Захист від ворожих дронів. Перше – допомагайте своїм пілотам БпЛА

Після відео атаки ворожого ФПВ на продавця кавунів у Херсоні стало популярно давати поради для жителів фронтових міст, як рятуватися від дронів.

Поради такі собі. Всі ті маневри навколо атакуючих дронів, про які пишуть дописувачі, додають не більше 10% до шансів вижити.

Я дам насправді важливі поради, від яких напряму залежить ваше виживання.

Перша порада — не заважати своїм екіпажам БПЛА.

Перша і головна порада: допомагати своїм пілотам. Головне правило: чим більше у вашому місті працює наших екіпажів БПЛА, тим менше ворожих дронів буде в місті. Ні РЕБ, ні стрільці не здатні так ефективно зменшувати дронову навалу, як екіпажі БПЛА, які працюють по ворожих дроноводах.

Однак у реалі відбувається все навпаки: цивільні вважають своїх дроноводів гіршими за ворогів. Така фатальна помилка трапляється з цивільними, тому що пілотам треба для роботи багатоповерхівки (треба високо ставити антени) і мати надійні великі підвали. Проте у разі виявлення пілотів ворог усі сили й засоби кидає на знищення екіпажу, а значить і будинку.

Тому останні мешканці квартир кістьми лягають, щоб не пустити дроноводів. І не пускають.

У ворога немає таких проблем: хто не згодний — розстріляли.

У нас, щоб не пустити пілотів, вистачає криків і прокльонів, в окремих випадках — ріжуться дроти, розбиваються антени. І це все в зонах офіційної примусової евакуації цивільних. В зонах, які вважаються полем бою.

Наслідок цього "героїзму" цивільних із захисту власних квартир плачевний: ворог, який не отримує протидії, посилюється, масштабується з шаленою швидкістю і починає терор на більшу глибину в районах чи наступних селах, які ще вчора вважалися безпечними.

А той будинок, куди "герої" не пустили пілотів, теж приречений.

Адже якщо на першій лінії ворог не може виявити пілотів, він буде стирати будинки, які теоретично зручні для роботи БПЛА, і байдуже, що ніхто з них не літає і живуть цивільні.

А найстрашніше для вас, цивільних, — якщо військових цілей ворог взагалі не бачитиме. Коли ворог у купі з бабками-крикухами відтиснув військових до наступних кварталів, або, ще гірше, з вашого села чи міста — тоді ви потрапите в пекло.

Повірте, цивільні, що продовжують жити в кілер-зонах: це добре, якщо є військові навколо і ворог зайнятий полюванням за військовими цілями. Якщо військових не стає, наша бойова робота мінімізується, непокараний ворог відчуває вседозволеність: будь-яка бабуся для ворога стає бажаною ціллю. Ефпівішки сліпі: ворог звітує за вбитих бабок, як за знищену піхоту. Ворогу треба подавати командуванню красиві звіти й за відсутності військових цілей, відповідно за бабусями й дідусями починається професійне полювання.

Так що робити, якщо виїжджати несила? "Нам немає куди... Пожалійте нас", — плачуть останні мешканці квартир у будинках, крайніх до ворога, які так потрібні для роботи пілотам.

Моя порада: не проганяйте пілотів, що просяться у ваш будинок працювати. Пустіть. Лише домовтеся з ними, щоб вони допомогли облаштувати вам житло в підвалі. Повірте, в підвалі буде дуже затишно, якщо перетягнути туди пів квартири. Військові поруч можуть поділитися теплом, світлом, водою.

Великі підвали багатоповерхівок цілком можуть вмістити останніх жителів і пару екіпажів.

У ваших квартирах ви не виживете в будь-якому разі, байдуже, будуть у вашому будинку працювати військові чи ні. А у підвалах біля військових у вас є шанс дожити до приходу світлої думки, що єдиний варіант — це тікати. Куди завгодно, як завгодно, під будь-яким парканом краще, ніж у пеклі на першій лінії.

Друга порада — відкрийте всі замки.

