В вопросе подписания языкового закона Янукович будет руководствоваться евростандартами, - представитель президента

Нет канадского языка,как нет и швейцарского и великобританского.А украинский есть!!!

Как всегда из мухи слона сделали. Как жителя Украины меня совсем не смущает закон о региональном статусе русского языка. Всё в порядке, никто никого не притесняет и не будет притеснять. Украинский язык сохраняет статус государственного, украинская культура и государственность будут развиваться и впредь, и никто этому не помешает. Поменьше бы политики и побольше уважения друг к другу. Не комментарии, а какие-то ругательства Шариковых.

Всем нам давно следует понять, что сегодняшняя Россиия, это даже не руский проект, а прежде всего - антирусский проект. Именно поэтому все русские правительства на протяжение 20 лет выстраивают преграду на пути культуры. Обществом легко манипулировать из бункера , если у него отсутствуют представления о том, что на самом деле красиво, что благородно, а что подло, что героическое, а что есть предательство, Нами и нашей молодёжью, невозможно манипулировать, так как мы точно знаем, что есть предательство, и что такое здорово или прекрасно. Именно поэтому российская «элита» старается молодёжь России изолировать от культуры. Иначе им просто не удастся подсунуть вместо высокого и прекрасного, свои титульные сопли и парашный навоз!

Русскому языку статус государственного, ибо это неотъемлимая часть всё той же украинской культуры. Да и вспомните Великую отечественную войну. Вместе мы выжили - поодиночке уже не было бы ни украинцев ни русских. Вместе мы были сверхдержавой, а теперь Россия - недодержава, а про Украину вообще молчу. Всё это выгодно лишь политикам. Правильно говорят - паны дерутся у холопов чубы трещат.

Реальная действительность сегодняшней России - стремительная деградация по всем направлениям. Причина, на мой взгляд, в том, что изолировав население от культуры, российское общество лишилось элементарных устоев морали и нравственности. Это легко было предвидеть, так как собственно российской культуры нет и, по сути, никогда не было. Выбрав в качестве основных приоритетов независимости - антирусскую истерию и маразм, Россию загнали в культурный, нравственный и моральный тупик. «Строители путинизма и комунизма», так и не удосужились понять, что они зомбированы

Не понимаю одного. Почему русские по отдельности в основном нормальные люди, а вместе стадо??? Ну чем им хвастаться? Какой великой империей? Которая всегда уничтожала своих граждан миллионами во имя великих строек. То окно в европу - людей морили сотнями тысяч, то индустриализация - уже миллионами, то коллективизация - то же самое, и т.д. Даже гитлер СВОИХ - жалел, называл высшей расой, а эти СВОИХ вечно гробят во имя очередной великой идеи, которая так никогда и не приносит обывателям счастья. Номенклатуре - да, людям - нет. И обыватели всё равно хотят царя - батюшку очередного, А если нет сверху палки - скучают.

Смысл всех этих сокращений защитников мувы не в том, что им никто не дает разговаривать или хочет запретить развивать свою муву, а в том чтобы заставить говорить на ней других, прикрываясь идиотским лозунгом, что на Украине - значит мува украинская. Граждане свидорасты, украина - это территория! Сама Украина , самостийна и дуже незалежна, с утроенной териториею, яка раптом звалилась на головы дуже щирых и свидомых украиньцив у 1991 роци, колы воны лежалы на диванах и вивчалы устав камунистычной партии на российський мови. "Ридну партию люблю наче неньку свою...." так писав колышний коммунист, а тепер главный нациАНАЛист сегодення от БЮТ пан Яворивський, бо украиньци любылы камунистив бильш за усих народив колышного СССР. . Ось чому в Украини таки украиньци типа диаксинового камуниста Ющенко и комсомольци типа Тягнебокив и Хфарион......... А города , улицы и форумы и люди Украины- общаються на русском , но почему-то государственный у них украинский.......... непонятно аднако......Как все таки проявляються гены с вагоном накушенных яблок на "язык". Не дам тоби балакать на ридний мови... абы типа захистыты свою. Шо соловьина с калыновым звоном на дили така безпомищна.....перед руською

Всё оттого что Россией и Украиной давным давно правят жиды. На народы им плевать, главное прибыль. А формы удержания власти над народом и потери среди самого народа значения не имеют.

