Строительство участка "Северного потока-2" стартовало в Германии, - DW

В Германии начато строительство немецкого участка спорного газопровода "Северный поток-2".
Как передает Цензор.НЕТ со ссылкой на DW, на наземном стыковочном пункте будущего газопровода в городе Лубмин в федеральной земле Мекленбург - Передняя Померания на площади около шести гектаров начаты работы по выкапыванию котлована и закладке фундамента для газовой приемной станции, а также здания техобслуживания.
Об сообщил представитель дочки "Газпрома" - компании Nord Stream в интервью агентству dpa в четверг, 3 мая. Он отметил, что работы ведутся в соответствии с установленным графиком.
По этому газопроводу с конца 2019 года планируется поставлять из России в ФРГ около 55 млрд кубометров газа в год. Разрешения от Швеции, России и Дании на реализацию проекта стоимостью 9 млрд евро еще не получены. В Германии экологическая организация Nabu оспаривает по суду выданное властями разрешение на строительство участка газопровода в прибрежных водах.
"Мы убеждены, что получим все соответствующие разрешения", - заявил представитель Nord Stream. В Дании участок "Северного потока-2" предполагается проложить параллельно с уже существующей веткой первого "Северного потока" к югу от острова Борнхольм в 12-мильной морской зоне.
По словам представителя Nord Stream, нитка первого "Северного потока" была проложена в этом коридоре по настоятельному желанию Дании, поэтому в компании уверены, что правительство в Копенгагене согласится с прокладкой в этом коридоре и "Северного потока - 2". Тем не менее, Nord Stream разрабатывает альтернативные маршруты в обход этой 12-мильной зоны на случай непредвиденных осложнений.
3rd Май 2018 anti-colorados
Очень трудно понять, почему Германия занимает невнятную позицию в отношение РФ, когда ее жесткой позиции не хватило для того, чтобы Московский фюрер не погрузился в море крови. Самое простое объяснение этому - кремлевцы удачно скупили «шредеров» оптом, политическими партиями или редакциями газет. Наверное, это имеет место, но не может носить повального характера. Если немецкие деятели так легко покупаются, то возникает вопрос о том, почему именно с рук путинских деятелей они так бодро кормятся, когда есть и другие денежные мешки, открыто обозначающие свои интересы в Германии. Если уже коррупция имеет место, то вряд ли она будет обладать такой удивительной избирательностью, и будет если не повальной, то вполне широко распространенным явлением, но этого там не наблюдается.
С другой стороны, документально подтвержден факт ухода из разваливающейся ГДР, бывшего руководителя восточногерманской спецслужбы «Штази» в совок. Причем, ушел он не с пустыми руками, а с агентурными делами и делами оперативных разработок. То есть, он увел сливки фондов, подлежащих первоочередному и безусловному уничтожению, в случае любого усложнения ситуации. Не сделай он этого, то вряд ли эти архивы дожили до прихода следователей БНД. Они сгорели бы в специально оборудованных буржуйках, со специальными решетками для перемалывания всего, что сгорело в труху.
Также известно, что основным полем деятельности «Штази» была совокупность лиц, олицетворяющие собою военную, политическую и государственную верхушку ФРГ. Причем, во времена до гибели ФРГ, «Штази» непременно входила в пятерку самых эффективных спецслужб мира, успешно конкурируя с одиозной КГБ, известной ЦРУ или израильской Моссад. Восточные немцы работали по алгоритмам КГБ, внося в них собственную специфику, но это значит, что основным ее инструментом, была оперативная работа. Эти факты никем не опровергаются, и кроме всего прочего, это говорит и о том, что агентуры в ФРГ было навербовано более, чем достаточно, а потому, новые хозяева, в лице путинской ФСБ, вполне могли воспользоваться архивами Вольфа.
Наверняка, подобный элемент присутствует и по чей день, хотя с тех замечательных дней прошло уже почти 30 лет, а завербованные агенты сейчас могут быть в возрасте «за 60», что уже почти вывело их из активного состояния и вряд ли может иметь решающее значение для формирования политики, в отношении РФ.
С другой стороны, обращает на себя внимание почти что диаметрально противоположное отношение немцев ко всему тому, что может обрести проявленный вид. Начиная от вида автодорог и заканчивая тем, что можно наблюдать в их городах. Когда все это наблюдаешь собственными глазами, возникает ощущение какой-то не очень скрываемой игры. Это непросто выразить словами, ибо это нечто неуловимое и показывающее некий фундаментальный антагонизм Германии и Московии.
Приведу всего лишь один пример, который может заметить каждый. Читается, что наиболее плотное сотрудничество Берлина и Москвы, лежит в сфере энергетики - в широком смысле этого слова. Речь идет о газопроводах, поставках немецких турбин, генераторов и прочих крупных элементах энергетической инфраструктуры. У всех на слуху баталии по поводу газопровода «Северный поток-2» и связанных с ним мероприятий, касающихся внутренней части газотранспортной системы германии, известной как «Опал». Но вместе с тем, Германия рванула в лидеры стран, внедряющих энергетику, базирующуюся на возобновляемых источниках энергии.
