РУС
10790 посетителей онлайн
Завтра в Раду придут все три экс-президента, - Кравчук
Президенты Украины Леонид Кравчук, Леонид Кучма и Виктор Ющенко будут присутствовать завтра на внеочередном заседании Верховной Рады.
Как передает корреспондент УНИАН, об этом они сами сообщили во время инициированного Кравчуком круглого стола в Киеве, передает Цензор.НЕТ.
В ходе круглого стола было предложено, чтобы Кравчук выступил перед народными депутатами, рассказал об итогах круглого стола, основным лейтмотивом которого была необходимость разрешить конфликт в Украине мирным путем.
Читайте на «Цензор.НЕТ»: Кравчук: Главный виновник конфликта в Украине - власть
Топ комментарии
Бл#ди одним словом.
Подробнее: http://www.rosbalt.ru/ukraina/2014/01/23/1224751.html
Хохлы, майдан - майданом, но не забывайте платить, пожалуйста. Мы понимаем, у вас там шабаш и у всех крыши европейским ветром посносило, но договор дороже денег.
Не в национальном характере платить за то, что не брал сам ))) И даже за то что сам брал, тоже лучше не платить)))
Вон же ж мудрый русский бизнесмен Прохоров говорит, что не надо кредиты давать при таких рисках
Генераьный Секретарь ООН говорит что в Украине законы против людей и это неприемлемо.
вот ведь грёбаный стыд
Кравчук сам себе перехитрив, бо нещодавно говорив, що Янукович діяв правильно,
відвернувшись від Європи. Колишні президенти вже нічого не варті, бо всі вони
із совєцької системи.
між нами.Знайте, одна нація, одна мова, одна Україна. Одна мова, одна
Батьківщина, одна Україна. . Вбити клин,
розєднати українців по територіям, по мові Москві не вдасться. Ми українці
єдині-ми нація.
Ради Бога не
здайтесь нашому запеклому історичному ворогу-Росії. Незалежність найдорожче, що
в нас є. Той факт що ви повстали і є відповіддю чужим людям. Ви невольничі
діти, які виросли під синьо-жовтими прапорами, уже не захочете ходити в
московському ярмі.Слава Україні!
питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок,
роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той
місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали
гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа,
повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума,
яка ще від Байди нам в'ється,
І що ми в Україні -
таки ж український народ,
А не просто юрба,
котра в звітах населенням зветься.
І що хміль наш - у
пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - у
серці, а не в магазинних вітринах,
І що є у нас мова, і
що українська вона,
Без якої наш край -
територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до
кожного з вас: ?говори!
Говорімо усі, хоч ми
й добре навчились мовчати.
Нелукаво спитаймо -
відколи, з якої пори
Почали українці себе
у собі забувати?
Запитаймо й про те,
як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості
нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду
нам видався чад забуття
Рідних слів, і
пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То
вкраїнці ми з вами - чи як?
Чи в «моголах» і
вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили забрати
судилось нам наш переляк,
Що згнітив нашу
гідність смиренністю «меншого брата»?
Українці мої! Як
гірчать мені власні слова!..
Добре знаю, що й вам
вони теж - не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо
серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто
себе зневажають вкраїнці.
І тоді в мені ниє
крамоли осколок тупий,
Мене думка одна
******* і душить на славу:
Ради кого Шевченкові
йти було в Орські степи,
Ради кого ховати свій
біль за солдатську халяву?
Тож хіба не впаде й
не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на
тлін українство між нами,
Коли навіть на
згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно
себе почуваєм хохлами?
Українці мої! Дай
вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом,
і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись
небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна