Prozorrяні війни. Як з’явилася та може знову зникнути надія на чесні закупівлі Prozorro Market

У 2026 році Prozorro як робочий інструмент для державних закупівель святкує свій десятирічний ювілей. Хоча сама система і була запущена у 2015 році, лише 1 квітня 2016 року вона стала обовʼязковою для використання державними органами влади, а пізніше того ж року і для всіх державних замовників. За цей час  інструмент був обʼєктом дискусій, але без сумніву він точно зробив державні закупівлі краще. Поступово система розвивалася, створюючи нові інструменті, так у 2019 році для спрощення закупок товарів був створений маркетплейс Prozorro Market. Про нього сьогодні й піде мова.

Можна сказати, що я амбасадор Prozorro Market на волонтерських засадах. Наша компанія є виробником і одним з найбільших постачальників інтерактивних систем для навчання під брендом 1-vision. Наші головні клієнти - освітні заклади та відділи освіти по всій країні. Тому логічно, що майже всі наші закупівлі відбуваються через систему Prozorro. У 2025 році інтерактивні панелі вже вдруге масово купували саме через Prozorro Market. За відкритими даними Prozorro, у 2025 році через Prozorro Market провели 2430 закупівель і придбали 9 240 інтерактивних панелей. Із них 1 827 закупівель профінансували коштом Ukraine Facility — загалом 7 004 інтерактивних панелей у межах цієї програми.

Для освітніх закупівель це стало не «експериментом», а робочим інструментом. Більше конкуренції — нижча ціна. До того ж однакові правила суттєво зменшили простір для маніпуляцій. Низка рішень державних органів минулого року дали надію на те, що цей інструмент остаточно стане золотим стандартом закупівель. Але 2026 рік цю надію перекреслив. На конкретному прикладі я поясню - що змінилося, чому це погано, і спробую пояснити - чому важливо повернути типовий договір і як це може вплинути на економію. Щоб ця колонка не сприймалася, як маніфест, я додам цілий “всесвіт” цифр та даних (який можна пропустити “гіперстрибком”)

Епізод 1: “Нова надія”

У 2025 році попит на інтерактивні панелі багато в чому «потягнула» Ukraine Facility. Це зробило якість правил у цій категорії важливою не лише для техніки. Тепер це ще й про те, наскільки ефективно витрачаються кошти, і наскільки довіряють механізмам відновлення.

Для UF те, що закупівлі йдуть через Prozorro Market - ключовий плюс. Єдині підходи, швидка процедура та прозорість дають змогу бачити картину по категоріях, замовниках і брендах, а не гадати «на відчуттях».

Також, треба розуміти, що головний KPI Prozorro Market — економія від очікуваної вартості. І у такому випадку - це не «про відсотки заради відсотків». Зекономлені на закупівлях кошти можна пустити на додаткове обладнання, ремонти або навчальні програми в межах того самого бюджету. 

Головний барʼєр для такої економії - дискримінація - відхилення кращих цінових пропозицій, яке прямо піднімає кінцеву ціну договору і «з’їдає» економію. 

Розглянемо на конкретному “інтеркативнопанельному” прикладі - у 2025 році найбільше купували панелі трьох діагоналей: 65", 75" та 86". У таблиці нижче — ТОП-15 брендів із сертифікатами У-1 чи Т-1 з розподілом по діагоналях (від найбільшої кількості проданих до найменшої).

Цей розподіл підказує дві прості речі. По-перше - сегмент 65" — найбільший за обсягом, тому саме тут конкуренція найсильніше впливає на загальну економію. По-друге, у діагоналях 75" та 86" вибір брендів суттєво менший, тож будь-які додаткові обмеження у вимогах одразу «зрізають» кількість учасників.

Практично для замовника “здорової людини” це виглядає так: занадто вузькі техвимоги = менше учасників = менша економія. Тому - щоб забезпечити більший вибір постачальників і отримати кращий торг, такі замовники вказують нейтральні, функціональні вимоги  (без прив’язки до бренду). 

Для замовника “курця” ж - це можливість протягнути “своїх людей”. Як наслідок - втрати для бюджету можуть стати дуже відчутними, бо в найбільших сегментах з’являються бар’єри (дискримінації, «брендовані» вимоги, формальні відхилення).

Якщо розглянути бренди за принципом загальної економії - понад 90% економії у 2025 році дали 5 брендів, а один бренд сформував майже 50% усієї економії. Це логічно там, де великі обсяги й сильна конкуренція. 

ТОП-10 брендів по загальній економії (від найбільшої економії до найменшої):

Уважний читач одразу зрозуміє - чому економія так відрізняється. Так-так, причина та ж сама - дискримінація. Щоб прибрати можливість “викидати” учасників за принципом “хто підмазав, той поїхав”, Мінекономіки минулого року нарешті прийняло типовий договір. 

Щоб зрозуміти чому це важливо - ловіть показники “до” та “після”. Типовий договір набрав чинності з 31.10. Для порівняння беремо 3.11 (понеділок) як стартову точку аналізу. 

До 3.11:

• Всього закупівель 1329

• Середній % Економії - 8,84%

• % Дискваліфікацій - 40% (535 дискваліфікацій з 1329)

З 3.11

• Кількість закупівель - 368 шт.

