

У новому епізоді Ukrainian Media Podcast гостею стала Аіда Черкез — журналістка, редакторка і одна з ключових хронікерок війни на Балканах. У 1994 році вона очолила бюро Associated Press у Сараєві — місті, яке перебувало в облозі.

Розмова з Аідою Черкез — це не історичний екскурс і не порівняння воєн. Це попередження, досвід, прожитий до кінця, і чесна розмова про те, що починається після війни.

https://www.youtube.com/watch?v=Xlvuk6bcHnM

«Ембарго на зброю не зупинило війну — воно зупинило наш захист»

Говорячи про Боснійську війну, Аіда Черкез одразу руйнує популярний міф про «миротворчі» рішення Заходу.

«Зброю заборонили всім — але насправді тільки тим, хто оборонявся», — пояснює вона.

У 1990-х ООН запровадила ембарго на постачання зброї до Югославії. Але Югославська армія вже перебувала під контролем сербської сторони й мала повні склади озброєння.

«Це було так, ніби Україну атакує її власна армія, а світ каже: вибачте, але ви не маєте права себе захищати».

За словами Черкез, саме це рішення не зменшило насильство, а зробило геноцид можливим.

«Одна сторона отримала карт-бланш убивати. Ось що означало це ембарго».

Чому «мирні переговори» можуть бути пасткою

Одна з центральних тем розмови — територіальні компроміси і те, чим вони можуть обернутися після війни.

Аіда Черкез говорить жорстко і без дипломатичних формулювань:

«Територія, населення якої не хоче жити з вами, стане інструментом саботажу».

Вона пояснює, що після війни в Боснії частина територій формально залишилася у складі держави, але фактично перетворилася на механізм блокування.

«Ці люди будуть голосувати так, щоб довести: країна не працює».

І додає:

«Ви хочете в ЄС? У НАТО? Вони заблокують кожне рішення. Це буде Москва у вашому парламенті».

Водночас і відмова від територій — теж небезпечний шлях:

«Поступки означають винагороду за агресію. І вона повториться».

Кінець війни — це не полегшення

Один із найсильніших моментів подкасту — розповідь Аіди Черкез про день, коли їй сказали, що війна закінчилася.

«Я не відчула нічого. Ні радості, ні шоку».

Вона згадує, як її редактор сказав:

«У вас є країна. А тепер — що ви з нею будете робити?»

«Це питання переслідує мене вже 30 років», — зізнається Черкез.

Після війни починається інша боротьба

Аіда Черкез наголошує: відбудова суспільства — не менш складна, ніж сама війна.

«Побудувати мир із травмованим населенням — це окрема війна».

«70% населення мали ПТСР. Це дані ВООЗ.Я іноді думаю: шкода тих 30%, які нормальні. Як їм жити серед нас?»

Біженці: повертатися нікуди — і повертатися важко

Порівнюючи ситуацію України з балканським досвідом, Черкез застерігає від ключової помилки:

«Не достатньо відбудувати будинки. Потрібно створити роботу».

Вона пояснює:

«Якщо людина сидить у відремонтованому домі без роботи — вона поїде знову».

Саме тому, за її словами, відновлення економіки має бути пріоритетом.

Родини, які війна розділила

Окрема, дуже особиста частина подкасту — про конфлікти всередині родин.

Аіда Черкез розповідає історію своєї матері, яка вивезла її маленького сина до Німеччини:

«Вона сказала: я поїхала рятувати твою дитину — але залишила свою в пеклі».

Після повернення додому ці люди часто стають чужими одне одному.

«Ті, хто був у країні, і ті, хто був у біженцях, завжди опиняються в різних кімнатах».

Міжнародне правосуддя: чому воно критично важливе

Говорячи про воєнні злочини, Черкез підкреслює ключову відмінність України від Балкан 1990-х:

«У вас є те, чого не було в нас: цифрові докази».

Вона наголошує:

«Це має бути міжнародний суд. Не національний».

«Мені було важливо, щоб не моя держава сказала, що зі мною сталося, а щоб це сказала вся людство».

Головний урок Балкан

Фінальний меседж Аіди Черкез звучить як звернення до України:

«Ви можете виграти війну. Але подумайте вже зараз — що ви будете робити з миром».

‍