За 20 лет стало очевидным то, что новообразование Россия создаётся на антиморальной истерии и маразме. Россияне, вы даже не в состоянии понять, что тем самым, вы показали всем, что вы не народ и у вас никогда не будет никаких национальных идей, а значит и перспектив состоятся в нашем бренном мире.
Видишь ли, россиянин, есть такое понятие - состоявшийся народ, это означает, что он проверен временем и войнами. Он создавал свои государства и империи, побеждал и терпел поражения, но при этом сохранял свою веру и волю. Он, всегда поднимался и вновь возрождал своё государство. Эти народы все знают, и их не мало: украинцы, англичане, французы, немцы,… Пытаться их оболгать и оскорблять, бессмысленно. Раз они есть и есть их государства, значит побед в их жизни больше чем поражений. Всё, что можно представить, как антиукраинское, антианглийское, антифранцузское, … - отвратительно, уродливо и нежизнеспособно. Россиянин, в своём сегодняшнем обличии ты мерзок и ты обречён.

Подписание или не подписание Закона определит международную позицию Януковича

Кидай цю дурну справу. Віті може вже недовго залишилось . а тобі потім буде соромно.
Українці хороші люди і мають право на багатство та справедливість. І це буде бо ми прагнемо

Евростандарты для Януковича - фашистская Германия 33 - 45 гг .

Эта ситуация не имеет никакого отношения к евростандартам. А если власть говорит о каких то евростандартах, пусть сначала озаботиться уровнем жизни населения по евростандартам, а потом придумывает предвыборные сказки для идиотов. Нужен мораторий на принятие таких сложных вопросов, как языковой. Пусть за время моратория, которые продлится лет пять, эксперты, ученые, юристы обсуждают, спорят, договариваются, ищут компромиссы. Но не разжигают ненависть и лобу у нищего народа. Президент должен быть президентом, а не временщиком, который подыгрывает перед выборами своей партии. Нужно думать, считать, искать точки соприкосновения. В конце-концов, с русским языком ничего не случиться за время обсуждения - Россия как-то его поддержит. А у нас в стране ТВ практически на русском языке, книг - полно, в быту - не проблема, депутаты болтают как хотят, хоть по фене, чиновники вообще творят, что им хочется. Нужен мораторий и обсуждение - нам не нужны сейчас конфликты для того, чтобы избирателей подстегнуть.

"Україна це чудова країна"- но только не для тех 30 %, который считают русскуй язык родным! При этом ещё 19 % считают родным и русский и укр. языки. Это официальные данные многих соц. опросов. институт гелпап -83 % выбрало язык анкет на русском. Этого мало для введения русского государственного!? в дем. странах даже для 5 % вводят гос. язык, и при этом Финляндия цветет!

Двомовність?.. Європа проти Колесніченка!!!

У своїх аргументах про запровадження українсько-російської двомовності представники проросійських організацій часто посилаються на європейську традицію, на європейських досвід. Насправді, він свідчить про переваги одномовних держав.
Адже наявність кількох державних мов - неефективний інструмент у вирішенні мовних і національних проблем. Країни з двома або більше офіційними чи державними мовами у розвинутих країнах Європи - не правило, а виняток. Природа запровадження більше, ніж однієї, державної (офіційної) мови пов'язана з колоніальним минулим або межовим статусом держави, коли вона включає до свого складу частини територій сусідніх одномовних держав.

