РОЗСТАННЯ З ДРУГОМ

Автор:  wsewolod паталаха

Я розстатись з другом мушу

(Дур, а серце жебонить).

Тіло міг мені і душу

Він присутністю зігріть.

Дім, робота, пляж, садочок -

Призової автор гри,

Всюди щедро і охоче

Дружби він являв дари.

Мови знав птахів та квітів,

Шанував бджолину рать.

Міг душею говорити,

Теплих уст не відкривать.

Тихий, світлий, нелукавий -

Лиш між Янголів такі -

Білку, миш, гадюку навіть

Годувать любив з руки.

По трудах, укритий тьмою,

Я додому в час нічний

Брів і знав: іде за мною

Помагач незрадний мій.

Він пішов, дощами скритий,

Днів веду до стрічі лік…

Прощавай, шляхетне Літо,

Друг і добрий чарівник!