В Кремле уточнили, что Януковича пригласил Путин
Встреча президента Украины Виктора Януковича с президентом РФ Владимиром Путиным пройдет сегодня, 26 мая, в Сочи (Россия).
Об этом сообщил пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков. Как уточнил г-н Песков, Виктор Янукович приедет в Сочи по приглашению главы российского государства, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на РИА Новости.
Как сообщал Цензор.НЕТ ранее 26 мая, президент Украины Виктор Янукович посетит с однодневным рабочим визитом Российскую Федерацию. В России он проведет встречу с президентом РФ Владимиром Путиным.
Президенты обсудят состояние двусторонних украинско-российских отношений. Помимо этого они обсудят вопросы многостороннего сотрудничества, в частности, в рамках подготовки к заседанию Высшего Евразийского экономического совета, которое состоится 28-29 мая в Астане (Казахстан).
Читайте также: МИД России анонсировал встречу Путина и Януковича
визвав...
бо ще вчора не приглашав...
Слово используется в западных областях Украины, в русском и украинском языках как ругательство. Слово «рогуль» встречается в текстах современных украинских писателей Любко Дереша и Юрия Андруховича.
В русском языке рогу́ль (или рог) также используется как пренебрежительное и оскорбительное прозвище западных украинцев[источник не указан 42 дня]. В этом значении употребляется с 1970-х годов в русском языке (сначала во Львове, затем на всей Западной Украине) вместо малоупотребительного хохол[источник не указан 42 дня], в других регионах Украины малоизвестно. В последнее время есть тенденция чаще употреблять слово рогуль в русском языке в первом значении, как и в украинском, то есть безотносительно национальности.
От слова «рогуль» произошли термины рогулизм, рогульство - дурость, примитивность, нечто абсурдное
зараз смерд-просто касаб бо і далі смердить невитримно
Інша версія походження слова «рагуль» - від слова «роги», синонім образливого прізвиська українців худобою («бидлом») (худоба польською мовою - «pl:bydło»). Слово рогуль утворене від кореня роги - тобто означає рогатий, той, що має роги, а вимова «рагуль», «рагатий» через літеру «а» свідчить про російськомовне вживання слова.Однією з версій походження слова є версія, що слово походить від слова рогатка (rogatka) - так називалися невеликі споруди (будки та шлагбауми), що знаходилися на перехрестях і за Австро-Угорщини та Польщі виконували функції митниці при в'їздах до міста[5]. Письменник і публіцист Юрій Винничук, який видав низку книг про легенди, звичаї та культуру Львова, підтримує теорію, що рагулями за Австро-Угорщини і Польщі могли називати мешканців львівських передмість[6]. В'їзд на возах до міста дозволявся тільки вночі, а на світанку, продавши свій товар перекупникам, селяни і мешканці передмість покидали місто. Отже рогулями могли бути прості неосвічені люди, і коли когось хотіли охарактеризувати, як людину недалеку, то називали «рогулем». Львів'яни словом «рогатка» називали й називають досі ті споруди й самі місця, перехрестя, де знаходились рогатки[7].
Це поняття вживане у багатьох сферах життя Львова. ******* діячі культури Львова визначають це слово як синонім до понять «некультурна, малокультурна людина», «марґінал»[8]. У сленгу музикантів Львова, наприклад, це слово означає: «музикант, що грає весільну та застарілу музику»[9]
Дослідник історії Львова Ілько Лемко:«після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку «вуйками», з кінця 1960-х років «рагулями», а вже з середини 1980-х - «биками». Віднедавна деякі галицькі українці, мешканці міст, почали цими словами називати своїх же побратимів, але вихідців зі села.[4] »
Аналізуючи процес засвоєння принизливих назв колоніальними народами Микола Рябчук пише:«…перед нами типовий, описаний класиками культурної антропології, приклад засвоєння аборигенамиколоніальної точки зору на себе як на недонарод із недомовою, недокультурою, недорелігією і т. д. і т. п. Це - прийняття фальшивого й самопринизливого self-image (уявлення про себе), нав'язаногоколонізаторами, - в даному разі, уявлення про таку собі «співаючу і танцюючу Малоросію» (за Гоголем), котра коли й мала якесь самобутнє минуле, то майбутнього вже аж ніяк мати не може.
Американська дослідниця Оксана Грабович, розвиваючи ідеї Франца Фанона, чудово описала цей процес засвоєння колонізованими негативного self-image, нав'язуваного колонізаторами, процес інтерналізації негативних проекцій панівної культури. Оскільки колонізований народ, - пише вона, - "внаслідок своєї політичної, економічної й загальної залежності від колонізатора не має змоги проектувати на нього свої власні негативні якості («колективну тінь», у термінах Юнґа, тобто все те негативне і деструктивне, що існує у колективній психіці), то він змушений проектувати їх на самого себе…" Приймаючи систему цінностей колонізаторів, колонізоване суспільство вступає в дедалі гостріший конфлікт із самим собою. Абориген починає ненавидіти себе і тим самим поглиблює власне приниження й поневолення. «Поневолена група стає врешті зневаженою меншістю на власній землі». Як називають цю меншість у більшості наших міст, я гадаю, вам добре відомо: «быки, жлобы, когуты, рогули, колхозники» - перелік дерогативів можна продовжити.[2]
він намагається всіх вчити -типовий смерд-шарікоф поліграф поліграфич
оскільки всі касаби в минулому смерди-тому парашкостан так і смердить
Такие вот консультации ...
прилет в Гостомель ожидается в 17-00