Бельгія на межі розпаду
На сьогодні в Бельгії проживає більше 11 млн мешканців, з яких близько 58% - фламандці і 40% - валони. За Конституцією, Бельгія є конфедеративною державою, яка поділяється на 3 адміністративні регіони (Фламандський, Валонський, регіон Брюссель) та три мовні (лінгвістичні) співтовариства - фламандське, французьке, німецькомовне. Німецькомовна частина бельгійців є малочисельною (70 тис.) і проживає лише на території валлонської провінції Льєж. Особливий конституційний статус німецької меншини визначений зобов'язаннями, взятими на себе бельгійською короною при отриманні «Східних кантонів». Насправді, Бельгія - скоріше не тримовна, а країна з двома великими одномовними частинами - фламандською і валлонською. Для забезпечення мовно-національних прав створено спеціальні органи - Ради співтовариств, які поширюють свою компетенцію на відповідних територіях у таких питаннях: культури, освіти, навчання в закладах освіти, які створюються або дотуються публічними органами, адміністративних питань. З питань власної компетенції Ради співтовариств видають декрети, які мають силу закону.
Сегрегація Бельгії на дві великі одномовні частини все частіше ставить питання про логіку існування Бельгії як держави. Тим більше, що фламандці не задоволені бюджетною системою Бельгії, яка перерозподіляє на користь Валлонії значну частину податкових надходжень Фландрії. Характерно, що на останніх парламентських виборах відносну перемогу у Фландрії отримали представники партії «Фламандський інтерес», яка виступає за створення незалежної фламандської держави.
Державна тримовність у Бельгії не усунула конфліктності у забезпеченні мовних прав бельгійців у «змішаних» валонсько-фламандських масивах - у Брюсельському регіоні. Власне мовні і національні проблеми в Брюсельському регіонів і стали однією з важливих причин затяжної політичної кризи, яка триває з 2007 року. Складовою політичної кризи стала найбільша у новітній світовій історії урядова криза, яка тривала 541 день. Лише 5 грудня 2011 року у Бельгії було сформовано коаліційний уряд. Мовні проблеми є ключовими у формуванні конфліктності у бельгійському суспільстві. Зокрема, це стосується давньої суперечки щодо виборчого округу Брюсель-Хале-Вільворд, який дає можливість франкофонам перемагати на виборах до органів самоврядування в муніципалітетах Фламандського Брабанту, а відповідно - використовувати у діловодстві французьку мову. Фламандці наполягають на виділенні з округу фламандськомовних територій і прилучення до виборчого фламандського округу. У свою чергу валони готові йти на цю поступку лише у випадку, якщо буде створено коридор «Брюсель-Валонія», який перетворить Брюсель з франкомовного анклаву в Фландрії в складову частину Валонії.
Наслідком мовних конфліктів у Бельгії стали такі перверсивні форми протистояння, як протидія у реалізації цивільних прав громадян. Зокрема, минулого 2010 року окремі бельгійські ЗМІ повідомили, що в фламандському Брабанті окремі мери громад перешкоджають франкофонам купувати на території громад об'єкти нерухомості. З цього приводу до Єврокомісії було подано дві скарги.

Швейцарія: об'єднання кантонів
Серед держав з кількома державними мовами особливо варто виділити Швейцарську конфедерацію. Як і Бельгія, Швейцарія на сьогодні представляє собою сукупність одномовних кантонів. З 26 кантонів і напівкантонів - 19 німецькомовні, 6 - франкомовні, 1 - італомовний. До компетенції кантоніальної влади віднесено дуже широке коло повноважень, у тому числі в частині визначення мови діловодства в кантоні, мови освіти тощо. Це означає, що на державному рівні двомовність проявляється лише у спілкуванні громадян з органами державної влади (в Україні і без державного статусу такі права має російська мова - відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації») У той самий час, скажімо, у німецькомовному кантоні спілкування з кантоніальною владою - виключно німецькою.
Двомовна модель в окремо взятому кантоні Швейцарії не виправдала себе, оскільки привела до загострення національних та мовних конфліктів. Зокрема, йдеться про кантон Берн, який до 70-х років ХХ століття включав в себе німецькомовні та франкомовні масиви. Це спричинило потужний сепаратистський руху у франкомовній і католицькій історичній провінції Юра, результатом чого стало створення окремого франкомовного кантону Юра, який сьогодні нараховує 70 тисяч населення.
Тому, коли говорять, що Швейцарія має кілька державних мов, це, насправді, не зовсім так. Де- факто вона є конфедерацією одномовних кантонів, що не підходить Україні хоча б з тієї причини, що у нас спостерігається співіснування носіїв української та російської у різних пропорціях, однак в середині більшості регіонів.