Від дрона, що атакує, не втечеш і навколо дерева чи будки не дуже побігаєш. Якщо вас щось порятує в тому випадку, то це не маневри, а просто удача, як і продавця кавунів з Херсона. Йому повезло, що на дроні був кумулятив і влучив трохи криво.

Проте під дронами можна пересуватися умовно безпечно в щільній забудові, якщо дотримуватися простих правил.

Перше — слухати, друге — бачити в полі зору укриття.

Що таке укриття: відкритий підвал, погріб, під'їзд, бетонні коробочки-укриття, розставлені у фронтових містах; трохи гірше, але теж згодиться — густі високі дерева.

Тобто проходиш повз одне укриття — призупинився, послухав, тихо — намацав очима наступне укриття і до нього. Якщо почув дрон у процесі переміщення — руки в ноги і бігом до наступної точки, обраної як укриття.

Не намагаєшся з'ясувати, з якої сторони летить дрон, наш чи ворожий, а бігом-бігом забігаєш у під'їзд, під дерево чи в укриття і чекаєш, коли звук пропаде.

Це дуже дієвий спосіб не стати жертвою ворожого сафарі, але в ньому є одна проблема: у фронтових містах усе закрито на замки. Під'їзди, підвали і навіть укриття, збудовані за великі бюджетні гроші, завжди закриті на замки.

Щоб бомжі не напісяли, щоб крани не вкрали, щоб військові не зайшли, і просто так, для порядку.

Ті самі бабуськи, які ревносно слідкують, щоб у їхньому будинку все було під замком, потім метушаться, б'ються в закриті двері, коли ворожий дрон наздоганяє їх біля сусіднього будинку, коли вони йдуть у магазин за хлібом.

Щоб ви розуміли всю абсурдність ситуації: у фронтових містах можна побачити будинки, де ніхто не живе, бо то залишки після прильотів КАБів. Квартири спалені, останні вцілілі квартири відкриті, бо під час вибухів двері як пробки вилітають. Однак офіційні укриття в цих будинках у підвалах намертво закриті дорогими металевими дверима, коштовними замками, які натендерили за космічну ціну, і вибити-зламати їх дуже важко.

Цікаво, що ключі у всяких там голів ОСББ, які проживали в тих же будинках, і коли виїжджали — перевірили, щоб усе було закрито.

Тому, проходячи повз цей будинок, військові чи цивільні не можуть сховатися.

Ну, з людьми все зрозуміло: у тих умовах не можна вимагати адекватності від бабусьок, люди виживають самі по собі, інстинкти виживання загострені на своїй персоні.

Проте для чого нам військово-цивільні адміністрації? Де понабиралися кретини, які не здатні вирішити проблему із замками на УКРИТТЯХ?!

Вирішується вона дуже просто: рейди по місту, вирізання замків у підвали, в під'їзди, в укриття, щоб неможливо було їх закривати місцевим мешканцям.

Мова йде про кілер-зони, які офіційно мають статус зон примусової евакуації, там не може бути у пенсіонерки приватної власності на під'їзд чи підвал. Вирізали замки, ще й штрафом пригрозили.

Приватний сектор...

Хто воює, той знає, що навіть у приватному секторі, що на "нулі", де всі хати — руїни, всі ворота й хвіртки на замку. Погреби й підвали на замку. Якщо військові тікають з підбитої машини, метушаться посеред вулиці, як мішені в тирі, смикають закриті ворота.

Власники, коли тікають, стараються все надійно закрити, ще й просять тих, хто залишається, наглядати, щоб було все закрито.

Байдуже, що відкриті ворота — це для когось останній шанс вижити. А майно воно все одно згорить, тут до ворожки не ходи.

Однак те, що не роблять власники, повинні робити військово-цивільні адміністрації. В приватній забудові треба вирізати замки на воротах, у підвалах, у погребах, гаражах покинутих будинків. Щоб у подвір'ях можна було заховатися як перехожим, так і мобільним вогневим групам — мисливцям за дронами.

А що ви думали? Захисникам треба допомагати, їм треба маневри й укриття для роботи. Тоді і тільки тоді їх буде багато і вони кардинально будуть зменшувати кількість дронів, які залітають углиб.