• Середня економія - 13,81%

• % закупівель із Дискваліфікацією - 13% (49 дискваліфікацій із 368)

(у вибірку потрапили лише закупівлі Ukraine Facility без вибору одного бренду (тобто там, де участь могли брати всі бренди панелей).

Результат видно одразу: після впровадження типового договору дискваліфікацій стало майже в 3 рази менше — було 40%, стало 13%. А середній % економії виріс більш ніж на 50%: з 8,84% до 13,81%. Це сильний аргумент, що правила і стандарти інколи важать не менше, ніж сам обсяг фінансування.

Якщо сказати простіше: коли документи стандартизовані, складніше «крутити» умови під когось одного. Конкуренції стає більше, торг сильніший — і бюджет виграє автоматично.

Епізод 2: “Імперія завдає удар у відповідь”

На жаль, життя доводить, що чудес не існує. В ідеальному світі “поганим хлопчикам” святий Миколай на свята приносить “вугілля”, а в реальному - наказ №105 від 05.01.2026. Саме цим наказом Мінекономіки на початку року скасувало свої попередні рішення про затвердження форми договору про закупівлю. І це дуже погана новина для конкуренції, бо якщо єдиний шаблон не повернуть, ми ризикуємо знову отримати більше дискримінації та значно зменшити економію, бо правила стають “в кожного своїми”. 

А це означає нове зменшення кількості учасників, нове “брендування” закупівель, нові приводи для дискримінації. “Ой, ну що тут такого? Ну буде не 15 учасників, а 3. Економія все одно ж буде” - скажете Ви. Але цифри - річ вперта і вони показують просту залежність: більше учасників — більше економії від ціни оголошення. Коли постачальники реально конкурують, вони охочіше знижують ціну.

Нижче наведені данні зележності % економії від кількості учасників закупівель:

1 - 2,34%

2 - 6,57%

3 - 10,74%

4 - 13,75%

5 - 19,29%

6 - 23,88%

7 - 26,27%

8 та більше - 33,15%

Як бачите - перехід від 1 учасника до 2–3 часто подвоює або потроює середню економію, а 8 та більше учасників дають кратно вищий результат. 

Щодо брендування - тренд той самий. Коли бренд «забитий» у вимоги, ви ще до старту звужуєте коло учасників — і втрачаєте головний механізм Prozorro: конкуренцію. У такому режимі система перетворюється радше на «реєстратор договорів», ніж на інструмент економії. 

Нижче — ТОП-10 брендів за % закупівель, оголошених із порушенням (від загальної суми закупівель). Жирним виділено ТОП-3 бренди за абсолютною сумою таких договорів.

Для розуміння - у субвенції НУШ (Нова Українська Школа) прямо заборонено оголошувати закупівлі з указанням конкретного бренду, якщо очікувана сума закупівлі більше 100 000 грн., але, нв жаль, у 2025 році таких закупівель було 385 на загальну суму 102 604 355,44 грн. І у всіх цих випадках економія склала лише 2,15%, або 2 162 446,24 грн.

Порівняйте з  показниками економії в закупівлях без дискримінації, і все стане зрозуміло.

Епізод 3. Повернення “джедая”?

Я не дарма згадав на початку Ukraine Facility, як один з важливих факторів важливості прозорості. Сьогодні - це не просто гроші на закупівлі. Це інструмент, який може розкручувати економіку: коли витрати йдуть через конкуренцію і прозорі правила, вони підсилюють попит, зменшують ризики для бізнесу і мотивують інвестувати в роботу в Україні.

У технічних категоріях (інтерактивні панелі, ноутбуки, ПК) особливо важлива передбачуваність. Коли є стабільний попит, бізнес планує закупівлі комплектуючих, сервісні мережі, логістику та склади. Менше невизначеності — менша «ризикова надбавка» в ціні, а держава отримує кращу ціну без втрати якості.

Ще один плюс для України — більше роботи всередині країни. Програма створює умови, щоб зростала локальна додана вартість. Навіть якщо частина складових продукту імпортується, в Україні можуть розвиватися збірка, передпродажна підготовка, калібрування, сертифікація, інсталяція, навчання користувачів, гарантійний і післягарантійний сервіс. Це робочі місця, податки та компетенції, які залишаються в країні.

Єдине, що надважливо для міжнародних партнерів - розуміти, що є прозорість та конкуренція. Конкурентні закупівлі — це «мова довіри»: їх легко перевірити, пояснити і масштабувати. Якщо механізм працює тут, його можна переносити і на інші категорії — з тією ж логікою економії та підзвітності. 

Щоб у 2026 році ця “мова довіри” не потребувала перекладу потрібні прості «запобіжники»: публічний моніторинг порушень - наприклад, оголошень з ознаками брендування, готові нейтральні шаблони вимог, швидка реакція на повторювані випадки, але головне - повернення типового договору. 

Типовий договір показав, що стандартизація працює: менше дискримінацій і більше економії. Але тепер вся робота команд Міністерства економіки та Міністерства освіти і науки України з формування зрозуміліших правил знехтувана і ризик втратити прогрес 2025 року занадто великий. Якщо форму договору не повернуть або не замінять рівноцінним механізмом, формула “менше дискримінацій → більше конкуренції → більше економії” буде знищена. А з нею зникне і потенціал отримати сотні мільйонів, а можливо й мільярдів економії для держави.