Корупційний скандал в НБУ
Вчора я написав пост про те, що проти заступника голови Ощадбанку, який викрив корупцію в установі і зупинив проникнення у тендери постачальника російських "орланів", в якості покарання відкрили кримінальну справу.
На мою думку у появі цієї справи може бути зацікавлений і голова НБУ Андрій Пишний. Бо його контроль над державними банками через довірених людей, будь-то Драчко-Єрмоленко чи Інна Тютюн – секрет Полішинеля, який в банковскій тусовці знають всі. І будь-які звинувачення щодо корупції або схем у держбанках – це фактично звинувачення проти Андрія Пишного, який контролює систему.
Знаю, що пост бачила вся банківська спільнота (і журналістська теж), і що він викликав неабиякий резонанс. Однак попри те, що у публікації йдеться про корупцію верхівки національної фінансової системи – лише лічені видання насмілилися порушити цю тему у новинах та деякі тг-канали підхопили через хайп. Але у вкрай обережному форматі: "Береза висловив припущення, що викривача вирішили дискредитувати кримінальним провадженням, і закликав керівництво Ощадбанку та голову НБУ Андрія Пишного прокоментувати ситуацію".
Ні, друзі, я не "висловив припущення". Я написав про прямі ознаки важкого корупційного злочину керівництва НБУ, через наявність корупціогенних маркерів згідно методології Комітету з протидії корупції, а також ознак злочину проти національної безпеки, коли постачальником критичного обладнання для головного державного банку ледве не стали росіяни.
Якщо почати досліджувати історію відносин пана Пишного з медіа, то можна знайти багато цікавого. Деякі добре задокументовані розслідування просто зникають з першоджерел. Вони "випаровуються" з інформаційного простору. Тобто була публікація, а потім – вжух, і немає статті. Як?
Злі язики кажуть, що директор Департаменту комунікацій НБУ Юлія Євтушенко е-е-е… вкрай ефективно працює зі ЗМІ. Вживають оці злі язики такі неполіткоректні епітети, як "заливають ринок грошима" і "купують стопи на телеграм-каналах-мільйонниках".
Свічку не тримав, але від журналістів двох видань чув одну й ту саму історію. Про те, як після критичних публікацій про НБУ і особисто пана Пишного до них приходили правоохоронці і ставили питання головреду про те, скільки в них чоловіків-журналістів, у якому ТЦК вони стоять на обліку, чи є в них відстрочка, і чи хоче редактор, щоб ці журналісти продовжили працювати, а не завтра поїхали на ДВРЗ. Якщо головред відповідав ствердно, тобто, щоб журналісти продовжували, то правоохоронці чемно натякали – ставтеся бережно та лагідно до очільника критично важливої державної інституції, Андрія Григоровича. От дуже цікаво, наскільки ця інформація може бути підтверджена показами... після зміни влади?
До речі, уся ця ганьба – у дусі найкращих практик Андрія Єрмака, креатурою якого є пан Пишний. І відбувається все це тому, що зло – не покаране. НАБУ так і не спромоглося на підозру Алі-Бабі, якщо взагалі збиралося. Тому і бачимо зараз оцей іспанський сором і реванш у вигляді "повернення Будулая" з Шоном Пенном і Національною асоціацією адвокатів. І тому і люди Алі-Баби почуваються безкарно і, як піцу, замовляють кримінальні справи або переслідують тих, хто підіймає болючі для них питання. Хоча цікаво і те, а чи пан Пишний вже давно мав бути на допитах у справі "Мідас", і не тільки, та давати покази слідчим? Чи не так, пане Кривонос?
... професійне середовище та банківська спільнота жваво обговорюють новину, яка на перший погляд видається черговою «перемогою» правоохоронців, але насправді тхне за версту замовним розрахунком і спробою дискредитувати того, хто виявив схему. Мова про підозру заступнику голови правління Ощадбанку Олегу Стринжі. І там треш.
Печерська окружна прокуратура звинуватила CFO державного банку у тендерних порушеннях при закупівлі акумуляторних батарей з інверторами на 140,9 млн грн. Мовляв, купили задорого, проігнорувавши дешевшу пропозицію. На цій підставі Стринжу не просто зробили фігурантом, а й відсторонили від посади.