Ірландія: реконструкція втраченої мови
Класичною двомовною державою постімперського розливу можна назвати Ірландію. Ірландія є майже одно національною державою, 95% населення - представники титульної нації. Але країна протягом століть зазнавала серйозного асиміляційного впливу з боку Великої Британії, що привело до скорочення вживання ірландської мови. Тому, попри панування в Ірландії англійської мови, на державному рівні робляться значні зусилля для відродження ірландської мови. Саме у цьому контексті треба розглядати надання ірландській мові державного статусу, при тому, що ірландська мова як рідна визнається лише третина ірландців (мовою повсякденного вжитку є лише для більш як 70 тисяч з 4,5 млн. ірландців).
Виходячи з загальних критеріїв, ірландська мова як державна часто не має навіть таких прав як російська в Україні (хоча формально, остання не є державною). На сьогодні ірландська мова є обов'язковою для вивчення лише у початковій школі, як предмет вивчається у середній школі, але мовою вищої школи є англійська. Мовою діловодства органів публічної влади є англійська. Лише у 2005 році було запроваджено комунікацію органів публічної влади з громадянами не лише англійською, а й ірландською мовами.

Фінляндія: на шляху до одномовності
Двомовною країною, де мовні проблеми не приводять до відцентрових чи інших конфліктних процесів, є Фінляндія. Згідно з Конституцією держави, національними мовами Фінляндії є фінська і шведська.
Історія шведсько-фінської двомовності у Фінляндії має давню історію і міжнародні зобов'язання. Зокрема, після Першої світової війни, у час загострення фінно-шведських відносин навколо Аландських островів, Фінляндія в обмін на острови взяла на себе перед Лігою націй зобов'язання щодо забезпечення прав мешканців шведськомовних Аландських островів та шведів у Фінляндії. І сьогодні Фінляндія включає в себе, фактично, виключно шведськомовний регіон - Аландські острови, чисельність якого всього 26 тисяч. Попри конституційні гарантії забезпечення мовних прав шведськомовного населення, насправді, є перебільшенням вважати статус шведської мови в Фінляндії як повноцінно державної. Згідно з Законом про мови, який був прийнятий у 2003 році і набрав чинності з 1 січня 2004 року (цей закон скасував закон від 1 червня 1922 року) базовою одиницею мовного поділу є муніципалітет. При тому, зазначимо, Фінляндія є однією з найбільш децентралізованих держав Європи, тобто основний масив повноважень на місцевому (регіональному) рівні покладається саме на муніципалітети. На 2012 рік в Фінляндії 21 двомовний муніципалітет з фінською більшістю, 23 двомовних муніципалітети з шведською більшістю, 3 одномовні шведські муніципалітети та 399 одномовних фінських муніципалітети.
Одномовність муніципалітету означає ведення діловодства, у тому числі комунікації між членами громад і муніципалітетом лише однією мовою. Скажімо, якщо муніципалітет фінський одномовний, то звертатися до посадової особи можна лише фінською мовою. Для порівняння: в де-юре одномовній Україні кожен громадянин не лише може звертатися до органу місцевого самоврядування українською чи російською мовою, а й отримувати відповідь цією ж мовою. Навіть, в частині діловодства органів державної влади двомовність не завжди застосовується - це залежить від того, на які муніципалітети поширюється юрисдикція органу державної влади.
Варто зазначити, що чисельність шведськомовних різко скоротилася: з 28-30% шведомовних, то на сьогодні лише 5,4%. Очевидно, що у скорому часі Фінляндія може втратити статус двомовної держави, оскільки витрати держави на двомовність є занадто високими. Тим більше, в умовах, коли англійською мовою у Фінляндії володіє значно більше осіб, аніж шведською.

