Докази підробки диплому Андрія Пишного – вже в судовому реєстрі

Кілька тижнів тому я вже писав про цю історію. Тоді приводом став допис профільного ресурсу OnlyBanks, який опублікував копію судового рішення у кримінальній справі №1-П-7/07 із паперового архіву Зарічного районного суду міста Сум.

Ця кримінальна справа стосувалася службового підроблення документів про навчання у Сумській філії «Університету сучасних знань». За матеріалами справи, посадові особи навчального закладу оформили документи на трьох людей, які насправді там ніколи не навчалися. Одним із цих трьох був нинішній голова Національного банку України Андрій Григорович Пишний.

У судовому документі, який оприлюднив OnlyBanks, це було написано абсолютно прямо:

«Василенко В.М., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також і те, що особи, на які було складено документи Малютіним К.Г.: Стрій А.Г., Пишний А.Г. та Тимощук О.С., в СФ “Університеті сучасних знань” ніколи не навчались…»

Тобто, судові матеріали прямо описували виготовлення документів про навчання Пишного у закладі, де він, як встановило слідство, ніколи не навчався. Ці документи – протокол співбесіди, навчальна картка та академічна довідка, були використані для того, щоб Пишного зарахували одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ, дозволивши йому ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання.

Саме про це я тоді написав і прямо поставив питання про негайну відставку Пишного. Але на той момент залишалася одна проблема: документ був оприлюднений Telegram-каналом із паперового судового архіву. Пишний міг назвати його фальшивкою, заявити про маніпуляцію або просто зробити те, що й зробив, – промовчати, ніби нічого не сталося.

Тепер такої можливості в нього більше немає.

Бо після тієї публікації, схоже, сталися тектонічні зрушення: інсайдерська інформація перетворилася на офіційну. Вчора я перевірив Єдиний державний реєстр судових рішень. І знайшов там два офіційно оприлюднені 6 липня рішення Зарічного районного суду міста Сум від 21 травня 2007 року, які підтверджують все.

Ось посилання на ці рішення Зарічного районного суду м. Суми №137921791 та №137921807.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/137921791

https://reyestr.court.gov.ua/Review/137921807

У них прізвища вже знеособлені. Але Пишний ідентифікується елементарно – за унікальними документами та датами.

У рішенні №137921791 Андрій Пишний – це ОСОБА_15. У рішенні №137921807 – ОСОБА_16.

Чому це точно? Тому що в раніше опублікованих скрін-копіях паперової постанови зазначені три конкретні особи: Стрій А.Г., Тимощук О.С. і Пишний А.Г. Для Пишного вказано протокол індивідуальної співбесіди від 26 липня 2002 року. І саме ця дата дозволяє однозначно зіставити його з відповідним номером «ОСОБА» в кожному з двох рішень.

Але головне навіть не це.

Головне те, що текст судових матеріалів розбиває єдину можливу лінію захисту Пишного: мовляв, «я нічого не знав, мені видали диплом, диплом формально чинний, а що там робив ректор чи проректор – не моя справа».

Не працює.

В тексті рішення є те, що повністю розбиває єдину можливу стратегію захисту Пишного. Засвідчено, що Пишний сам звернувся з проханням отримати диплом в короткий термін. І доведено покроково схему отримання диплома діючим головою Нацбанку.

Отже:

• Пишний фактично не навчався у Сумській філії «Університету сучасних знань».

• На його ім'я були оформлені документи з неправдивими відомостями про таке навчання.

• Ці документи були використані для зарахування його одразу на четвертий курс Української академії банківської справи НБУ.

• У 2005 році він отримав диплом спеціаліста з банківської справи.

• А потім із цією профільною освітою зробив банківську кар'єру — очолив Ощадбанк, а згодом і Національний банк України.

Це означає, що Пишний не міг не знати про фіктивність диплома. І, відповідно, не зможе апелювати, що диплом чинний і законний, і формально він нічого не порушував, а вина ректора чи ВУЗу – не його вина.

З цим офіційно оприлюдненим у судовому реєстрі рішенням вся ця конструкція «не знав – не винен» не працює. Знав – винен.

Тепер питання не до журналістів і не до Telegram-каналів. Питання до Державного бюро розслідувань, Офісу Генпрокурора та СБУ: чи використовував чинний голова НБУ завідомо підроблені документи для отримання профільної освіти та подальшого зайняття посад у державному банківському секторі і чому це пройшло поза увагою відповідальних органів?

Відповідні заяви про злочин вже подані мною.

Бо суспільство вже зробило свою справу. Документи знайдені. Судові рішення оприлюднені. Особа Пишного в них ідентифікується.

Тепер черга слідчих.