Я довідався, як це оцінюють в професійному середовищі. Почув, що кожен, хто знає Стринжу особисто, розуміє: справа, м'яко кажучи, «нечиста». Олег Стринжа відомий на ринку як людина феноменальної прискіпливості, дотошний технократ, який ніколи раніше не фігурував у жодних корупційних скандалах. Декілька людей дали йому характеристику, яку стисло можна озвучити, як ботан-правдоруб. І саме тому його відсторонення викликає масу запитань, на які ані Ощадбанк, ані НБУ не поспішають давати відповіді.
Зате інсайд з НБУ від моїх джерел малює картину, яка є діаметрально протилежною офіційній версії. Кажуть, що корупційні схеми в Ощадбанку викрив саме Стринжа. Зокрема, дивну «заточеність» системи закупівель установи під певних учасників, настільки глибоку, що роль Тендерного комітету зводиться до номінальної - просто затвердити переможця. Кажуть, Стринжа пішов із цим до Наглядової ради, і саме іноземні члени якої, вислухавши доповідь, були шоковані та навіть залучили іноземних консультантів, які ухвалили антикорупційні рекомендації, що, звісно ж, так і не були реалізовані.
Менше з тим, дії Стринжі, вочевидь, викликали «стурбованість» у правлінні банку. Зокрема, у пана Євгенія Драчко-Єрмоленка, який відповідає за операційну діяльність і при цьому користується безмежною довірою голови НБУ Андрія Пишного - ще з часів легендарного спецрейсу до Варшави на фінал Ліги Європи 2015 «Дніпро-Севілья». Сплаченого, за версією Генпрокуратури невідомою «британською» компанією. На першому фото пан Драчко-Єрмоленко крайній зліва у верхньому ряді.
Тож, не дивно, що «струбованість» пана Драчка-Єромленко передалася пану Пишному та його заступнику Дмитру Олійнику. Чому? Бо, як кажуть джерела, схеми закупівель в Ощаді вибудовувалися роками, а тут якийсь Стринжа може зруйнувати все, що було нажито «непосильним трудом». Сьогодні він до Наглядової ради пішов, а завтра? До МВФ напише! А звідти, кажуть, вже питали про квартири заступників керманича НБУ в Дубаї, нових запитань не хочеться. Що робити?
Отже, в тендері на акумулятори для НБУ, дійсно, було два учасники. Пропозиція другого була дешевшою, і тендерний комітет на чолі зі Стринжею її відхилив. На цій «різниці» Печерська прокуратура, очільник якої, як кажуть, є добрим знайомим голови безпеки Ощаду, і будує справу.
Але чому відхилили? У поясненні йдеться про «невідповідність репутації». І тепер подивимось, хто цей «дешевий» учасник. Це ТОВ «ІНКОМТЕХ ПРОЕКТ». Власник 75% компанії - громадянин РФ Юрій Шумілін. Ой, а тепер росіянам можна заробляти в Україні?
Хто ж такий пан Шумілін? Це підприємець із Санкт-Петербурга, власник холдингу PT Electronics (ПТ-Электроник). Це один із лідерів російського ринку дистрибуції електроніки. І це - лише верхівка айсберга.
Занурюємося глибше і бачимо, що PT Electronics знаходиться під санкціями США, ЄС та Швейцарії. Знаєте, за що? За те, що ця компанія поставляє мікросхеми та компоненти для виробництва російських дронів «Орлан-10», РЛС «Леер» та іншої військової техніки агресора.
https://t.me/BerezaJuice/63558 Другу частину допису Берези в телезі читайте за цією ссилю. Там більш детально.