Достаточно просто проехаться по территории Германии несколько сотен километров, чтобы поймать себя на мысли о том, что практически нет места, с которого не было бы видно хотя бы одной башни с ветрогенератором и вращающимися огромными лопастями, а чаще всего это будет вид на несколько десятков таких установок. Но и это еще не все. Вдоль дорог, с большей или меньшей плотностью, разбросаны сотни полей солнечных батарей, объединенных электростанции. Причем, процесс внедрения именно таких энергетических мощностей, уже почти 20 лет идет по нарастающей. Речь идет как о количественных показателях, так и об их качественных характеристиках. Говорят, что прямо сейчас идет процесс активного замещения старых ветрогенераторов на новые, дающие кратный прирост эффективности. Что характерно, старые немцы отдают всем желающим, почти бесплатно, на условиях самовывоза. Поэтому, довольно большое количество ветрогенераторов старых конструкций, уже работает в Польше.
Что характерно, все эти процессы идут параллельно со всеми этими газпромовскими играми и наводит на размышление о том, что энергетический сектор экономики закладывает фундамент для полного отказа от не возобновляемого сегмента, в том числе и газа. И вот тут возникает самый интересный вопрос. Очевидно, что Берлин двигает некую стратегическую программу, в указанном направлении, а из этого следует, что никаких новых «Северных потоков» ему просто не нужно. Тем не менее, там поощряют Путина закапывать миллиарды долларов на то, что завтра может быть просто не востребовано в принципе. А как мы видели с «Турецким потоком», россияне могут закопать трубу, а потом - успешно ее выкопать, проще говоря - попусту убить деньги, которые могли быть использованы для военных целей. «Вопрос можно сформулировать так: Что на самом деле имеет в виду Германия, принимая не скромное участие в путинских газопроводных планах?». Вопрос оставим открытым для того. Чтобы каждый мо поискать собственный ответ на него.
все было впервые и вновь... (с)
Но чтоб как союзники, а не как пленные-военные.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B9_%D0%B7%D0%B0_%D0%91%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82_(1939) Бой за Брест
А тесное сотрудничество России и Германии - это к мировой войне.
Ну и Пенсионный фонд России войной расстроен не будет (наш, кстати тоже
Експорт вуглеводнів - не основа економіки РФ і експорт нафти їм значно більші доходи приносить за експорт газу.
Що таке "выход на арену сланцевого газа"? "Сланцевим" називають запаси, які традиційнимии методами (коли достатньо забуритись в газовий купол) добувати неможливо, які потребують методів інтенсифікації видобутку для рентабельної діяльності. Ці методи і в Росії застосовують. Основна продукція з "нетрадиційних запасів" відбувається в США, які лише рік тому вийшли на газове самозабезпечення і лише 2 роки експортують ЗПГ, в основному в Азію. В Європу - основний ринок Газпрома - йде менше 10% амероекспорту ЗПГ - слабка загроза через вищі ціни ніж трубного імпорту в ЄС. В Китаї, куди будують з раши трубу - швидко росте споживання енергії і навіть спостерігається дефіцит, там місце буде для всіх джерел та напрямків поставок, які тільки зможуть реалізувати.
"Геополітичну роль" перспектив росту українського видобутку не варто перебільшувати - як спосіб запобігти втрати частини обсягів на західних ринках для Газпрома раші ніяка війна не окупиться.
1. Яке значення має факт добування сланцевого газу в Росії, якщо Україна сама почне масштабне його видобування? Ніякого.
2. Доля газу у експотрі Росії така, що її раптове зниження призведе до вкрай серйозних, якщо не катастрофічних наслідків. Положення його в таблиці перша чи третя строка теж не таке і важливе.
3. Газ для диверсифікації поставок набагато більш придатний - нафтопровід по дну моря не прокладеш.
Так що у "вуглеводневій бомбі" ВВ. Путлєра, якою він крім іншого, користується у гібридній війні з нами, газ є набагато більш дієвим компонентом, ніж нафта.
2. РФ має сировинну орієнтацію експорту, але не критичну залежність від експорту\імпорту. Наявні значні природні ресурси та базова промисловість дозволить їм виживати і в закритій економіці. Але втрата нафтобаксів викличе відтік зарубіжних інвестицій, технологічне відставання, та зникнення дешевої робочої сили, яку дає трудова іміграція.
3. Раджу погуглити "нафтотанкер"
"у "вуглеводневій бомбі" ВВ. Путлєра, якою він крім іншого, користується у гібридній війні з нами, газ є набагато більш дієвим компонентом, ніж нафта."
Нічого не зрозумів. Далі короткий огляд по "енергетичній зброї Кремля".
Є стратегічний аспект - рашковійська в Україні не діяли в регіонах, де проходять транзитні газопроводи, обхідні та припинення укр.транзиту розв'яже маскві руки в цьому плані.
Є економічний - імпорт вуглеводнів.
