Институт национальной памяти представил сайт Украинской революции 1917-1921 годов. МАТЕРИАЛЫ
На веб-портале собраны основные сведения об этапах революции, выдающихся деятелях, архивные фото, документы. Также представлена интерактивная карта.
"22 января к 100-летию провозглашения независимости Украинской Народной Республики Украинский институт национальной памяти представил веб-страницу с материалами событий Украинской революции 1917-1921 годов и уникальный проект - интерактивную карту "Места памяти Украинской революции 1917-1921 годов", которые касаются мест Украинской революции в столице Украины - Киеве", - цитирует Цензор.НЕТ сообщение, опубликованное Правительственным порталом.
Таким образом Украинский институт национальной памяти продолжает информационную кампанию, посвященную 100-летию Украинской революции. В рамках кампании, по словам главы Украинского института национальной памяти Владимира Вятровича, уже состоялся ряд мероприятий (в частности, торжественные заседания парламента и правительства Украины), разработана социальная реклама, набор открыток, инфографика, настольная игра, фотодокументальные выставки, информационные материалы, брошюра, календарь.
На сайте пользователи могут ознакомиться с интерактивной картой мест памяти в Киеве, на которую нанесено около 400 объектов. Среди них - места пребывания органов власти, дома, в которых проживали, осуществляли деятельность руководители Украинской революции, места боев, собраний, демонстраций, других важных событий.
"Мы представляем карту мест памяти в Киеве. В дальнейшем планируется реализация проекта во всеукраинском масштабе - с привлечением историков, краеведов и других специалистов на местах. Создание интерактивной карты с местами памяти по всей Украине поможет представить революцию 1917-1921 годов как процесс общенационального масштаба. Карта пригодится исследователям, педагогам, органам местного самоуправления", - отметил сотрудник Украинского института национальной памяти Максим Майоров.
так от люди говорять что некоторые как бы украинские националисты, патриоты Украины которые громче всех об этом кричат на каждом углу как бы не украинские националисты, патриоты и такое уже когда-то было говорят
Геть як зараз в Лугандонії - інтелігенція повтікала, а бал правлять гопнічкі...
PS Тичину європейські критики називали кращим східноєвропейським поетом-символістом початку ХХ ст... Про це комуняки чомусь мовчали, а я в універі цих критиків учив.
Так що у спам, москалику.
Микола Міхновський - перший ідеолог українського націоналізму та організатор добровольчого війська у 1917 році.
Наприкінці XIX - на початку ХХ ст. українська національна ідея стала теоретично усвідомленою, буттєвою, у політичній думці з'явилася тенденція до обґрунтування необхідності досягнення української національної незалежності і повної державної самостійності. Серед складного світоглядно-політичного сплетіння виокремилася група прибічників позитивістської орієнтації, що апелювали до врахування реальних обставин, фактів, а не чуттєвих побажань і устремлінь. До цієї групи входили: Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський.
Другу групу фундаторів української національної ідеї становили прибічники радикальної форми націоналізму - так званого інтегрального націоналізму, в основі якого ідея формування нового типу українця, беззастережно відданого нації та справі незалежної державності, їх шлях до національної мети - шлях свідомого українства, для якого Україна - не засіб, а мета, самодостатня цінність, яка мусить забезпечити на своєму ґрунті реалізацію всіх, зокрема й найвищих духовних потреб. Яскравими носіями цієї орієнтації були Іван Нечуй-Левицький, Борис Грінченко, Микола Міхновський, Юрій Липа і Дмитро Донцов.
У січні 1900 року, Микола Міхновський взяв участь у становленні Революційної Української Партії. Її лідери запропонували Міхновському узагальнити свої ідеї в окремій брошурі. Вона з'явилася того самого року під назвою «Самостійна Україна».
У 1902 році Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), що проголосила своєю метою боротьбу за незалежність України. Микола Міхновський став її провідником і головним ідеологом, автором програми УНП та інших партійних видань, що на тривалий час стали наріжними для багатьох поколінь українських націоналістів.
З ініціативи Миколи Міхновського у Києві в березні 1917 року відбулися три військових віча, останнє з яких 11 березня ухвалило рішення про формування Першого українського охочекомонного полку імені гетьмана Богдана Хмельницького.
У 1917 році спроби М. Міхновського організувати національний рух, у тому числі й серед військових, за створення української національної держави наштовхнулись на лютий спротив з боку М. Грушевського, В. Винниченка та С. Петлюри. За спогадами П. Скоропадського, щоб усунути з політичного поля М. Міхновського, його було відправлено, не без участі С. Петлюри, на фронт.
1924 року Микола Міхновський повернувся до Києва, де був заарештований ДПУ. Вже наступного дня, 3 травня 1924 року, трапилася трагедія: Миколу Міхновського було знайдено повішеним у садку в садибі Володимира Шемета.
Микола Міхновський який віддав понад 30 років свого п'ятдесятилітнього життя боротьбі за незалежність України, маючи беззаперечний та колосальний авторитет в Українському народі та заслужене реноме ворога російського шовінізму й імперіалізму, після свого повернення до історичної столиці України-Руси - золотоверхого Києва, становив неабияку потенційну загрозу для окупаційної радянської влади.