"Якщо ви не поступитеся Донбасом, ви ризикуєте, що він стане рукою Росії в парламенті" - балканська журналістка Черкез

У новому епізоді Ukrainian Media Podcast гостею стала Аіда Черкез — журналістка, редакторка і одна з ключових хронікерок війни на Балканах. У 1994 році вона очолила бюро Associated Press у Сараєві — місті, яке перебувало в облозі.
Розмова з Аідою Черкез — це не історичний екскурс і не порівняння воєн. Це попередження, досвід, прожитий до кінця, і чесна розмова про те, що починається після війни.
https://www.youtube.com/watch?v=Xlvuk6bcHnM
«Ембарго на зброю не зупинило війну — воно зупинило наш захист»
Говорячи про Боснійську війну, Аіда Черкез одразу руйнує популярний міф про «миротворчі» рішення Заходу.
«Зброю заборонили всім — але насправді тільки тим, хто оборонявся», — пояснює вона.
У 1990-х ООН запровадила ембарго на постачання зброї до Югославії. Але Югославська армія вже перебувала під контролем сербської сторони й мала повні склади озброєння.
«Це було так, ніби Україну атакує її власна армія, а світ каже: вибачте, але ви не маєте права себе захищати».
За словами Черкез, саме це рішення не зменшило насильство, а зробило геноцид можливим.
«Одна сторона отримала карт-бланш убивати. Ось що означало це ембарго».
Чому «мирні переговори» можуть бути пасткою
Одна з центральних тем розмови — територіальні компроміси і те, чим вони можуть обернутися після війни.
Аіда Черкез говорить жорстко і без дипломатичних формулювань:
«Територія, населення якої не хоче жити з вами, стане інструментом саботажу».
Вона пояснює, що після війни в Боснії частина територій формально залишилася у складі держави, але фактично перетворилася на механізм блокування.
«Ці люди будуть голосувати так, щоб довести: країна не працює».
І додає:
«Ви хочете в ЄС? У НАТО? Вони заблокують кожне рішення. Це буде Москва у вашому парламенті».
Водночас і відмова від територій — теж небезпечний шлях:
«Поступки означають винагороду за агресію. І вона повториться».
Кінець війни — це не полегшення
Один із найсильніших моментів подкасту — розповідь Аіди Черкез про день, коли їй сказали, що війна закінчилася.
«Я не відчула нічого. Ні радості, ні шоку».
Вона згадує, як її редактор сказав:
«У вас є країна. А тепер — що ви з нею будете робити?»
«Це питання переслідує мене вже 30 років», — зізнається Черкез.
Після війни починається інша боротьба
Аіда Черкез наголошує: відбудова суспільства — не менш складна, ніж сама війна.
«Побудувати мир із травмованим населенням — це окрема війна».
«70% населення мали ПТСР. Це дані ВООЗ.Я іноді думаю: шкода тих 30%, які нормальні. Як їм жити серед нас?»
Біженці: повертатися нікуди — і повертатися важко
Порівнюючи ситуацію України з балканським досвідом, Черкез застерігає від ключової помилки:
«Не достатньо відбудувати будинки. Потрібно створити роботу».
Вона пояснює:
«Якщо людина сидить у відремонтованому домі без роботи — вона поїде знову».
Саме тому, за її словами, відновлення економіки має бути пріоритетом.
Родини, які війна розділила
Окрема, дуже особиста частина подкасту — про конфлікти всередині родин.
Аіда Черкез розповідає історію своєї матері, яка вивезла її маленького сина до Німеччини:
«Вона сказала: я поїхала рятувати твою дитину — але залишила свою в пеклі».
Після повернення додому ці люди часто стають чужими одне одному.
«Ті, хто був у країні, і ті, хто був у біженцях, завжди опиняються в різних кімнатах».
Міжнародне правосуддя: чому воно критично важливе
Говорячи про воєнні злочини, Черкез підкреслює ключову відмінність України від Балкан 1990-х:
«У вас є те, чого не було в нас: цифрові докази».
Вона наголошує:
«Це має бути міжнародний суд. Не національний».
«Мені було важливо, щоб не моя держава сказала, що зі мною сталося, а щоб це сказала вся людство».
Головний урок Балкан
Фінальний меседж Аіди Черкез звучить як звернення до України:
«Ви можете виграти війну. Але подумайте вже зараз — що ви будете робити з миром».
Наприклад, про ембарго на зброю. І до України воно також було застосовано, і діяло до тих пір, допоки ***** вдавалось втирати світу брехню про "зелені чоловічки". Але ще перед повномасштабним вторгненням США та Британія почали надавати Україні зброю для захисту.
Інша месага про те, після перемоги Україна отримає парламент, в якому будуть колаборанти... Ну, по перше - он, Німеччина живе з таким парламентом (з AfD), і живе. По-друге: питання колаборантів більш ніж наполовину вирішується законодавством. Зокрема: запровадженням виборів по відкритим спискам; забороною політичних сил з антидержавною риторикою (не лише з політичною програмою); по-третє - надати партіям більше прав відкликати з парламенту тих нардепів, які її дискредитують як представницьку силу, тощо.
Про суд над злочинцями агресорами - навряд це, на відміну від балканської війни, в України вийде.... В кращому випадку в Гаазі може бути заочний суд; і те - якщо судді вирішать, що ***** і його посіпаки з найближчого оточення на мають права на імунітет...
Про повернення біженців... оце - серйозна тема, і до пані Аіди тут варто прислухатися...
Така обстановка об'єднувала б людей навколо політиків і між собою.
А якщо дехто з політиків про всіх українців каже: "они должны понять, что им никто ничем не обязан", а ті хто не каже таке, то думають так, то проблеми будуть.
Якщо вони вважають, що вони народу нічим не зобов'язані, то народ теж не зобов'язаний за них голосувати.
Тому найкращим варіантом голосування було б всенародне пошкодження всіх бюлетенів шляхом викреслювання всіх хто в бюлетенях.
Тільки через це народ може змінити систему і привести до влади тих хто розуміє свої обов'язки перед народом.