Українці не бажають двомовності, -- соцдослідження
25.05.2012 17:08

Згідно зі зведеними результатами досліджень, проведених Соціологічною групою «Рейтинг» у 2012 році, 50% опитаних вважають рідною мовою українську, 29% - російську. При цьому 20% вважають рідною мовою в рівній мірі як українську, так російську. Ще 1% вважають рідною іншу мову.

Як інформує Рейтинг, на Заході (96%), в Центрі (75%) та на Півночі (58%) рідною вважають переважно українську мову. Водночас на Сході (36%), Півдні (56%) та Донбасі (67%) - переважно російську.

Частіше українську мову вважають рідною мешканці сіл, старші люди.

45% опитаних зазвичай розмовляють вдома українською мовою, 39% - російською і 15% - в рівній мірі українською та російською.

На Заході (91%), в Центрі (73%) та на Півночі (51%) переважно спілкуються вдома українською, на Сході (65%), Півдні (67%) та Донбасі (83%) - російською.

Українською частіше спілкуються люди середнього та старшого віку, значно більше у селах.

Таким чином, українською мовою спілкуються менше, ніж вважають її рідною. І навпаки - російською спілкуються більше, ніж вважають її рідною.

У питанні підтримки надання російській мові статусу державної - повний паритет: 46% опитаних виступають проти, стільки ж (45%) виступають за. Ще 8% - не визначились.

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності майже рівні. Проте, якщо порівнювати з 2009 роком, рівень підтримки надання російській мові статусу державної зменшився (з 54 до 46%), відповідно кількість противників виросла з 40 до 45%.

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (84%), Сходу (71%) та Півдня (65%). Серед противників - Центру (58%), Півночі (68%) та Заходу (89%).

Переважно підтримують надання російській мові статусу державної прихильники КПУ (72%) та Партії регіонів (71%). Переважно проти - прихильники УДАРу (59%), Громадянської позиції (66%), Батьківщини (69%), Фронту змін (70%) та 100% виборців Свободи.

Незважаючи на те, що українською мовою більше спілкуються старші люди, проти двомовності виступає більше молодь.

Ще одна особливість: серед опитаних, які підтримують вступ України до Митного Союзу, переважна більшість (72%) виступає за надання російській мові статусу державної. Водночас, серед респондентів, які підтримують підписання угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, переважна більшість (72%) - проти двомовності. Як відомо, молодь також більше підтримує вступ України до Євросоюзу.

Аудиторія досліджень: населення України віком від 18 років і старші.

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв'ю згідно з опитувальником (face to face).

Дослідження проводилися: у лютому 2012 року (опитано 4000 респондентів, похибка не більше 1,5%) та у березні 2012 року (1201 респондент, похибка не більше 2,8%).

"Ми московити, споїли киргизів, чемерисів, бурятів та інших. Пограбували Вірменію та
Грузію, заборонили навіть богослужіння грузинською мовою, обікрали багатющу Ук-
раїну. Європі ми дали анархістів : Кропоткіна, Бакуніна, апостолів руїни і катівства,
Шигальова, Нечаєва, Леніна, і т.п. Моральний бруд. Московщина це потвора, що
нею навіть пекло гидилося б і виригнуло б на землю." Рязанов В.В.(1856-1919)
російський філософ

В Мовному Законі Підра***-Колесніченка Евростандартами і не пахне, там навіть нема натяку на Европейську Хартію Мов яку Україна ратифікувала! Мовний Закон який начебто ухвалила Верховна Рада! Це Валуєвський і Навіть укази Російських Царів які забороняли Українську мову! В кращіх Традиціях Валуевського і інших указів які забороняли Мову! Цей Мовний Закон ніякого Відношення а тим паче до Европейської Хартії мов немає! Тим паче Коли ПР голосувала за цей Мовний закон то порушила, все що можна включаючи Регламент ВР і Закони України! А Євростандарти це зовсім, інша річ! В Україні одна Мова і це Українська! А Колесніченко Ківалов і вся ПР ***асы! Спочатку треба щоб Спікер ВР підписав цей Закон щоб він до Президента потрапив! А поки цього не сталось, то гадати нічого!

