Информация опубликована участником форума и не является редакционным материалом
РОЗСТАННЯ З ДРУГОМ
Я розстатись з другом мушу
(Дур, а серце жебонить).
Тіло міг мені і душу
Він присутністю зігріть.
Дім, робота, пляж, садочок -
Призової автор гри,
Всюди щедро і охоче
Дружби він являв дари.
Мови знав птахів та квітів,
Шанував бджолину рать.
Міг душею говорити,
Теплих уст не відкривать.
Тихий, світлий, нелукавий -
Лиш між Янголів такі -
Білку, миш, гадюку навіть
Годувать любив з руки.
По трудах, укритий тьмою,
Я додому в час нічний
Брів і знав: іде за мною
Помагач незрадний мій.
Він пішов, дощами скритий,
Днів веду до стрічі лік…
Прощавай, шляхетне Літо,
Друг і добрий чарівник!