Найбільше Україна імпортує нафтопродуктів, ЗНГ, нафти - того що в "гілці" моторних палив energy flow і це в основному з раши чи білараши поступає. Змова ОПЕК+ (в якій бере участь москва) значно бустанула ціни на нафту. Припинення цих поставок викличе транспортний колапс, адже розширення географії імпорту та інфраструктури доставки в Україну не з раши відбуваєтсья повільно, достатні стратегічні запаси нафти та нафтопродуктів теж не формуються (бариги про останнє навіть не заїкаються, ЄС про це нагадує час від часу).
Ціноутворення газу в ЄС, звідки зараз він імпортується в Україну на 3/4 ринкове (індексація по хабам), тобто визначається співвідношенням попиту та пропозиції на континенті більше ніж нафтоцінами. Обмеження цього імпорту зараз можливе лише за допомогою масивного скорочення поставок з РФ в ЄС, зі значними фінансовими втратами (не лише через непоставку, але й через штрафи за невиконання заявок покупців) і після добудови "путінпотоків" мало що зміниться в цьому розкладі в плані фізичної доступності.
Також внаслідок окупації Донбасу виник значний імпорт вугілля з раши - третя за грошовим обсягом позиція, загалом тут така ж вразливість як в нафтоімпорті, адже диверсифікація утруднена вкрай недостатньою пропусною спроможністю портової інфраструктури (хоча максимальні можливості імпорту через Польщу мені поки невідомі).
Немає відомостей, що імпорт ЯП задіювався в "гібридних тьорках".
2. Для нас програма мінімум - щоб у Росії не вистачало грошей на активні військові дії. В закритій економіці Росія не зможе існувати. Це у 20-му сторіччі можна було жити без комп'ютерів та телефонів. Люди які все це спробували на смак вже не захочуть жити як в СРСР у 80-х або , скоріше, як в Росії на початку 90-х.
3. Ваша порада погуглити слово "нафтотанкер" - це Ви так намагаєтеся образити співрозмовника? Якось по-дитячому.
Заміна нафтопроводу на поставки танкерами або залізничними цистернами складніше, ніж здається на перший погляд. Нафтові термінали мають певну пропускну здатніть і далеко не завжди мають резерв для нових постачальників, та і вихід Ірану зпід санкцій дається взнаки. Крім того, коливання цін на нафту призводять до такого - почитайте, що відбувалося у 2016 році:
http://seafarers.com.ua/loaded-tankers-grouped-in-europe/10621/ Производители нефти массово фрахтуют танкеры под плавучие склады
Таке буває, коли очікують підвищення цін на нафту. І коли піде розвантаження з тих плавучих складів - Ваш танкер може чекати черги занадто довго. Або контракт виконаєте із запізненням, або на час розвантаження ціна знов почне знижуватись.
2. Це екстремальний фентезі-сценарій. Навіть західне ембарго на імпорт з раши не припинить повністю зовнішню торгівлю РФ. Зараз вони переорієнтовують потоки нафти в Китай, далі прийде черга газу - як трубного так і ЗПГ. А собівартість експортних вуглеводнів в них завідомо нижча амерської. З імпортом подібна історія - і "комп'ютери" і "телефони" й купу іншого ширпотребу та промки з того ж Китаю можна отримати.
"Для нас програма мінімум - щоб у Росії не вистачало грошей на активні військові дії. "
Перепрошую, але таке колись в історії Московії спостерігалось? Давайте ще помріємо що вони утруть носа американцям, які літали на Місяць і полетять на Сонце, причому всі.
3. По-перше, зараз діє угода про фіксацію видобутку ОПЕК+, по-друге, можу Вас й по-дорослому в гугель послати
https://www.hellenicshippingnews.com/wp-content/uploads/2018/01/No.-1-2018-2022-Tanker-Market-Outlook.pdf "we expect 2018 to be a weak year for rates of all dirty tanker classes" , про який дефіцит танкерів Ви фантазуєте?
2. Ось зміни цін на нафту. В 1979 році ціна висока - СРСР вводить війська в Афганістан. Ціна впала - (вичерпавши валютні резерви у 1989 вивів. В 2008 ціна висока - Росія лізе в Грузію, потім ціна впала. В 2014 ціна висока (нема на графіку
2. Не так.
ДСВ, Корейська війна, зміцнення сателітних режимів в соцблоці, придушення визвольного руху в Україні, Угорщина, деколонізація, Берлінський мур, Карибська криза, В'єтнам, Празька весна, Близький схід - все це при низьких нафтоцінах. Експорт ніколи не перевищував третину видобутку, причому частка поставок в капдержави по напрямках нафтоекспорту навіть зменшувалась:
Нафта низько - лізуть в Чечню, Таджикістан, нафта низько - лізуть в Сирію. Це в них до мусульман такі теплі почуття при дешевій нафті?))
экономикавойна должна быть экономной.И вообще, это Вы впряглись за другого собеседника потому что Вы такой большой правдолюб или такой правдокорректор?
Пишуть - хто зна хто , без силок на першоджерело , та ще й в пропорції 30 х 70 !!!
Тридцять процентів правди ( "..в 1938 (!) році США поставляли вантажні авто німцям..")
а далі по тексту : ".. американці підтримували Третій рейх у другій світовій війні..." - Що за дурня ?!