Насколько вытеснение родного русского и привычного для большинства населения
страны языка из всех сфер жизни (и варварское коверкание "защищаемого"
настоящего украинского языка), лишение права пользоваться им в общении с
органами власти и получении образования, смотреть на нем фильмы в
кинотеатре, читать аннотации к лекарствам соответствует нынешним
европейским демократическим нормам и основополагающему принципу
демократии, согласно которому государство для народа, а не наоборот?

Обратный принцип лежит в основе тоталитарной и фашистской идеологии. И
что характерно, за 20 лет ни один из национал-"демократов" не возразил
против насильственной украинизации, не сказал: "что мы творим, ведь даже
благой цели нельзя добиваться порочными средствами". И Вячеслав
Черновол, наверное, самый умеренный и "толерантный" деятель украинского
национального движения, еще в 80-е, когда независимая Украина казалась
фантастикой, выдвинувший идею ее федерального устройства, забыл о нем,
когда независимость стала явью. А ведь именно голоса русскоязычных,
поверивших в "русским будет лучше, чем в России, а евреям - лучше, чем в
Израиле" обеспечили поддержку независимости на референдуме 1 декабря
1991 года. Но, как говорится, уже оказанная услуга ничего не стоит. И что
дальше, если они, воспользовавшись экономическими и прочими провалами
нынешней власти, эту самую власть себе вернут? Наверняка нынешнее
"статус-кво" их не удовлетворит. ""З великим соромом до всіх нас та з
цілком зрозумілим гнівом українського людства трапляється чути по деяких
установах розмови російською мовою з боку урядовців, які нібито
соромляться своєї рідної мови....Тому наказую категорично заборонити
далі будь кому з урядовців розмову російською мовою в службовий час в
установі" - это пока не "воспоминание о будущем", это исторический
документ, фрагмент приказа назначенного немцами бургомистра Харькова
Алексея Крамаренко.
Но кто бы из наших "демократов" не
подписался бы с удовольствием под данным текстом (а де-факто такой
запрет действовал в оранжевые времена во многих центральных органах
власти, и санкции за его нарушение были весьма суровые)? Впрочем, до
запрета разговаривать по-русски школьникам на переменах, как это сделалоправительство Тимошенко, не "доработались" даже гитлеровскиебургомистры! И наконец, как не вспомнить ВО "Свобода", с идейными
собратьями которых в той самой Европе не один уважающий себя политик,
пардон, рядом и не сядет (в самом буквальном смысле). У нас же они
неотъемлемая часть "демократических сил", их настойчиво зовут в единый
список оппозиции, выделяют "квоту" по мажоритарным округам (где их будут
всячески поддерживать другие "демократы"), а в случае победы оппозиции
наверняка и посты в коалиционном правительстве предоставят.
Ну,а "скажи мне, кто твой друг…" Так что, какое определение с точки зрения
"чистой" политологии более подходит нашим "защитникам мовы" более
подходит - "демократы" или "фашисты" - вывод напрашивается сам собой!
Впрочем, не будем столь категоричны. Лично мне определение "дупократы"
представляется более точным.

У бандерлогов на большее ума не хватает, как занимать чиновничьи места путём знания или не знания укр.мовы. Они прекрасно понимают, что, как специалисты они никакие, а кушать хочется, так что, хоть таким путём. Ради этого, они готовы попиариться и поголодать, днём, на площади. Ляшко, специалист по селу? Он хоть одну свинью вырастил? и выгодно продал в Европе? И так все оранжевые специалисты, во всех областях. Прейдут, разбазарят казну, в долги залезут, и вся их деятельность.