І ще останнє, щоб закрити тему про "кретинів", — тривоги у фронтових містах. 5 хв тривоги на всіх децибелах і ще 10 хв відбою.

Часто ці тривоги про ракети чи шапеди, які йдуть транзитом, зате, коли вона лунає, ти не чуєш дрон, що летить на тебе. А як я писала, слух — головний захист.

Ну невже у цивільно-військових адміністрацій мізків не вистачає зробити тривогу короткою, а відбої тривоги взагалі прибрати? Які відбої небезпеки взагалі можуть бути у фронтових містах?

І ще: бетонних коробочок-укриттів треба більше. Вони ефективні, відносно недорогі і легко монтуються — вивантажив і все.

Сітки над вулицями — це більше психологічний захист. Бо вибух осколкового БК на висоті сітки над людьми й машинами смертельний.

А ось коробочки-укриття — це дуже гуд.

І ще не розумію, в чому проблема розробки технології, коли дрони розтягують сітку над дворами багатоповерхівок, по верхівках високих дерев. Сітка на висоті 15 метрів — оце був би ефективний захист цивільних у фронтових містах.

Я багато написала, але вищеперераховані дії є насправді ефективними від дрона. На 100% ефективнішими, ніж бігати навколо дерева.

Проте в кінці напишу про деякі індивідуальні дії для захисту.

Перше: табу в сутінковий час їзди на фарах у 30-км зоні від фронту. Денні ФПВ-дрони зазвичай мають світлочутливу камеру, вони так-сяк бачать навіть у дуже темних сутінках. А фари авто бачать дуже чудово і за багато кілометрів. У нас був період, коли ми працювали в сутінках на фари. Жодне авто від нас не втекло. Результати влучання були різні, але догнали ми кожну машинку! Щоб ви зрозуміли, даю відео, як це виглядає. Воно пришвидшене: 4 хв я не могла догнати авто, яке побачила дуже далеко, за 5 кілометрів, але таки догнала, і, згідно з перехопленням, задвохсотили ворожого комбата.

Взагалі ворог вважає сутінки часом переміщення військових, тому їздити в цей час небажано, на фарах взагалі глупість.

Табу: використання масксіток. Особливо вкривати ними авто. Їх видно. І ворог приймає кожну масксітку як військову ціль.

Ваші будинки/квартири. Приберіть усе з балконів — дуже легко спалити квартиру, закинувши запальничку на непотріб на балконі. Хороше вогнище на балконі підпалює сусідні балкони.

Вибух усередині має набагато більшу руйнівну силу, ніж зовні. Ось даю відео: це Вітя влетів оптикою з 3 кг БК в будинок, у якому були помічені антени пілотів, перед цим я йому зняла вікно так само 3 кг фугасу. Вліт у раму вікна 3 кг зняв лише раму, а всередину — поклав весь будинок.

Тому на вичищені балкони можна затягти якийсь металобрухт, який перекриватиме доступ до вікна кімнати. На козирки під'їздів добре вішати ланцюги, які не дадуть оптиці залетіти всередину.

Особисті маневри.

Якщо їдете з аналізатором і побачили свою машину на екрані — не треба тікати на машині. Треба тікати з машини.

Якщо ви групою — тікати в різні сторони.

Якщо дрон йде на удар — відскакувати в сторону з одночасним падінням на землю.

З усього перерахованого всі поради через особистий досвід, лише щодо останньої поради досвіду не маю. Але в ефективності такого маневру мене переконали кацапи. Ось знайшла у себе відео, як кацапи чітко впали під час заходу нашого ФПВ з міною 82. Міна розірвалася в трьох метрах, це близько, а вони встали і побігли далі.

На закінчення ще раз повторю: все одно всі ці особисті маневри малоефективні, найважливіше в будь-якому фронтовому місті для захисту від дронів — це масштабна робота наших дроноводів.

Будете допомагати їм — збільшите власні шанси на виживання. А найкраща допомога — це покинути ті місця, які потрібні їм для роботи. Адже якщо будинок цікавить пілотів як укриття, значить зона вашого проживання вже приречена. А ваша евакуація, яка затримується, може коштувати життя комусь іншому, хто буде вас рятувати або вивозити ваше тіло.