Швеция выдворяет украинку, лишившуюся ноги в результате теракта в Стокгольме

Миграционная служба Швеции отказала в продлении разрешения на проживание украинке, которая выжила во время теракта в Стокгольме в апреле 2017 года, но потеряла ногу.
В день теракта 38-летняя украинка Ирина пришла в торговый центр Ahlens за покупками и попала под колеса грузовика, въехавшего в пешеходов. В течение трех недель медики сделали ей несколько операций, но не смогли спасти правую ногу. Тогда ее посетил премьер Швеции Стефан Левен, пообещав, что все будет хорошо, пишет Aftonbladet передает Цензор.НЕТ со ссылкой на ЛигаБизнесИнформ.
После этого женщина больше года жила в Стокгольме вместе с дочкой. У нее был временный вид на жительство, поскольку она была свидетелем по делу террориста Рахмата Акилова, совершившего наезд на пешеходов.
Однако, в итоге сотрудники миграционной службы отказали в продлении вида на жительство 38-летней украинке, которой удалось выжить во время теракта в Стокгольме в апреле 2017 года, но она потеряла ногу.
По данным миграционной службы, женщине медицинская помощь и реабилитация доступны в Украине, а о своем решении о выдворении, чиновники заявили, что оно не противоречит Европейской конвенции по правам человека.
У украинки и ее дочери есть две недели, чтобы добровольно покинуть Швецию.
Она намерена обжаловать решение миграционной службы. При этом апелляция может занять несколько месяцев.
Эти профессионалы уже выводят Щвецию на почетное первое место в EC по изнасилованиям! И это только начало...
А с все большим притоком профессионалов Щвеция может выйти на первое место в мире по этому показателю. Что будет означать достижения не только высшей планки истинного либерализма, но может даже и нобелевскую премию мира.
Логичным ли будет, что теперь королевство Швеция до смерти должно компенсировать пострадавшей по его вине?
Влаштувалася на роботу. Роботодавець платив їй зарплату і платив податки державі, в тому числі - платив обов'язкові страхові внески на випадок, якщо працівник захворіє чи з ним щось станеться.
І ось біда сталася... Операції і лікування оплачувала страхова компанія за рахунок внесків тисяч людей, в тому числі самої постраждалої. Однак ногу врятувати не вдалося. Вона стала інвалідом.
Що далі? Вона мала робочу візу. Чи може вона працювати далі? Ні. Отже, робоча віза не може бути продовжена.
Чи може вона залишитися жити в Швеції і отримувати пенсію по інвалідності? Якби вона давно жила і працювала, якби отримала дозвіл на постійне проживання, то мала б таке право. Однак вона жила в Швеції недовго, не мала дозволу на постійне проживання і так званий страховий стаж у неї недостатній, щоб отримувати тут пенсію. В Швеції також немає особи, яка б утримувала її за свій рахунок, щоб вона могла тут жити. Отже, людина повинна повернутися туди, де у неї є постійні зв'язки: власне житло, близькі працездатні родичі і страховий стаж, який дає їй право на пенсію по інвалідності чи матеріальну соціальну допомогу.
Вас це обурює? Дивує?
Уявіть, що в Україну приїхав іноземний студент. Він дістав візу на період навчання, оплачував навчання і страховку. І раптом він захворів і став непрацездатним. Він не може навчатись далі. Отже, візу на навчання йому не продовжать. Чи має він право на пенсію по інвалідності в Україні? Ні, бо не має страхового стажу. В Україні він також не має осіб, які піклувались би про нього. Отже, залишатися в Україні він не може.