Двосторонні відносини Україна-США: чи лишилося партнерство

Я так дивлюся, що боротьба за нішу "амерікан-стайл радикальних консерваторів-республіканців" в Україні розгортається не на жарт…

Незабаром! Чекайте на слоган "Зробимо сильною Україну знову" (ЗСУЗ або MUGA) на білбордах країни!

Краще, звісно, зараз сконцентруватися на постачанні та виробництві озброєнь і антиросійських санкціях, бо в США, наприклад, попри дуже поширену помилкову думку, основний санкційний закон 2017 року CAATSA, який тоді великими зусиллями вдалося пролобіювати, у частині підтримки України вже вичерпав свій пʼятирічний термін дії.

І хоча антиросійські санкції, що запроваджені на базі CAATSA, були дубльовані або посилені Указами Президента США (Executive Orders), проблема існує, і серйозна!

Необхідні негайно нові закони, не менш потужні. Але їх проєкти лежать мертвим вантажем в Конгресі та чекають відмашки Дональда Трампа. А він, звісно, поспішати в цьому напрямі точно не буде.

Взагалі, таке враження, що двосторонні відносини Україна-США кудись зникли. Є США як посередник у переговорах, є Радбез ООН, є США в НАТО, є всілякі проєкти невідомих широкому загалу угод –від "пакету процвітання" до "гарантій безпеки", є дипломатичні демарші американської сторони проти України (коли ще таке було?!)…

А от нормальної роботи інституційних двосторонніх механізмів практично немає… На жаль.

Тому "мавпувати" політичні процеси у США, звісно, можна пробувати…

Головне – "не загубити" Україну.

І не забути про самоцінність відносин стратегічного партнерства України та США (чи вже не стратегічного?!) і напрацьованого роками й десятиліттями досвіду двосторонньоі взаємодії.