14 березня у мене на ефірі з'ясувалися цікаві подробиці з життя директора НАБУ Семена Кривоноса. Ну, те, що він міг отримати строк за скупку голосів на виборах в інтересах партії "Батьківщина", ми всі чули і раніше. І те, що йому вдалося уникнути відповідальності за скоєне, надавши суду інформацію про свого малолітнього сина, це теж не новина. І те, що в нього немає сина в актуальній декларації ми вже знаємою
Але вчора в моєму ютуб-ефірі мати тої дитини розповіла, як все це відбувалося. Розповіла, що це точно син не Кривоноса і чому дитину записали, як його дитину. Бо Семен Кривонос банально підробив документи, а саме свідоцтво про народження дитини, щоб як багатодітний батько неповнолітньої дитини уникнути відповідальності. Так це злочин з минулого, але він дає можливість тримати Кривоноса на гачку і сьогодні. І тоді стає зрозумілим чому Єрмак досі не отримав підозру і чому зливають споаву по Баканову. А ще, зрозуміло, як ОП може тиснути на директора НАБУ. І тоді стає зрозумілим багато чого ще і чт варто чекати на ефектну боротьбу з корупцією серед друзів, колег та бізнес-партнерів Зеленського.
До речі, добре пам'ятаю, як звинувачували Гізо Углаву, що він зливає інформацію з НАБУ. Тоді через інформаційну атаку Гізо "збили", але зливи не припинилися. І інформування Міндіча кращий доказ тому. І після того, що ми дізналися про минуле Кривоноса, то знову постає питання, а хто ж може зливати з НАБУ інформацію?
Але це не єдине питання, яке з'являється після вчорашнього ефіру. Так, я вважаю, що правоохоронні органи повинні негайно перевірити всю інформацію і дати висновки. Тим більше, що це не важко, а судові рішення є в реєстрі. Так, я впевнений, що ОП зараз не дасть цього зробити, бо де вони ще знайдуть директора НАБУ на такому гачку? Але інтерни нашої влади мене цікавлять в останню чергу.
А ще хочеться дізнатися відповіді Семена Кривоноса на декілька запитань. І питання не про мораль, а про виконання закону. Наприклад, мені дуже цікаво чому Кривонос не вносив цю дитину в декларацію, хоча з 2015 року це обов'язкова дія згідно закону? Це пряме порушення закону.
Хочеться дізнатися, чи повідомив він про ці обставини та вирок суду в Анкеті, яку мав заповнити при поданні на конкурс на Голову НАБУ і якщо так, то як це "не помітили"? Чи він приховав цю інформацію? Тому що при призначенні конкурсу на посаду директора НАБУ усім конкурсантам було запропоновано заповнити Анкету кандидата на посаду. Пункт 3 цієї Анкети звучав наступним чином "Надайте інформацію, яка стосується конкретних ситуацій у Вашому досвіді,
*що можуть спричинити занепокоєння* щодо Вашої кандидатури та Вашої відповідності критеріям доброчесності та професійної компетентності, і яка потребує якнайшвидшого спростування, пояснення чи роз'яснення." Так вказав він всі ці обставини Семен Кривонос коли заповнював цю Анкету чи ні?
Мені дуже хочеться побачити не лише реакцію наших правоохоронних органів, а і почути реакцію з цього приводу представників громадських антикорупційних організацій. Наприклад ЦПК, Transparency International, Межа та інших. Дуже чекаю на реакцію з боку керівниці антикорупційного комітету Анастасії Радіної. Ну, і час самому пану Кривоносу пояснити все це. І бажано почути правду.
Якщо ви пропустили відео і свідчення мати дитини, яку Кривонос тимчасово записав своєю, щоб уникнути відповідальності, то посилання тут: https://youtube.com/live/ef3k_UBwh7I%D1%96 https://youtube.com/live/ef3k_UBwh7Iі.
А я поки почекаю на реакцію. Як думаєте, якою вона буде?
Я, як людина, яка НЕ ГОЛОСУВАЛА за знищення НАБУ і яка всіма своїми діями підтримував НАБУ, думаю, що ось тут НАБУ, як інституція, має прокомунікувати ту інформацію, що зараз шириться мережею.
Почнемо з першої історії. Борислав Береза оприлюднив інтервʼю з матірʼю усиновленого сина директора НАБУ Семена Кривоноса. І те, що говорить Світлана Хоменко піднімає багато питань.
І так почнемо з самої історії: у 2009 році Кривонос був визнаний винним у тому, що він займався підкупом виборців. Суд визнав, що Кривонос дійсно вчинив злочин, систематично передавав гроші для підкупу виборців, але звільнив його від покарання згідно з Законом України від 12 грудня 2008 року "Про амністію" на підставі того, що в нього на утриманні перебував малолітній хлопчик 2008 року народження.
Мати хлопчика ствердужує, що не знала про те, що Кривонос буде використовувати усиновлення в суді. За її словами, нинішній очільник НАБУ назвав іншу мету усиновлення хлопчика, ніж уникнення кримінальної відповідальності.
Вона каже, що "Це була допомога Кривоносу, йому потрібно було виїхати за кордон… Йому потрібно було по роботі, по якомусь контракту з Америкою, в нього повинна була бути дитина". Світлана Хоменко додала, що до моменту фіктивного усиновлення не мала жодних стосунків із Кривоносом. Також заявила, що їй нічого не відомо про використання свідоцтва про народження сина у судових засіданнях по справі Кривоноса та дозволу на це не надавала.
Це історія доволі специфічна.
Але що відбулось далі мені здається ще гірше. У період з 2015 по 2018 рр. Семен Кривонос не вказував свою усиновлену дитину у своїх деклараціях, а потім, начебто, зрікся цього хлопця. За словами мати хлопця, Криновос у 2014 році подав на відміну батьківства за тестом ДНК.
Не потрібно бути юристом, щоб зрозуміти, що НАРАЗІ ВСЕ ВИГЛЯДАЄ так: Кривонос був звинувачений у підкупі виборців, далі вийшов закон про амністію, він фіктивно всиновив дитину, а потім, коли ця дитина йому перестала бути потрібною - відмовився.
Можливо це просто розбірки між людьми у яких була спільна дитина? Можливо. Те, що виглядає дивним - те, що сама мама усиновленого хлопчика заявляє, що вона не знала Кривоноса ДО процесу усиновлення. Це дійсно має ознаки дуже серйозного кримінального правопорошення.
Виявляється, він є фігурантом кримінальної справи по вимаганню хабарів в особливо великих розмірах. Це все відбувалось, коли Кривонос перебував на посаді начальника реєстраційної служби Обухівського МУЮ в 2014 році.
Справу розслідує ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. Правова кваліфікація - ч. 4 ст. 368 КК України (вимагання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі).
Розслідування встановило, що голова Старобезрадичівської сільської ради Петро Горбаченко вступив в змову з Кривоносом та начальником управління Держземагенства в Обухівському районі ГУ Держземагенства у Київській області Вʼячеславом Безруком вимагав у заявника хабар 120 тис. доларів за прийняття позитивного рішення на його користь щодо отримання земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку» загальною площею 0,25 га.
В грудні 2014 року слідчі отримали ухвали про обшук. В цій ухвали йде мова про обшук у Кривоноса: https://reyestr.court.gov.ua/Review/54850590
А потім в грудні 2014 року він переходить на іншу роботу - на посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ГУЮ у Київській області.
Справу досі не передали в суд, досі йде слідство.
Репутація НАБУ - більша за репутацію Кривоноса. Разом з тим існування подібної інформації і відсутність комункації по ній є ПОМИЛКОЮ.
Що потрібно робити Кривоносу і НАБУ. Вийти і відкрито розповісти про всі ці історії:
1.Чи дійсно була подібна історія з усиновленням?
2. Що сталось через 6 років після усиновлення дитини? Чому зʼявились сумніви, що це дитина Кривоноса?
3. Чи мало місце фіктивне усиновлення дитини?
4. Як так вийшло, що були факти в біографії стосовно підкупу виборців?
5. Що відбувається зі справою стосовно отримання хабарів в особливо крупних розмірах?
6. Чи правда, що ця справа знаходиться в підслідності СБУ?
7. Чи немає тиску зі сторони СБУ на голову НАБУ через цю справу?
8. Чи відомо було конкурсній комісії про ці справи?
9. Чи повідомив Семен Кривонос конкурсну комісію про ці справи?
Це не атака на НАБУ.
Це боротьба за Інституцію. І вона більша за голову, детектива чи ще когось.
Потрібна реакція. Мовчати не можна.